Постанова
Іменем України
13 травня 2020 року
м. Київ
справа № 645/37/17
провадження № 61-11486св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 09 січня 2018 року у складі судді Кружиліної О. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном, виселення та вселення.
Позов обґрунтовано тим, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується Інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Однак, у зазначеній квартирі продовжують мешкати відповідачі. Вони не є членами сім`ї позивача і не мають права користування квартирою, договорів найму (оренди) між ними та позивачем не укладалось. Проживання в квартирі сторонніх осіб перешкоджає позивачу володіти і вільно користуватись цим житлом.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив усунути йому перешкоди в користуванні спірною квартирою шляхом виселення відповідачів та вселити позивача до зазначеної квартири.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2017 року у складі судді Бондарєвої І. В. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 27 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам частини другої статті 297, частини п`ятої статті 295 ЦПК України, а саме: при подачі апеляційної скарги заявником не сплачено судовий збір, апеляційна скарга не відповідала вимогам ЦПК України.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 09 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.
Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив із того, що оскільки у встановлений судом строк ОСОБА_1 вимоги ухвали Апеляційного суду Харківської області від 27 листопада 2017 року не виконав, то апеляційна скарга відповідно до вимог статей 185, 357 ЦПК України повертається заявнику.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану судову ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для відкриття провадження у справі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 08 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У липні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
У квітні 2020 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду у складі колегії з п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу виходив із того, що надана ОСОБА_1 квитанція від 31 липня 2017 року не може бути доказом сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки судовий збір сплачено раніше ніж ухвалено оскаржуване рішення. Разом з тим згідно з квитанцією від 31 липня 2017 року судовий збір сплачений ОСОБА_1 належним чином (в належному до сплати розмірі та на розрахунковий рахунок апеляційного суду). Зазначена квитанція не подавалася ним до апеляційного суду для подання іншої апеляційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено, що 15 вересня 2017 року ОСОБА_1 подав до Апеляційного суду Харківської області апеляційну скаргу на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2017 року про відмову йому у задоволенні позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном, виселення та вселення.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 27 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху як таку, що не відповідала вимогам частини другої статті 297, частини п`ятої статті 295 ЦПК України, а саме: при подачі апеляційної скарги не сплачено судовий збір, апеляційна скарга не відповідала вимогам ЦПК України (а.с. 115, 116).