Постанова
Іменем України
13 травня 2020 року
м. Київ
справа № 333/7241/18
провадження № 61-16328св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач),
суддів: суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Стрільчука В. А..,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз Збут", Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз",
третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 травня 2019 року в складі судді Холода Р. С. і постанову Запорізького апеляційного суду від 30 липня 2019 року в складі колегії суддів: Полякова О. З., Кухаря С. В., Крилової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз Збут" (далі - ТОВ "Запоріжгаз Збут"), Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (далі - ПАТ "Запоріжгаз"), перейменоване в Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" (далі - АТ "Запоріжгаз")і з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив визнати протиправними дії ТОВ "Запоріжгаз Збут" щодо: відмови надати інформацію стосовно заборгованості за вересень 2016 року та нарахованої субсидії за період з вересня 2017 року по квітень 2018 року, спонукання надати довідку про реєстрацію місця проживання з терміном дії, що не перевищує один календарний місяць, визначення в розрахунках за період з 01 березня 2017 року по 30 листопада 2018 року фактичного обсягу спожитого природного газу за об`єктом побутового споживача - кв. АДРЕСА_1 за показаннями загальнобудинкового лічильника газу; зобов`язати ТОВ "Запоріжгаз Збут" провести визначення в розрахунках з 01 березня 2017 року по 30 листопада 2018 року фактичного обсягу спожитого природного газу за об`єктом побутового споживача - кв. АДРЕСА_1 за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України, та з 01 квітня 2017 року відповідно до двох зареєстрованих осіб з урахуванням наданого розміру субсидії; зобов`язати ПАТ "Запоріжгаз" внести в базу даних основного споживача ОСОБА_1 та виписати на його ім`я рахунки за спожитий газ за період з 01 квітня 2017 року по 30 листопада 2018 року.
Позов мотивований тим, що позивач є споживачем природного газу в кв. АДРЕСА_1 відповідно до типового договору розподілу природного газу (далі - типовий договір). Постачальником газу є ТОВ "Запоріжгаз Збут", а ПАТ "Запоріжгаз" є оператором газорозподільної мережі (далі - ГРМ).
08 серпня 2016 року мешканцями будинку АДРЕСА_2 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпієць 2016" (далі - ОСББ "Олімпієць 2016"), головою якого обрано ОСОБА_1
29 серпня 2016 року співвласники будинку відмовились від встановлення загальнобудинкового лічильника газу і ПАТ "Запоріжгаз" склало акт про порушення № 106/2 на будинок і виставило рахунок за вересень 2016 року, збільшивши у ньому обсяги споживання газу.
07 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "Запоріжгаз Збут" за роз`ясненням щодо заборгованості за спожитий газ у розмірі 122,50 грн, вказаної ТОВ "Запоріжгаз Збут" у розрахунку станом на 01 вересня 2016 року. Оскільки відповідь отримана не була, то 27 грудня 2016 року позивач звернувся до відділу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) у Запорізькій області, проте питання щодо заборгованості в розрахунку заборгованості в розмірі 122,50 грн не було розглянуто.
Тобто, з вересня 2016 року до теперішнього часу ТОВ "Запоріжгаз Збут" не виконав вимоги пункту 4.1 типового договору, тому виставлений розрахунок за вересень 2016 року і наступні періоди є спірними.
У подальшому, ПАТ "Запоріжгаз", не повідомивши ОСББ "Олімпієць 2016" про виконання робіт, самовільно встановило загальнобудинковий лічильник газу, тим самим порушивши права співвласників будинку, в тому числі, і права позивача. Отже, нарахування оплати за газ з 01 березня 2017 року по теперішній час ТОВ "Запоріжгаз Збут" здійснюється не за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України, а за показаннями загальнобудинкового вузла обліку, який встановлений з порушенням права власності.
