Постанова
Іменем України
21 травня 2020 року
м. Київ
справа № 408/5046/17-ц
провадження № 61-36832св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Біловодського районного суду Луганської області, у складі судді Цимбал Ю. Ю., від 01 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Луганської області, у складі колегії суддів: Яреська А. В., Дронської І. О., Карташова О. Ю., від 02 травня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" (далі - ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит") про стягнення заробітної плати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він перебував у трудових відносинах з ТОВ "ДТЕК "Свердловантрацит", 20 березня 2017 року був звільнений відповідачем з роботи за статті 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за власним бажанням, однак всупереч вимог статті 116 КЗпП України відповідач не провів із ним повного розрахунку в день звільнення.
Просив суд стягнути з ТОВ "ДТЕК "Свердловантрацит" на його користь заробітну плату за березень 2017 року у розмірі 8 345 грн, компенсацію за дні невикористаної щорічної відпустки у розмірі 7 656, 87 грн, вихідну допомогу у зв`язку із порушенням законодавства про працю у розмірі 37 552, 52 грн та відповідно до статті 117 КЗпП України компенсацію за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі середнього заробітку по день фактичного розрахунку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 01 лютого 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження наявності заборгованості ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" перед позивачем по заробітній платі за березень
2017 року. Провина ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" у невиплаті заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та належних при звільненні сум у визначені статтею 116 КЗпП України строки не доведена, а тому підстави вважати порушеними трудові права ОСОБА_1 на час розгляду справи немає.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Луганської області від 02 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Біловодського районного суду Луганської області від 01 лютого 2018 року - без змін.
Приймаючи постанову від 02 травня 2018 року, колегія суддів апеляційного суду погодилась з висновками суду першої інстанції та виходила із того, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши при цьому нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Крім того, просив постановити окрему ухвалу щодо порушень та зловживань допущених ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит".
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 01 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Луганської області від 02 травня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 408/5046/17-ц та витребувано її матеріали з місцевого суду.
В липні 2018 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
15 квітня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 408/5046/17-ц передано судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що право на оплату працю є конституційним та його захист гарантується Конвенцією Міжнародної організації праці про захист заробітної плати, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 8, 43, 55 Конституції України та статтею 16 ЦК України.
Застосування судами при вирішенні спору положень статті 617 ЦК України, статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є неконституційним, оскільки фактично призводить до порушення права особи на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Крім того, вказував, що судами порушено принцип диспозитивності цивільного судочинства під час встановлення фактів поза межами заявлених у справі позовних вимог, зокрема щодо непереборної сили, втрати контролю і доступу ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит", починаючи з 13 березня 2017 року до своїх виробничих потужностей та іншого майна.
Стверджував, що судами проігноровано ту обставину, що порушене право на оплату праці має бути відновлене, як обов`язок виконання зобов`язання в натурі (принцип реального виконання зобов`язання, встановлений
статтею 622 ЦК України), та у зв`язку із цим неправомірно застосовано до спірних трудових відносин звільнення відповідача від відповідальності за статтею 617 ЦК України внаслідок непереборної сили.
Наголошував, що судами не надана правова оцінка діям відповідача щодо ухилення від здійснення нарахування та виплати належних до сплати грошових коштів у зв`язку із припиненням трудових правовідносин.
Судом проігноровано можливість визнання та встановлення обставин справи відповідно до частини десятої статті 84 ЦПК України.
Зазначав про зловживання ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" своїми процесуальними правами та створенням перешкод у здійсненні судочинства.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У липні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" на касаційну скаргу, в якому представник відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Біловодського районного суду Луганської області від 01 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Луганської області від 02 травня 2018 року - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит".
Наказом від 20 березня 2017 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.
Згідно з витягом з кримінального провадження, порушеного 18 березня
2017 року за частиною третьою статті 206 КК України "Протидія законній господарській діяльності", у період з 13 березня 2017 року невстановлені особи здійснюють протидію законній господарській діяльності ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" шляхом заборони відчуження майна, відчуження грошових коштів, встановлення обтяжень на майно, що належить товариству, шляхом захоплення майнового комплексу за адресою:
АДРЕСА_1 , чим заподіяно майнову шкоду у великому розмірі. Орган досудового розслідування - Головне управління Національної поліції у м. Києві.
Висновком Торгово-промислової палати України від 24 липня 2017 року
№ 2369/2/21-10.2 засвідчено настання обставин непереборної сили (наявність воєнного конфлікту на території Луганської області та здійснення у зв`язку із цим антитерористичної операції). Із фактичним захопленням
з 13 березня 2017 року невстановленими озброєними особами виробничих та адміністративно-інформаційних потужностей ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит", відповідач фактично втратив доступ до первинних документів, на підставі яких має здійснюватися розрахунок сум заробітної плати, відпускних та інших, що підлягають до виплати на користь робітників у день звільнення, та, будучи позбавленим можливості користуватися своїми коштами, здійснювати відповідні виплати. Також відповідач втратив доступ до трудових книжок своїх працівників, з огляду на що уповноважена особа відповідача з 13 березня 2017 року не має можливості здійснити записи щодо прийому чи звільнення таких працівників, а також будь-які інші юридично значимі правові дії, на підставі яких могли б виникати чи припиняти свою дію певні правовідносини.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України (тут і надалі по тексту в редакції Кодексу, на час подання касаційної скарги) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.