Постанова
Іменем України
20 травня 2020 року
м. Київ
справа № 759/3151/17
провадження № 61-41315 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Черняк Ю. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оратанія" до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Оратанія" на постанову Апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів:
Невідомої Т. О., Гаращенка Д. Р., Пікуль А. А. від 20 червня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Оратанія"
(далі - ТОВ "Оратанія") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1
про визнання договору позики недійсним.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 червня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Орананія" в особі директора Дворачка Б. С. було укладено договір позики на суму 961 223 грн. На забезпечення виконання зобов`язань за договором позики між сторонами укладено договір іпотеки нерухомого майна, відповідно до умов якого ТОВ "Оратанія" передало в іпотеку ОСОБА_1 - 3/5 частин нежитлового приміщення,
площею 196,2 кв. м, розташованого за адресою
АДРЕСА_1 . Вважало, що договір позики укладено
з порушенням діючого законодавства, оскільки укладення договору відбулося з перевищенням обсягу статусної дієздатності. Згідно
з контрактом, укладеного між ТОВ "Оратанія" та ОСОБА_2
від 07 червня 2000 року, та додаткової угоди до контракту від 01 листопада 2001 року, договори на суму більше, ніж 500 000 грн, що укладаються директором, підлягають затвердженню зборами учасників ТОВ "Оратанія",
у іншому випадку такий договір є недійсним. У зв`язку з невиконанням
ТОВ "Оратанія" умов договору позики, ОСОБА_1 зареєструвала за собою право власності на предмет іпотеки у позасудовому порядку. Спірний договір перевищує суму 500 000 грн. та не був затверджений зборами учасників ТОВ "Оратанія". Також договір позики фактично є безгрошовим, оскільки жодних розписок про отримання коштів немає, інформація про отримання позики не підтверджена виписками по рахунку.
Ураховуючи наведене, ТОВ "Оратанія" просило визнати недійсним договір позики від 17 червня 2010 року, укладеним з ОСОБА_1 ..
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року
в задоволені позову ТОВ "Оратанія" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позов ТОВ "Оратанія"
є обґрунтований, оскільки у договорі позики від 17 червня 2010 року не було передбачено отримання будь-яких грошових коштів до укладення цього договору, сам договір позики не може бути доказом, який підтверджував би передачу грошових коштів. ОСОБА_1 не було надано доказів на підтвердження передання грошових коштів.
Проте суд першої інстанції зазначив, що позивач звернувся до суду
з позовом, пропустивши строк позовної давності, клопотання про поновлення пропущеного строку та доказів поважності цього пропуску не подав, хоч був обізнаний про закінчення дії договору. Ураховуючи, що відповідач заявив клопотання про застосування строків позовної давності, суд дійшов висновків, що позов не підлягає задоволенню в зв`язку зі спливом строку позовної давності.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 20 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення.
У задоволені позову ТОВ "Оратанія" відмовлено з інших правових підстав.
Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що підписання сторонами договору позики від 17 червня 2010 року є доказом не лише факту укладання договору, а й передачі грошової суми позичальнику, пославшись при цьому на судове рішення Верховного Суду України.
Крім того, апеляційний суд зазначив, що посилання ТОВ "Оратанія" як на доказ виписки з рахунків підприємства та відсутність у виписках даних щодо отримання позики, не може бути достатньою підставою вважати, що договір позики є безгрошовим, оскільки в договорі позики не вказано про надання коштів шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок
ТОВ "Оратанія".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ТОВ "Оратанія", посилалося на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення Святошинського районного суду
м. Києва від 12 лютого 2018 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 10 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 759/3151/17 із Святошинського районного суду м. Києва та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
У квітні 2020 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд невірно дійшов висновку, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику. Однак, даний договір позики укладений
у письмовій формі і його зміст не підтверджує факту передачі позикодавцем грошової суми позичальнику та отримання останнім цих коштів.
Також, апеляційний суд не встановив справжньої правової природи спірного договору, не з`ясував, чи мав право ОСОБА_2 відповідно до Статуту
ТОВ "Оратанія" укладати від імені товариства договори (правочини). Відповідно до додаткової угоди від 01 листопада 2001 року до контракту
від 07 червня 2000 року пункту 4.2 зазначено, що договори (контракти, угоди) на суму більше ніж 500 000 грн, підлягають затвердженню зборами учасників. У разі незатвердження договору (контракту, угоди) зборами учасників такий договір є недійсним і не несе будь яких юридичних наслідків для товариства.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу.
У грудні 2018 року ОСОБА_1 подано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що касаційна скарга
є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи і не підлягає задоволенню, тому просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.