Постанова
Іменем України
22 травня 2020 року
м. Київ
справа № 161/14094/15-ц
провадження № 61-46658св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Луцьк,
відповідачі: ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Волинь",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Луцьку на постанову Апеляційного суду Волинської області, у складі колегії суддів: Бовчалюк З. А., Карпук А. К., Матвійчук Л. М., від 18 вересня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Луцьку (далі -
АТ "Укрексімбанк") звернулось в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Волинь" (далі - ТОВ "Готельний комплекс "Волинь"), ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 06 червня 2008 року між
АТ "Укрексімбанк" та ТОВ "Готельний комплекс "Волинь" було укладено кредитний договір № 86908К5 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк відкрив ТОВ "Готельний комплекс "Волинь" невідновлювану відкличну кредитну лінію з лімітом заборгованості 990 000 доларів США терміном до 05 червня 2013 року, а останнє зобов`язалось повернути банку кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісії, та інші платежі, встановлені кредитним договором. Кредитні кошти позичальнику були надані з цільовим призначенням - на фінансування капітальних витрат по проведенню капітального ремонту 46 номерів готельного комплексу "Волинь".
В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між
АТ "Укрексімбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 86908P2 від 06 червня 2008 року, згідно умов якого поручитель зобов`язався перед АТ "Укрексімбанк" нести солідарну відповідальність з позичальником по зобов`язаннях, які випливають з кредитного договору.
АТ "Укрексімбанк" зобов`язання згідно умов кредитного договору виконало в повному обсязі відкрило ТОВ "Готельний комплекс "Волинь" кредитну лінію в сумі 990 000 доларів США та перерахувало позичальнику грошові кошти.
Однак позичальник та поручитель належним чином не виконали взяті на себе зобов`язання.
Рішенням Луцького міськрайонного суду 05 квітня 2012 року стягнуто солідарно з ТОВ "Готельний комплекс "Волинь", ОСОБА_1 на користь АТ "Укрексімбанк" заборгованість за кредитним договором № 86908К5
від 06 червня 2008 року в розмірі - 1 393 719, 92 доларів США та
2 927 685, 82 грн.
Рішення Луцького міськрайонного суду 05 квітня 2012 року не виконано, внаслідок чого та банком донараховано проценти, пеня та комісія.
Позивач стверджував, що станом на 28 серпня 2015 року заборгованість
ТОВ "Готельний комплекс "Волинь" за кредитним договором становить 532 565,52 доларів США та 36 537 733,95 грн, з них: строкові відсотки - 11 157,31 доларів США, що еквівалентно в національній валюті по курсу
НБУ - 237 841,49 грн, строкова комісія за управління - 3 176,94 грн, прострочені відсотки - 521 408,21 доларів США, що еквівалентно в національній валюті по курсу НБУ - 11 114 910,95 грн; прострочена комісія за управління - 79 560,19 грн., пеня за несплату основного боргу -
21 795 653,37 грн, пеня за несплату відсотків - 14 606 499,14 грн, пеня за несплату комісії за управління - 52 844, 31 грн.
З врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач просив суд стягнути солідарно із ТОВ "Готельний комплекс "Волинь" та ОСОБА_1 на користь заборгованість за Кредитним договором №86908К5 від 06 червня 2008 року у розмірі 451 170,20 доларів США та 9 617 640,27 грн нарахованих за період з 29 серпня 2012 року по 28 серпня 2015 року.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 листопада 2015 року, яка набрала законної сили, провадження в частині позовних вимог АТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Готельний комплекс "Волинь" закрито.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області, у складі судді Олексюка А. В., від 30 листопада 2015 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 14 грудня 2015 року про виправлення описки, позов
АТ "Укрексімбанк" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Укрексімбанк" 451 170, 20 доларів США та 9 617 640 27 грн заборгованості за договором про надання кредиту № 86908К5 від 06 червня 2008 року. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог АТ "Укрексімбанк".
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області, у складі судді Олексюка А. В., від 18 березня 2016 року в задоволенні заяви
ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду від 30 листопада 2015 року відмовлено.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Волинської області від 18 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 листопада 2015 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволені позову АТ "Укрексімбанк".
