Постанова
Іменем України
20 травня 2020 року
м. Київ
справа № 753/2065/17
провадження № 61-21330св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач за зустрічним позовом - публічне акціонерне товариство"ОТП Банк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду
м. Києва, у складі судді Кириченко Н. О., від 06 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду м. Києва, у складі колегії суддів: Панченка М. М., Волошиної В. М., Слюсар Т. А., від 21 лютого 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог первісного та зустрічного позовів
У травні 2013 року закрите акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі -
ЗАТ "ОТП Банк"), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна"), звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 16 листопада 2007 року між
ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір
№ СL-008/441/2007 (далі - кредитний договір), згідно умов якого, позичальник отримав кредитні кошти у розмірі 33 990 доларів США з кінцевим терміном повернення до 16 листопада 2013 року зі сплатою фіксованої процентної ставки 11, 49 % річних. Погашення кредиту передбачено шляхом сплати щомісячних ануїтетних платежів рівними частинами протягом всього строку дії кредитного договору.
Згідно пункту 3.1.1. частини 2 кредитного договору за порушення строків погашення кредитних зобов`язань, позичальник зобов`язаний сплатити на користь Банку пеню у розмірі 1 % від суми заборгованої за кожен день прострочення.
Крім того, 16 листопада 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 було також укладено договір овердрафту № 008/2316/07/1, згідно умов якого сторони обумовили проплату непрострочених позичальником платежів за процентами, страхових та комісійних платежів, необхідність оплати в яких може виникнути при виконанні кредитного договору № СL-008/441/2007
від 16 листопада 2007 року. Розмір кредиту за овердрафтом визначається банком в обсязі суми, якої не вистачає на поточному рахунку позичальника для оплати платіжних вимог страховика і відповідних комісій банку, а також для погашення процентів за користування непростроченим кредитом.
За договором овердрафту сторонами обумовлено сплату позичальником процентів: за користування непростроченим кредитом, у розмірі 26 % річних, а за користування простроченим до повернення кредитом відсотки передбачені у розмірі 36 % річних.
Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю
від 05 листопада 2010 року ЗАТ "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за кредитним договором № СL-008/441/2007 від 16 листопада 2007 року.
Посилаючись на положення статті 1050 ЦК України та факт невиконання ОСОБА_1 умов укладеного кредитного договору в частині погашення кредиту, з урахуванням поданих уточнень, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість:
- за кредитним договором № СL-008/441/2007 від 16 листопада 2007 року, яка утворилась станом на 10 березня 2017 року в сумі 24 366, 94 доларів США, що еквівалентно 655 681, 03 грн, та 2 393 772, 53 грн пені за прострочення виконання зобов`язань, нараховану за період з 10 березня 2016 року
по 10 березня 2017 року;
- за кредитним договором овердрафту № 008/2316/07/1 від 16 листопада
2007 року в сумі 16 758, 49 грн.
Заперечуючи проти позовних вимог, в лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання недійсним збільшення процентної ставки банком за кредитним договором № СL-008/441/2007
від 16 листопада 2007 року за період з 21 червня 2010 року по 19 березня
2013 року із 11, 49 % до 15, 49 % річних, посилаючись на те, що банком в порушення вимог частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" про зміну процентної ставки його не було повідомлено письмово.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06 жовтня 2017 року у задоволенні первісного позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про стягнення заборгованості за договором № 008/2316/07/1 про кредитування поточного рахунку (овердрафт) від 16 листопада 2007 року, суд першої інстанції виходив з того, що пред`явивши в лютому 2009 року вимогу про дострокове повернення кредиту, банк змінив строк виконання основного зобов`язання, а тому перебіг позовної давності за цими вимогами розпочався з наступного дня після одержання такої вимоги. Звернувшись з позовом про стягнення заборгованості за договором № 008/2316/07/1 про кредитування поточного рахунку (овердрафт) від 16 листопада 2007 року в травні 2013 року, позивач пропустив трирічний строк позовної давності. Ухвалюючи рішення про відмову в стягненні заборгованості за кредитним договором
№ СL-008/441/2007 від 16 листопада 2007 року, суд виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявної заборгованості, її розміру та правомірності нарахування пені.
