Постанова
Іменем України
22 травня 2020 року
м. Київ
справа № 522/16805/17
провадження № 61-37786св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 січня 2018 року у складі судді Бойчука А. Ю. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 16 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Калараш А. А., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (далі - КЕВ м. Одеси) про визнання незаконною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що є він підполковником запасу, ветераном військової служби та перебуває на квартирному обліку військовослужбовців Одеського гарнізону, котрі потребують поліпшення житлових умов, станом на 01 липня 2017 року: в загальній черзі - із 16 листопада 1992 року № 75, у першочерговій черзі - із 29 жовтня 2008 року № 335 як ветеран Збройних Сил України; у позачерговій черзі - із 17 червня 2010 року № 748 як ветеран війни-інвалід війни 2 групи із 14 вересня 2010 року по 01 травня 2017 року та звільнений за станом здоров`я, зі складом сім`ї 1 особа при військовій частині А1495.
Протягом перебування у позачерговій черзі, тобто із 17 червня 2010 року, усупереч вимогам чинного законодавства, житловою площею його не забезпечено.
Із урахуванням наведених обставин, позивач просив суд визнати протиправними дії чи бездіяльність КЕВ м. Одеси в частині ненадання, незабезпечення його житлом відповідно до пункту 18 частини першої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; зобов`язати КЕВ у м. Одеси позачергово забезпечити ОСОБА_1 житловим приміщенням відповідно до пункту 18 частини першої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 січня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 16 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 січня 2018 року залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що позивач має право на отримання житла в установленому законом порядку, однак за умови надходження його черги у відповідному обліку, та не може отримати житло раніше осіб, які перебувають перед ним у черзі.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду Карпенко С. О. від 07 вересня 2018 року відкрито провадження у справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
29 грудня 2018 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.
Рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя", вирішено здійснити перерозподіл справ, у яких касаційні скарги подані до Верховного Суду у 2017-2018 роках.
На підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана судді Ступак О. В.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У травні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 16 квітня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що законодавством України передбачено обов`язок відповідача забезпечити позивача як інваліду війни житлом протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.
У січні 2019 року від КЕВ у м. Одесі надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому заявник просить відхилити указану касаційну скаргу та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню із таких підстав.
Встановлені судами обставини
ОСОБА_1 є інвалідом війни, підполковником запасу, ветераном військової служби та перебуває на квартирному обліку військовослужбовців Одеського гарнізону, які потребують поліпшення житлових умов, станом на 01 січня 2017 року: в загальній черзі - із 16 листопада 1992 року під № 5, у першочерговій черзі - із 29 жовтня 2008 року під № 335 як ветеран Збройних сил України, у позачерговій черзі - із 17 червня 2010 року під № 748 як ветеран війни-інвалід війни 2 групи, та звільнений за станом здоров`я.