Постанова
Іменем України
18 травня 2020 року
м. Київ
справа № 176/456/17
провадження № 61-63св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - комунальне підприємство "Жовтоводськтепломережа",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2017 року у складі судді Гусейнова К. А. та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Деркач Н. М., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року комунальне підприємство "Жовтоводськтепломережа" (далі - КП "Жовтоводськтепломережа") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01 жовтня 2013 року по 01 лютого 2017 року у розмірі 11 341,69 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 28 лютого 2017 року КП "Жовтоводськтепломережа" зверталося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості, проте ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16 березня 2017 року у прийнятті вказаної заяви було відмовлено.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 07 червня 2013 року та на його ім`я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Свої обов`язки, передбачені статтею 19 Закону України "Про теплопостачання"щодо щомісячної сплати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, відповідач не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за вказаний період, що підтверджується наданим розрахунком.
Ураховуючи викладене, КП "Жовтоводськтепломережа" просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01 жовтня 2013 року по 01 лютого 2017 року у розмірі 11 341,69 грн з яких: заборгованість за надані послуги з централізованого опалення у розмірі 8 787,44 грн; інфляційні витрати у розмірі 2 271,33 грн та 3% річних у розмірі 282,92 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2017 року позов КП "Жовтоводськтепломережа" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП "Жовтоводськтепломережа" заборгованість за надані послуги з централізованого опалення в розмірі 7 536,95 грн за період з березня 2014 року по лютий 2017 року, інфляційні витрати в розмірі 1 030,61 грн та 3 % річних у розмірі 170,65 грн, а всього - 8 738,21 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 600,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач повинен своєчасно та у повному обсязі здійснювати плату за отримані послуги з централізованго опалення та гарячого водопостачання. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.
Враховуючи заяву відповідача про застосування позовної давності в частині стягнення заборгованості, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за період з 01 жовтня 2013 року по 28 лютого 2014 року у зв`язку зі спливом строку позовної давності.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2017 року змінено в частині стягнення витрат зі сплати судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП "Жовтоводськтепломережа" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 408,00 грн.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції, встановивши наявність порушеного права позивача, дійшов правильного висновку про те, що у відповідача наявна заборгованість по сплаті за послуги з постачання централізованого опалення, яка підлягає стягненню у межах строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач.
Проте суд першої інстанції помилково стягнув витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 600,00 грн, тоді як у зв`язку з частковим задоволенням позову із відповідача підлягає стягненню грошові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 408,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2018 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2017 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2017 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі. Витребувано з Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області цивільну справу № 176/456/17-ц. Зупинено виконання рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2017 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2017 року до закінчення касаційного провадження у справі.Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
16 квітня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями щодо повторного розподілу справ, які надійшли у 2017-2018 роках, справу передано судді - доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга вмотивована тим, що при ухваленні судових рішень суди невірно встановили обставини справи та надали неналежну оцінку доказам.
Між сторонами не укладався договір про надання послуг з централізованого опалення та на його ім`я не відкривався особовий рахунок, у зв`язку з чим відсутні взаємні права і обов`язки сторін.
Позивачем належним чином не було доведено, що він зобов`язаний оплачувати послуги з теплопостачання, а надані докази на обґрунтування позовних вимог є неправдивими.
Постанови Кабінету Міністрів України, а також постанова Верховного Суду України, які зазначені судами у судових рішеннях, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки суперечать нормам Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а суд при ухваленні рішення має керуватись лише законами України.
Позивачем пропущено строк позовної давності за зверненням до суду за захистом свого порушеного права про застосування якої ним, як відповідачем, зроблено заяву, яка не була врахована судами при ухваленні судових рішень.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2018 року КП "Жовтоводськтепломережа" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на те, що доводи скарги є безпідставними та необґрунтованими, а судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, надали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 14).
Відповідно до розрахунку заборгованості за опалення та горячу воду по особовому рахунку № НОМЕР_2 за вказаною квартирою з жовтня 2013 року виникла заборгованість, яка за період з жовтня 2013 року по 01 лютого 2017 року складає 8 787,44 грн (а.с. 8).
При цьому розмір інфляційних витрат та три проценти річних наведено в окремому розрахунку в розмірі 2 271,33 грн та 282,92 грн (а.с. 7).
Окремий договір про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання між сторонами не укладався, але такі послуги по зазначеній квартирі у вказані позивачем періоди фактично надавалися централізовано. Факт проходження у своїй квартирі стояків теплопостачання, по яким теплоносій йде до інших квартир його сусідів, в судовому засіданні відповідач не заперечував.
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2017 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 березня 2017 року, позов КП "Виробниче житлово-ремонтно експлуатаційне об`єднання" Жовтоводської міської ради" до ОСОБА_1, третя особа - КП "Жовтоводськтепломережа", про зобов`язання відновити самовільно порушену систему центрального опалення задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 за власний кошт відновити самовільно демонтовану систему центрального опалення у квартирі АДРЕСА_1, шляхом приєднання радіаторів опалення до централізованого опалення м. Жовті Води для чого звернутися до підприємств та організацій, уповноважених виконувати відповідні роботи. Вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с. 57, 73-75).
Указаним судовим рішенням встановлено, що 01 серпня 2013 року комісія ЖРЕД № 1 встановила, що власник квартири АДРЕСА_1 самовільно відокремив радіатори від стояків центрального опалення, про що складено відповідний акт та протокол про адміністративне правопорушення від 01 серпня 2013 року стосовно ОСОБА_1 . При цьому, ОСОБА_1 зазначив, що звертався за дозволом на відключення центрального опалення у себе в квартирі, проте дозволу не отримав. 01 серпня 2013 року самостійно відключився від централізованого опалення, про що повідомив КП "Жовтоводськтепломережа" (а.с. 73).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі
в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Законом України "Про житлово-комунальні послуги", чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1875-ІV), визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 1875-ІV, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Хоч у частині першій статті 19 Закону № 1875-ІV й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.