31 березня 2017 року в зв`язку із зміною кількості зареєстрованих осіб (вибуття ОСОБА_2 з 25 жовтня 2016 року, на яку був оформлений особовий рахунок по оплаті спожитого газу) в кв. АДРЕСА_1 позивач звернувся до ТОВ "Запоріжгаз Збут" із заявою про проведення нарахування з урахуванням кількості зареєстрованих осіб і надання роз`яснення, на підставі якого документа в рахунках зазначається субсидія в розмірі 32,72 грн, та з чого рахується заборгованість станом на 01 вересня 2016 року в розмірі 122,50 грн. ТОВ "Запоріжгаз Збут" повідомило позивача, що зазначена інформація надається виключно власнику особового рахунку, тобто ОСОБА_2, а дата видачі довідки про реєстрацію місця проживання має на час звернення не перевищувати один календарний місяць.
Відповідачі не виконали рекомендації НКРЕКП, відповіді на його звернення не надали, продовжили виставляти рахунки всупереч вимог законодавства, та не враховуючи зменшену кількість зареєстрованих осіб у вказаній квартирі, чим порушили його права. Отже, обсяг газу та розмір оплати, які ТОВ "Запоріжгаз Збут" пред`явив для оплати на підставі даних загальнобудинкового лічильника є безпідставними та необґрунтованими.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 травня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що права позивача порушені не були, оскільки договір постачання природного газу укладено з ОСОБА_2 , на її ім`я оформлено особовий рахунок і присвоєно ЕІС-код. Факт того, що ОСОБА_1 є співвласником зазначеної квартири, під час розгляду справи позивачем доведений не був. Окрім того, ОСОБА_1 не проведено дій, передбачених пунктом 5 Розділу 3 Правил постачання газу, та повідомлення про зміну кількості зареєстрованих осіб, що в сукупності не надає підстав для надання ТОВ "Запоріжгаз Збут" інформації, вказаної у його зверненнях. Відмовляючи в задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо визнання дій ТОВ "Запоріжгаз Збут" протиправними з визначення з 01 березня 2017 року по 30 листопада 2018 року фактичного обсягу спожитого природного газу по об`єкту побутового споживача квартири АДРЕСА_1 за показаннями загальнобудинкового лічильника газу та зобов`язання ТОВ "Запоріжгаз Збут" провести визначення в рахунках за цей період фактичного об`єму спожитого природного газу по вказаному об`єкту за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України, та з 01 квітня 2017 року відповідно до двох зареєстрованих осіб з урахуванням наданого розміру субсидії, та зобов`язання ТОВ "Запоріжгаз Збут" провести визначення ціни газу належним чином відповідно до вимог діючого законодавства, суд першої інстанції, з посиланням на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 08 серпня 2018 року в справі № 296/6535/17-ц, зазначив, що ці вимоги пред`явлені не до належного відповідача.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 30 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 травня 2019 року по цій справі залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що посилання скаржника на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 214-2435/17, не приймається до уваги, оскільки цією постановою визнано право на забезпечення та встановлення споживачам індивідуальних газових лічильників. Визнано також, що відмова відповідача встановити індивідуальні лічильники позивачам суперечить вимогам законодавства, порушує права позивачів. Проте, позовна заява ОСОБА_1 не містить вимог щодо зобов`язання відповідачів встановити індивідуальний лічильник обліку природного газу.
Дії ТОВ "Запоріжгаз Збут" не можуть вважатись такими, що порушували права та інтереси споживачів, у частині неправильного обліку природного газу, до моменту поки не буде визнано протиправними відповідні дії ПАТ "Запоріжгаз" як оператора ГРМ, на якого законодавством в імперативному порядку покладено обов`язок обліку природного газу, зокрема, за об`єктами споживання побутових споживачів.
ТОВ "Запоріжгаз Збут" не отримує дані щодо обсягів споживання природного газу побутовими споживачами безпосередньо від побутових споживачів, а отримує їх лише опосередковано, тобто через ПАТ "Запоріжгаз". Тому за відсутності належних і допустимих доказів щодо неправомірності нарахованих обсягів природного газу оператором ГРМ, всі дані щодо обсягів споживання природного газу є правомірними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
30 серпня 2019 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 травня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 30 липня 2019 року, просив скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2019 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2020 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неправомірно відніс справу до справ незначної складності, малозначної і розглянув за правилами спрощеного позовного провадження, хоча справа має значний суспільний інтерес. Тому апеляційний суд мав скасувати рішення першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції (пункт 7 частини третьої статті 376 ЦПК України).