Встановивши, що в пункті 1.4.1.5 кредитного договору № СL-008/441/2007
від 16 листопада 2007 року сторони погодили механізм розрахунку процентної ставки (використання плаваючої розрахункової формули процентів) та умовами укладеного договору також передбачено цілковиту згоду сторін на зміну процентної ставки без укладання будь-яких додаткових договорів, суд дійшов висновку, що дії банку повністю узгоджуються з умовами укладеного кредитного договору, відтак зустрічний позов ОСОБА_1 є безпідставним та не підлягає задоволенню.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 21 лютого 2018 року апеляційну скаргу ТОВ"ОТП Факторинг Україна" задоволено частково.
Скасовано рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 жовтня
2017 року в частині відмови у задоволенні позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором
№ СL-008/441/2007 від 16 листопада 2007 року у сумі 24 366, 94 доларів США, а також в частині стягнення пені у сумі 2 393 772, 53 грн та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором № СL-008/441/2007 від 16 листопада 2007 року у сумі 23 974, 04 доларів США, що за курсом валют складає 645 093, 47 грн, а також пеню у сумі 645 093, 47 грн.
В іншій частині рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 жовтня 2017 року залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Приймаючи постанову від 21 лютого 2018 року, колегія суддів погодилась із висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для стягнення заборгованості за договором № 008/2316/07/1 про кредитування поточного рахунку (овердрафт) від 16 листопада 2007 року, виходячи з того, що кредитор, надіславши боржнику досудову вимогу від 16 лютого
2009 року про зобов`язання повністю погасити борг протягом тридцяти календарних днів, тим самим змінив кінцевий строк виконання зобов`язання, а тому, позивач, звернувшись до суду з цим позовом лише у травні 2013 року пропустив трирічний строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № СL-008/441/2007
від 16 листопада 2007 року та ухвалюючи в цій частині нове рішення про часткове задоволення вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна", апеляційний суд виходив з доведеності та обґрунтованості цих вимог.
Визначаючи розмір заборгованості за кредитом в розмірі 23 974 04 доларів США, колегія суддів врахувала погашення позичальником тіла кредиту у сумі 10 572, 10 грн, що еквівалентно 392, 9 доларів США, які не були відображені у наданому банком розрахунку. Визначаючи розмір пені, яка підлягає стягненню апеляційний суд виходив з того, що заявлена банком до стягнення пеня в сумі 2 393 772, 53 грн, нарахована за один рік до уточнення позивачем розміру позовних вимог, тобто, за період з березня 2016 року по березень
2017 року. Між тим, у розумінні статті 258 ЦК України, строк позовної давності встановлюється за один рік перед зверненням позивача до суду із позовом, а отже, пеня повинна бути нарахована за період з 23 травня 2012 року
по 23 травня 2013 року, правильність нарахування якої в сумі 927 811, 21 грн відповідачем не оспорюється.
Однак, врахувавши, що нарахована позивачем пеня значно перевищує суму заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання кредитних зобов`язань, доказів на підтвердження завдання кредитору збитків внаслідок порушення боржником свого зобов`язання суду не надано, а також враховуючи ступінь виконання своїх зобов`язань боржником, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про можливість, відповідно до вимог статті 551 ЦК України, зменшення розміру пені до 645 093, 47 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2018 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить:
- рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 жовтня 2017 року в частині відмови у задоволені його зустрічного позову скасувати, і ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати недійсним зміну (збільшення) відсоткової ставки банком при нарахуванні процентів за кредитним договором № СL-008/441/2007 від 16 листопада 2007 року за період з 21 червня 2010 року по 19 березня 2013 року із 11, 49 % до 15, 49 % річних;
- постанову Апеляційного суду м. Києва від 21 лютого 2018 року скасувати, а апеляційну скаргу ТОВ"ОТП Факторинг Україна" залишити без задоволення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали з місцевого суду. Зупинено виконання постанови Апеляційного суду м. Києва від 21 лютого 2018 року до закінчення касаційного провадження.
