Постанова
Іменем України
20 травня 2020 року
м. Київ
справа №200/17947/16-ц
провадження № 61-11275св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого: Сімоненко В.М.,
суддів -Калараша А. А. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю, Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
представник відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Шевцової Т.В., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів Демченко Е.Л., Куценко Т.Р., Макарова М.О.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, поділ майна та визнання права власності, і з урахуванням уточнень до позовної заяви в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що з жовтня 2009 року по 01 вересня 2011 року ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_3 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, багато подорожували за кордон в період з 2009 року по вересень 2011 року.
30 червня 2011 року ОСОБА_3 придбала спірну квартиру АДРЕСА_1 .
02 вересня 2011 року сторони зареєстрували шлюб.
Позивач зазначав, що він отримував достатній дохід, який надав для придбання спірної квартири, а тому вона належить сторонам на праві спільної сумісної власності, відповідно частки якої є рівними.
Враховуючи вищевикладене, позивач остаточно просив суд:
1. Встановити факт проживання однією сім`єю без шлюбу його - ОСОБА_1 - та ОСОБА_3 в період з жовтня 2009 року по 01 вересня 2011 року включно;
2. Визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ;
3. Визначити частку ОСОБА_1 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 в розмірі Ѕ та частку, яка належить ОСОБА_3 - в розмірі Ѕ;
4. Визнати за ОСОБА_7 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 (том 1 , а.с.5-1;227-228).
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2018 року позовні вимоги задоволені частково. Встановлено факт проживання однією сім`єю без шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в період з 20 листопада 2010 року по 01 вересня 2011 року включно. Визнано квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ( том 2, а.с.21-29).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2019 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2018 року залишено без змін (том 2, а.с.230-239)
Справу було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач частково довів факт сумісного проживання до реєстрації шлюбу з відповідачем, а саме з 20 листопада 2010 року, а також довів факт того, що спірна квартира була придбана за спільні сумісні кошти подружжя, оскільки наявність фінансової можливості здійснити таке придбання сторонами могла бути тільки на основі спільного фінансування її вартості.
Встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя.
Окрім того, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи будь-яких належних доказів, які б підтверджували необхідність можливого відступлення від рівності часток співвласників спірного майна (квартири) та відсутність таких вимог сторін - суд прийшов до висновку про те, що підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним в порядку поділу спільного майна - права власності на Ѕ частину спірної квартири.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2019 року ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребувано з Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу №200/17947/16-ц .
Зупинено дію рішенняБабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2018 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2019 року.
У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Скаржник просив суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а також здійснити перерозподіл судових витрат.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована наступними доводами:
- судами помилково було розглянуто справу у порядку спрощеного позовного провадження;
- судами були прийняті до уваги показання свідків, які були отримані з порушенням порядку, визначеного ст. 90-93, 230-234 ЦПК України;
- суди не звернули уваги на те, що позивач не надав доказів того, що він надавав кошти для придбання квартири;
- судами не було прийнято до уваги те, що при вирішенні питання щодо правового режиму спірного майна, мають бути встановлені - мета придбання спірної квартири, придбання внаслідок спільної праці,ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов`язків, час придбання та джерело набуття. Тягар доказування вказаного покладається на позивача;
- довіреності на автомобілі сторін не можуть свідчити про факт проживання сім`ї, оскільки вони є договорами міни:
- показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення позовних вимог, окрім того посилання на періодичний спільний відпочинок не є достатнім для визнання факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у розумінні ст.74 СК України, без наявності інших ознак сім`ї;
- судами не було враховано, що постановою Верховного Суду від 28 серпня 2018 року скасовано судові рішення по справі № 208/7021/13-ц, в яких позивач намагався звільнити себе від доказування обставин щодо визначення періоду проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Разом з касаційною скаргою ОСОБА_3 в особі свого представника ОСОБА_4, подала клопотання про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 5 ст. 403 ЦПК України. В обґрунтування вказаного клопотання, скаржник посилалась на те, що категорія справ про встановлення факту проживання спільною сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу має виключну правову проблему, оскільки немає єдності судової практики стосовно того, які саме критерії визначають вказаний факт. Враховуючи викладене, скаржник вказувала, що така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики у даній категорії справ.
Доводи інших учасників справи
Відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу мотивовано тим, що вартість спірної квартири встановлена договором купівлі-продажу і складала 106 978 грн, що і відповідає ціні позову та свідчить про те, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Судами правильно було прийнято до уваги те, що відповідач не мала достатніх коштів для придбання спірної квартири, оскільки її дохід за рік був меншим за вартість спірної квартири.
Окрім того, спірна квартира була придбана за місяць до укладення шлюбу між сторонами.
Рішення судів є обґрунтованими та законними, ухвалені з застосуванням належних норм матеріального права, а тому скасуванню не підлягають.
Клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду задоволенню не підлягає, оскільки вказане клопотання мотивоване суб`єктивним сприйняттям реальної дійсності та небажанням настання законних наслідків придбання спірного майна в період спільного проживання з позивачем без реєстрації шлюбу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_6, який рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 26 жовтня 2010 року було розірвано ( цивільна справа № 2-2565/10).
Вказаним рішенням було встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 фактично припинили шлюбно-сімейні відносини у вересні 2010 року. Рішення набрало законної сили 20 листопада 2010 року.