Суд першої інстанції неправильно встановив статус позивача у спірних правовідносинах, а також порушив норми процесуального права щодо дослідження доказів.
Суд першої інстанції встановив, що договір постачання природного газу укладений з ОСОБА_2, на ім`я якої відкрито особовий рахунок, присвоєно ЕІС-код, отже, встановив права та обов`язки особи, яка не була учасником справи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року в справі № 757/31606/15-ц зазначила, що якщо платежі нараховані відповідно до тарифів, які в подальшому скасовані судом, споживач має право на проведення перерахунку.
Суд першої інстанції не зазначив, хто є належним відповідачем за позовом позивача, а суд апеляційної інстанції не надав відповіді на доречні аргументи позивача.
Суд першої інстанції неправомірно не надав оцінку змісту типового договору (розділам IV-VI), що передбачає ідентичність прав всіх споживачів і неправомірно застосував пункти 5, 9, 10 Розділу 3 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), які не стосуються спірних правовідносин.
Посилання суду на те, що позивач має особисто укласти договір і повідомити про вибуття ОСОБА_2, є незаконними, оскільки договір не підлягає розірванню, а готувати договір до підписання має виконавець комунальних послуг.
Суд першої інстанції неправомірно зауважив на тому, що позивач не надав доказів того, що ОСОБА_2 зверталася до відповідачів у порядку пункту 9 Правил постачання природного газу, проте такий обов`язок не є обов`язком позивача. Позивач мав лише повідомити про відповідні обставини, що він і зробив у листі від 31 березня 2017 року. Довідку про зміну кількості зареєстрованих осіб позивач не повинен був подавати відповідачам.
Встановлення загальнобудинкового лічильника всупереч волі власників і нарахування платежів за показниками таких лічильників є протиправним. Саме з цього приводу Велика Палата Верховного Суду сформулювала правову позицію в постанові від 07 листопада 2018 року в справі № 214/2435/17. Цю позицію суди не врахували.
Позивач не погоджується з висновками судів про те, що постачальник газу є неналежним відповідачем у справі про оскарження рахунків за газ.
Позиції інших учасників
У жовтні 2019 року Акціонерне товариство "Запоріжгаз" через представника Проход І. В. надіслало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якій просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивований тим, що судами повно встановлено обставини справи, досліджені всі письмові докази, наявні в справі.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною першою статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Фактичні обставини, встановлені судом
ОСОБА_1 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 з 22 червня 2004 року.
На ім`я ОСОБА_2 оформлено особовий рахунок НОМЕР_1, присвоєно ЕІС-код (персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу, присвоєний Оператором ГРМ).
07 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернулася до ТОВ "Запоріжгаз Збут" з заявою щодо отриманням інформації щодо непроведення зміни кількості зареєстрованих осіб, що враховується під час нарахувань вартості спожитого газу.
ТОВ "Запоріжгаз Збут" листом від 14 листопада 2016 року № Zpz03-ЛВ-3413-1116 на заву ОСОБА_2 від 07 листопада 2016 року повідомило, що питання визначення обсягів споживання природного газу належить до компетенції Оператора ГРМ - ПАТ "Запоріжгаз", тому рекомендовано з питань обліку природного газу звертатися до ПАТ "Запоріжгаз".
22 лютого 2017 року в буд. АДРЕСА_2 встановлений загальнобудинковий вузол обліку газу та з цього часу споживачам природного газу за вказаною адресою нараховується плата на підставі показань загальнобудинкового газового лічильника.
ОСОБА_1 31 березня 2017 року звертався до ТОВ "Запоріжгаз Збут" з заявою, в якій просив провести перерахунки стосовно зареєстрованих осіб, а також надати йому як споживачу письмові пояснення, на підставі якого документа в рахунках зазначається розмір сплаченої субсидії і на підставі чого в рахунку за вересень 2016 року заборгованість станом на 01 вересня 2016 року складає 122,50 грн.