У червні 2018 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
14 квітня 2020 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу
№ 753/2065/17 передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій ухвалюючи оскаржувані судові рішення неправильно застосували норми процесуального та матеріального права, не врахувавши пункти 1.4.1.5.1 та 1.4.1.5.2 частини 2 кредитного договору та частину четверту статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів". Враховуючи, що останній платіж в рахунок погашення кредиту було здійснено 18 червня 2011 року, вважає, що пеня могла бути нарахована тільки за період з 18 червня 2011 року по 18 червня 2012 року. Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що банк про дату зміни (збільшення) процентної ставки його письмово не повідомив, а отже така зміна є недійсною в силу закону.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 жовтня 2017 року та постанова Апеляційного суду м. Києва від 21 лютого 2018 року, в частині вирішення вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про стягнення заборгованості за договором № 008/2316/07/1 про кредитування поточного рахунку (овердрафт) від 16 листопада 2007 року в касаційному порядку не оскаржується, а тому в силу статті 400 ЦПК України (тут і надалі по тексту в редакції Кодексу на час подання касаційної скарги) справа в цій частині касаційним судом не переглядається.
Учасниками справи відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 16 листопада 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № СL-008/441/2007, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в сумі 33 990 доларів США на строк до 16 листопада 2013 року зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 11, 49 % річних строком.
Кредитний договір складається із двох частин, які нероздільно пов`язані між собою.
Відповідно до пункту 1.11.1 частини 2 кредитного договору у строки, передбачені кредитним договором позичальник зобов`язаний здійснювати повернення кредиту та сплачувати відсотки - у валюті, що відповідає валюті кредиту.
Згідно пункту 3.1.1 частини 2 кредитного договору за порушення зобов`язань з погашення кредиту та відсотків у визначені договором строки, позичальник зобов`язаний сплатити кредитору пеню у розмірі 1 % від суми несвоєчасного виконаних боргових зобов`язань за кожен день прострочення.
Також, 16 листопада 2007 року між банком та відповідачем був укладений договір № 008/2316/07/1 про кредитування поточного рахунку (овердрафт), згідно умов якого банк надав позичальнику овердрафт шляхом кредитування поточного рахунку в розмірі ліміту овердрафта в сумі 12 800 грн. Відповідач в свою чергу зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту і сплатити відповідну плату за користування кредитом та виконати інші зобов`язання, передбачені договором.
16 лютого 2009 року ЗАТ "ОТП Банк" звернувся до ОСОБА_1 із досудовою вимогою про погашення заборгованості за договором про кредитування поточного рахунку (овердрафт) № 008/2316/17 від 16 листопада 2007 року та зобов`язав відповідача протягом 30 днів з дати отримання вимоги сплатити суму овердрафту та відсотків по вказаному кредитному договору.
Судами встановлено, що кінцевий строк виконання зобов`язання за договором № 008/2316/07/1 про кредитування поточного рахунку (овердрафт) з урахуванням пункту 8.1. договору настав 25 березня 2009 року.
Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю
від 05 листопада 2010 року ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за кредитним договором № СL-008/441/2007 від 16 листопада 2007року.
07 червня 2011 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" направило ОСОБА_1 досудову вимогу про повернення кредиту за договором № СL-008/441/2007 від 16 листопада 2007 року.
Судами встановлено, що останній платіж позичальником за договором
від 16 листопада 2007 року внесено 18 травня 2011 року, що не заперечувалось сторонами.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 10 березня
2017 року заборгованість відповідача за кредитним договором
2№ СL-008/441/2007 від 16 листопада 2007 року складає 24 366, 94 долари США, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку становить 655 681, 03 грн, та 2 393 772,53 грн пені.
ОСОБА_1 у період із 05 листопада 2010 року по 27 лютого 2017 року здійснив погашення по кредитному договору № СL-008/441/2007
від 16 листопада 2007 року в таких розмірах:
02 грудня 2010 року - 3 572, 10 грн; 20 грудня 2010 року - 3 600 грн, 21 січня 2011 року - 3 400 грн; 23 лютого 2011 року - 3 400 грн; 18 травня 2011 року у розмірі 5 000 грн; однак в наданому позивачем до суду розрахунку, вказані оплати частково відсутні.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.