1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


26 травня 2020 року

м. Київ


справа № 206/4378/18

провадження № 61-19032св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Верба Віталій Миколайович,


розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", подану представником - адвокатом Бондаренком Валерієм Олеговичем, на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2019 року в складі судді Маштак К. С. та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року в складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,


ВСТАНОВИВ:


Описова частина


Короткий зміст позовних вимог


У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ "ПриватБанк", приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Верби В. М., в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора № 32752722 від 06 грудня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Вербою В.М., та запис № 17847665 від 01 грудня 2016 року про право власності на об`єкт нерухомого майна ПАТ КБ "ПриватБанк", домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .


Позов мотивований тим, що 26 березня 2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", укладений кредитний договір № DNL0GA000000940.


26 березня 2008 року між нею та ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", в забезпечення виконання умов зазначеного кредитного договору, укладений договір іпотеки. Предметом договору іпотеки є житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 .


26 березня 2008 року між нею та ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким визначені способи та порядок позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог іпотекодержателя за кредитним договором.


01 грудня 2016 року приватним нотаріусомДніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Вербою В. М., як державним реєстратором, внесений запис про право власності на предмет іпотеки за ПАТ КБ "ПриватБанк" на підставі рішення державного реєстратора, договору іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя.


Вважає, що приватним нотаріусом при вчиненні реєстраційних дій було порушено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року, в частині реєстрації речових прав за відсутності доказів звернення банку до іпотекодавця з письмовою вимогою про усунення порушення кредитного договору, передбаченою статтею 35 Закону України "Про іпотеку".

Крім іншого, зазначає, що звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на житловий будинок всупереч статті 37 Закону України "Про іпотеку", оскільки банком не здійснено оцінку предмета іпотеки.


Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровськавід 14 лютого 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.


Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32752722 від 06 грудня 2016 року, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Вербою В. М., та запис № 17847665 від 01 грудня 2016 року про право власності на об`єкт нерухомого майна ПАТ КБ "ПриватБанк", домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .


Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що приватному нотаріусу, як державному реєстратору, всупереч Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, статей 35, 37 Закону України "Про іпотеку" не надано доказів вручення ОСОБА_1 письмової вимоги кредитора про усунення порушень кредитного договору у визначений строк та не надано документів, які підтверджують вартість предмету іпотеки на момент його перереєстрації на іпотекодержателя.


Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції


Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення. Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2019 року залишено без змін.


Апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення позову.


Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів


У жовтні 2019 року АТ КБ "ПриватБанк"звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення місцевого та апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про залишення позовних вимог без задоволення.


Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 отримала повідомлення про усунення порушень кредитного договору; заперечень щодо переходу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя не висловила. Приватному нотаріусу наданий необхідний пакет документів для державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за банком. Зазначено, що приватний нотаріус не має права на безпідставну відмову в прийнятті заяви на проведення реєстраційної дії.


Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не подано.


Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції


Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.


Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.


У листопаді 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.


Фактичні обставини справи, встановлені судами


Судами встановлено, що 26 березня 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № DNL0GA0000006940, за яким останній отримав кредитні кошти в розмірі 84 780 доларів США.


26 березня 2008 року на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ "ПриватБанк" укладений договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .


26 березня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ "ПриватБанк" укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким погоджено спосіб та порядок позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог іпотекодержателя за кредитним договором.


На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 грудня 2016 року, індексний номер 32752722, прийнятого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вербою В. М., проведено державну реєстрацію за ПАТ КБ "ПриватБанк" права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .


Судами також встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази направлення ПАТ КБ "ПриватБанк" письмової вимоги на адресу ОСОБА_1, в якому банк повідомив останню про порушення кредитного зобов`язання; вимагає виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк; попереджує про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.


Мотивувальна частина


Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права


Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.


Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.


Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.


................
Перейти до повного тексту