Постанова
Іменем України
22 травня 2020 року
м. Київ
справа № 619/734/17-ц
провадження № 61-31666св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - Дергачівська місцева прокуратура Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 07 грудня 2017 року у складі судді Кононихіної Н. Ю. та постанову апеляційного суду Харківської області
від 05 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року Дергачівська місцева прокуратура Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області 26 сесії 5 скликання від 12 вересня
2008 року ОСОБА_1 безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку для ведення будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0, 1500 га в АДРЕСА_1 .
На підставі вказаного рішення Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 12 вересня 2008 року ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серії ЯЖ № 461512 від 22 грудня 2008 року.
Однак, рішення Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 12 вересня 2008 року, на підставі якого виготовлено вищевказаний державний акт на право власності на земельну ділянку, винесено з порушенням вимог чинного законодавства та з перевищенням повноважень Русько-Лозівським сільським головою Дергачівського району Харківської області ОСОБА_2.
Факт протиправного вилучення земель сільськогосподарського призначення встановлено у ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню за обвинуваченням голови Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області ОСОБА_2.
Досудовим розслідуванням встановлено, що вищевказане рішення складено та підписано особисто Русько-Лозівським сільським головою ОСОБА_2. без попереднього винесення даного питання на розгляд депутатів Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, про що свідчать постанови Золочівського районного суду Харківської області від 04 квітня
2014 року та 11 серпня 2014 року, прийняті за результатами розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366 КК України.
За наведених вище обставин, Русько-Лозівською сільською радою Дергачівського району Харківської області відповідне рішення про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 0, 1500 га, не приймалося.
Відповідно до листа відділу Держгеокадастру у Дергачівському районі Харківської області № 10-20.18-0.7-3707/2-16 від 04 жовтня 2016 року спірна земельна ділянка сільськогосподарського призначення знаходиться за межами села Руська Лозова Дергачівського району Харківської області.
Спірна земельна ділянка вибула з володіння держави, як законного власника, не з її волі, оскільки Дергачівською районною державною адміністрацією, яка на той час здійснювала повноваження власника, відповідне розпорядження про передачу земельної ділянки не приймалося
З огляду на відсутність прийнятого у встановленому законом порядку рішення компетентного органу про передачу земельної ділянки у власність відповідне право ОСОБА_1 в силу статті 122 ЗК України набуте протиправно. Спірна земельна ділянка вибули з володіння держави, як законного власника, не з її волі, за відсутності згоди позивача та прийнятого компетентним органом виконавчої влади рішення про її передачу в приватну власність.
З огляду на те, що спірна земельна ділянка вибула без відповідної правової підстави з власності держави, остання повинна бути повернута за вимогою власника.
Обраний спосіб захисту в даному випадку спрямований на поновлення порушених прав, оскільки при визнанні відсутності у відповідача права на спірну земельну ділянку, підлягає поновленню порушене право власності держави в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області, шляхом витребування земельної ділянки із незаконного чужого володіння
Прокурор просив визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6322082001:00:000:0438), загальною площею 0,1500 га серія ЯЖ № 461512 від 22 грудня 2008 року, виданий на ім`я ОСОБА_1, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010869300579, а також витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області земельну ділянку площею 0,1500 га (кадастровий номер 6322082001:00:000:0438), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 07 грудня
2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що порушення земельного законодавства Русько-Лозівською сільською радою Дергачівського району Харківської області при передачі у власність спірних земельних ділянок відбулось в 2008 році. Однак ці порушення законодавства не були прихованими і такими, які не можна було виявити державі в особі своїх уповноважених органів до компетенції яких належить здійснення розпорядження земельними ділянками, а також контролю у сфері земельних відносин. До спірних правовідносин слід застосувати строк позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачкою.
Постановою апеляційного суду Харківської області від 05 квітня 2018 року апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишено без задоволення.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 07 грудня
2017 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
18 квітня 2018 року заступник прокурора Харківської області через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дергачівського районного суду Харківської області
від 07 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Харківської області
від 05 квітня 2018 року та направити справу для продовження розгляду до Дергачівського районного суду Харківської області.
Касаційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи судами підтверджено наявність порушень вимог діючого законодавства при відчуженні земельних ділянок, однак, вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення позову, судами зазначено, що прокурором пропущено строк позовної давності на підставі частини четвертої статті 267 ЦК України, через обізнаність про вказані порушення законодавства, позивача - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та прокурора з часу вивчення правомірності передачі у приватну власність земельних ділянок.
Закон пов`язує початок перебігу позовної давності не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, а з моментом обізнаності про вчинення порушення закону та порушення у зв`язку з цим прав і охоронюваних законом інтересів.
Судами залишилось поза увагою те, що відчуження об`єктів за своєю правовою природою є триваючим правопорушенням.
Строк позовної давності для звернення прокурора із позовом про повернення на користь держави земельної ділянки з незаконного володіння почався з моменту набрання чинності судовими рішеннями Золочівського районного суду Харківської області від 04 квітня 2014 року та 11 серпня 2014 року відносно ОСОБА_2. за фактом підробки рішень сесій.
Вказаними судовими рішеннями встановлено факт порушення вимог земельного законодавства, що в розумінні частини першої статті 261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Дергачівського районного суду Харківської області.
У вересні 2018 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Розпорядженням від 03 жовтня 2019 року № 1758/0/226-19 за касаційним провадженням № 61-31666св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
Розпорядженням від 17 квітня 2020 року № 1137/0/226-20 за касаційним провадженням № 61-31666св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 17 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ТРЕТЬОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги заступника прокурора Харківської області на рішення Дергачівського районного суду Харківської області
від 07 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Харківської області
від 05 квітня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла
до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.