Постанова
Іменем України
22 травня 2020 року
м. Київ
справа № 638/17618/17
провадження № 61-40168св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - територіальна громада в особі Харківської міської ради,
особа, яка звернулася з апеляційною скаргою - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Харківської області від 11 червня 2018 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Овсяннікової А. І., Тичкової О. Ю., у справі за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
В листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до територіальної громади в особі Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що після смерті її сина ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . За життя померлий заповіту не склав.
Зазначала, що у встановлений законом строк вона не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки загубила паспорт громадянина України, а паспорт нового зразка був виданий органами ДМС лише 24 жовтня 2017 року, тобто через півтора місяця після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Посилаючись на те, що вона є єдиною спадкоємицею за законом, прийняти спадщину в установлений законом строк не могла з поважних причин, просила визначити додатковий строк тривалістю один місяць для подання нею заяви про прийняття спадщини.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 січня 2018 року позов задоволено. ОСОБА_1 визначено строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 терміном у один місяць з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач була позбавлена можливості у встановлений законом строк звернутись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у зв`язку з втратою паспорта. Причини, внаслідок яких позивач пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого сина, суд першої інстанції вважав поважними.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 11 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 січня 2018 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції не перевірив, чи є інші спадкоємці померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Порушив правила територіальної підсудності, оскільки позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм процесуального права просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Дзержинського районного суду міста Харкова.
16 квітня 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не повно досліджено матеріали та обставини справи. Заявник зазначає, що судом першої інстанції не порушено правила територіальної підсудності, оскільки це позов не стосовно нерухомого майна. ОСОБА_2 не є спадкоємцем за законом після померлого, оскільки не встановлено факту постійного проживання її з померлим.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . За життя померлий заповіту не склав (а. с. 5 -6, 40).
Спадкоємцем першої черги за законом є мати померлого ОСОБА_1 .
Із довідки, виданої Зміївським районним сектором Міграційної служби України в Харківській області 05 грудня 2017 року № 33/1277, вбачається, що ОСОБА_1 зверталася з питанням втрати паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, виданого 20 січня 1997 року Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області та отримала 24 жовтня 2017 року паспорт у вигляді ІД-картки № НОМЕР_2 . Паспорт серії НОМЕР_1, виданий 20 січня 1997 року Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, внесений до відомчої інформаційної системи ДМС як знищений згідно з актом від 10 липня 2017 року № 226 (а. с. 24).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, розгляд касаційної скарги у цій справі здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).