Відповідно до довідки № 04-19/3/3831 про реєстрацію місця проживання особи, долученої ОСОБА_1 до заяви у ТОВ "Запоріжгаз Збут" від 31 березня 2017 року, виданої Департаментом реєстраційних послуг 05 грудня 2016 року,з 25 жовтня 2016 року в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано дві особи.
ТОВ "Запоріжгаз Збут" листом від 25 квітня 2017 року № Zpz03-ЛВ-1784-0417 повідомило ОСОБА_1, що стосовно квартири АДРЕСА_1 особовий рахунок НОМЕР_1 оформлений на іншу особу. Нарахування за спожитий природний газ здійснюється згідно з показниками лічильника газу. Відповідно до статті 8 Закону України "Про захист персональних даних" ТОВ "Запоріжгаз Збут" має право надавати інформацію щодо особового рахунку виключно власнику цього рахунку.
ТОВ "Запоріжгаз Збут" листом від 10 травня 2017 року № Zpz03-ЛВ-1909-0517 на заву ОСОБА_1 роз`яснено, що питання обліку обсягів спожитого природного газу знаходиться виключно в компетенції Оператора ГРМ - ПАТ "Запоріжгаз". На підставі статті 7 Закону України "Про звернення громадян" документи передані до ПАТ "Запоріжгаз" для внесення змін до особового рахунку НОМЕР_1, відкритого на іншу особу. Також рекомендовано звернутись до клієнтського сервісу ПАТ "Запоріжгаз" з довідкою про реєстрацію місця проживання особи, термін дії якої не перевищує один календарний місяць, оскільки ПАТ "Запоріжгаз" визнав дату надісланої довідки такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
ТОВ "Запоріжгаз Збут" здійснює діяльність з постачання природного газу відповідно до ліцензії від 01 вересня 2015 року № 2247. З липня 2015 року ТОВ "Запоріжгаз Збут" як постачальник природного газу не обліковує споживання природного газу, а лише здійснює розрахунок оплати вартості послуг з газопостачання. ТОВ "Запоріжгаз Збут" отримує дані щодо обсягів споживання побутовими споживачами природного газу від ПАТ "Запоріжгаз".
ПАТ "Запоріжгаз" виконує функції з розподілу природного газу відповідно до ліцензії серії АЕ №642479 і є оператором ГРМ.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд відповідно до пункту 7 частини третьої статті 376 ЦПК України повинен був скасувати рішення першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції неправомірно відніс справу до справ незначної складності, малозначної і розглянув за правилами спрощеного позовного провадження, хоча справа має значний суспільний інтерес, є безпідставними.
Стаття 376 ЦПК України не передбачає повноважень апеляційного суду щодо скасування рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд до цього суду.
Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Згідно із статтею 274 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Ця справа не належить до справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина перша статті 277 ЦПК України).
Вирішуючи питання про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні, суд першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження від 14 січня 2019 року призначив розгляд справу у відкритому провадженні з повідомленням учасників справи.
Касаційна скарга не містить обґрунтування, яким чином відповідне процесуальне рішення обмежило процесуальні права позивача, який реалізував права на подання відповіді на відзив на позовну заяву, на збільшення позовних вимог, надання пояснень, долучення до матеріалів справи письмових доказів.
Доводи касаційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права з приводу збирання доказів є необґрунтованими.
У статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У матеріалах справи наявна інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02 травня 2019 року (далі - інформаційна довідка), отримана на запит суду.
Апеляційний суд належним чином мотивував відхилення доводів апеляційної скарги про витребування судом першої інстанції за власної ініціативи цієї інформаційної довідки, зазначивши, що позивач не надав доказів того, що він є співвласником 2/3 частини вказаної квартири, а суд має право витребовувати докази, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком апеляційного суду про те, що встановлення судом першої інстанції факту, що ОСОБА_1 не є співвласником кв. АДРЕСА_1 не є преюдиційним, оскільки судом у цій справі не вирішувалося питання права власності, а констатувалася недоведеність у цій справі належними доказами певного доводу позивача.
Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що дослідження документів, долучених позивачем до касаційної скарги, перебуває за межами повноважень Верховного Суду відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України.