Приймаючи постанову від 18 вересня 2018 року, колегія суддів виходила з того, що позивачем заявлено до стягнення заборгованість за процентами, пенею та комісією нараховану після пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту та після ухвалення судом 05 квітня 2012 року рішення про дострокове стягнення усієї суми заборгованості, а тому банк позбавлений можливості нараховувати проценти та пеню, передбачені кредитним договором.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ "Укрексімбанк", посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 листопада 2015 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
АТ "Укрексімбанк" на постанову Апеляційного суду Волинської області
від 18 вересня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 161/14094/15-ц та витребувано її матеріали з місцевого суду.
В грудні 2018 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
13 квітня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 161/14094/15-ц передано судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що на законодавчому рівні закріплено заборону безоплатного використання клієнтами банківських коштів. Сторони в кредитному договорі правомірно передбачили, що кінцевим моментом нарахування, в тому числі процентів та пені, є не момент зміни терміну виконання зобов`язань за кредитним договором, а саме момент повного погашення простроченої заборгованості за кредитом, процентами та платежами.
Заявник посилається на висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року по справі № 572/2921/15-ц, від 01 лютого 2018 року по справі № 161/12888/15-ц, від 28 лютого 2018 року у справі № 477/281/15-ц та від 07 березня 2018 року у справі № 305/1293/16-ц, з урахуванням положень Закону України "Про банки і банківську діяльність",
статей 1046 -1050 ЦК України та вважає, що АТ "Укрексімбанк" має право нараховувати проценти за користування кредитом та пеню після закінчення строку дії кредитного договору, з моменту ухвалення судового рішення про дострокове повернення кредиту до його фактичного виконання.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1, поданий його представником - ОСОБА_2, однак оскільки він не підписаний останнім, суд касаційної інстанції не бере його до уваги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 06 червня 2008 року між АТ "Укрексімбанк" та
ТОВ "Готельний комплекс "Волинь" укладено кредитний договір № 86908К5, а також додаткові угоди до нього № 86908К5-1 від 30 грудня 2008 року, № 86908К5-2 від 08 грудня 2009 року та № 86908К5-3 від 30 грудня 2009 року.
Відповідно до умов кредитного договору АТ "Укрексімбанк" відкрив
ТОВ "Готельний комплекс "Волинь" невідновлювану кредитну лінію з лімітом заборгованості 990 000 доларів США терміном до 05 червня 2013 року з процентною ставкою визначеною пунктом 3.2.5. кредитного договору, а останній зобов`язався повернути банку кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісії, та інші платежі, встановлені Кредитним договором.
В пункті 6.2 кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником будь-яких своїх зобов`язань за цим договором банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, а позичальник зобов`язаний виконати зазначені зобов`язання протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення.
На виконання умов вказаної угоди АТ "Укрексімбанк" відкрив
ТОВ "Готельний комплекс "Волинь" кредитну лінію в сумі 990 000 доларів США та перерахував кошти на рахунок ТОВ "Готельний комплекс "Волинь".
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АТ "Укрексімбанк" та поручителем ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 86908P2 від 06 червня 2008 року, згідно умов якого поручитель зобов`язався перед АТ "Укрексімбанк" нести солідарну відповідальність з позичальником по зобов`язаннях, які випливають з Кредитного договору.
Відповідно до пункту 4.4.2. договору поруки поручитель зобов`язаний нести солідарну відповідальність за невиконання позичальником основного зобов`язання.
За змістом пунктів 4.1.1 та 4.1.2 договору поруки кредитор має право вимагати від поручителя задоволення у повному обсязі всіх своїх грошових вимог, що випливають з основного зобов`язання у випадку, якщо позичальник не виконав грошове зобов`язання, передбачене кредитною угодою, протягом двадцяти днів з моменту отримання поручителем письмового повідомлення кредитора про факт такого невиконання. Також, має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання поручителем та позичальником у випадку, якщо протягом 20 робочих днів з моменту отримання поручителем письмового повідомлення кредитора про факт невиконання та/або неналежного виконання Боржником зобов`язань за кредитною угодою та/або поручителем за цим договором.