ПОСТАНОВА
Іменем України
27 травня 2020 року
Київ
справа №815/2772/17
провадження №К/9901/7926/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування повідомлення про звільнення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Самойлюк Г. П., і постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: Крусяна А. В. (головуючий), Вербицької Н. В., Джабурія О. В.
І. Суть спору
1. У травні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (надалі також Командування, відповідач), у якому просив визнати протиправним та скасувати направлене до Міністерства юстиції України повідомлення Командування від 13 лютого 2017 року №154/15/4/1623ов про звільнення особи.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у повідомленні про звільнення особи, критерієм на підставі якого застосовується заборона, вказано частину третю статті 4 Закону України "Про очищення влади", тобто неподання заяви про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади". Проте, у довідці про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" від 10 січня 2017 року № 154/15/85 стверджується, що до нього проведено перевірку та надано висновок, що заборони передбачені частинами третьою, четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" до нього не застосовуються. Отже, відповідач при направленні до Міністерства юстиції України (надалі також Мін`юст) повідомлення про його звільнення, порушив вимоги Закону України "Про очищення влади", Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 (надалі - Порядок № 563).
3. Відповідач позов не визнав, зауваживши на тому, що за приписами частини третьої статті 4 Закону України "Про очищення влади" неподання заяви у строк, передбачений частиною другою цієї статті, є підставою для звільнення особи із займаної посади не пізніш як на третій день після спливу строку на подання заяви та застосування до неї заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону. При цьому згідно з пунктом 12 Порядку № 563 керівник органу, який прийняв рішення про звільнення особи, зазначеної у пункті 10 цього Порядку, надсилає в день його прийняття до Мін`юсту в паперовій формі повідомлення про звільнення особи, відомості з якого не пізніш як на третій день з дня надходження до Мін`юсту вносяться до Єдиного державного реєстру осіб щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади". Враховуючи, що наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 2 липня 2016 року № 93 позивача звільнено з посади, а наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 13 лютого 2017 року № 17 внесено зміни до наказу від 2 липня 2016 року № 93 та викладено останній у новій редакції, тому спірне повідомлення з законних підстав направлено до Мін`юсту в день прийняття наказу від 13 лютого 2017 року № 17 та вимоги пункту 12 Порядку № 563 дотримано. Отже, на думку відповідача, спірне повідомлення про звільнення є законним та відсутні правові підстави для його скасування.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Наказом Командування від 14 січня 2016 року № 10 розпочато проведення у Військово-Морських Силах Збройних Сил України перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", військових посадових осіб та працівників Збройних Сил України, яким затверджено графік перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою, четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", відповідно до пункту 44 якого визначено дату подачі заяв та комплекту відповідних документів в/ч А1942 до управління особового складу штабу КВМС ЗС України - 23-25 травня 2016 року.
5. Згідно з наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 2 липня 2016 року № 93, відповідно до частин третьої, четвертої статті 4 Закону України "Про очищення влади" капітана 3 рангу ОСОБА_1, заступника командира батальйону управління по роботі з особовим складом 37 окремого полку зв`язку Військово-Морських Сил Збройних Сил України, звільнено із займаної посади.
6. Наказом Командування від 13 лютого 2017 року № 17 (по особовому складу) наказ командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 2 липня 2016 року № 93 про звільнення капітана 3 рангу ОСОБА_1, заступника командира батальйону управління по роботі з особовим складом 37 окремого полку зв`язку, викладено в редакції:
" 1. Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про очищення влади" капітана 3 рангу ОСОБА_1, заступника командира батальйону управління по роботі з особовим складом 37 окремого полку зв`язку Військово-Морських Сил Збройних Сил України звільнити із займаної посади та відповідно до вимог пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України вважати таким, що перебуває у розпорядженні командира 37 окремого полку зв`язку Військово-Морських Сил Збройних Сил України".
7. 13 лютого 2017 року за вих. № 154/15/4/1623ов Командуванням направлено до Мін`юсту повідомлення про звільнення ОСОБА_1 зі служби згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про очищення влади" з 2 липня 2016 року до закінчення особливого періоду.
8. Не погоджуючись з цим повідомленням про звільнення, ОСОБА_1 звернувся до суду.
9. Також суди встановили, що Одеський окружний адміністративний суд постановою від 4 квітня 2017 року у справі № 815/3913/16, яка набрала законної сили, відмовив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу від 2 липня 2016 року № 93 про звільнення ОСОБА_1 зі служби, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
10. Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 26 вересня 2017 року у справі № 815/1565/17 визнав протиправним та скасував параграф 1 наказу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 13 лютого 2017 року № 17, в частині, що стосується перебування ОСОБА_1 у розпорядженні Командира 37 окремого полку зв`язку Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
11. Одеський окружний адміністративний суд постановою від 30 червня 2017 року, яку залишено без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року, в позові відмовив.
12. Такі свої рішення суди мотивували тим, що відповідач при складанні та направленні до Мін`юсту повідомлення від 13 лютого 2017 року № 154/15/4/1623ов про звільнення позивача зі служби за частиною третьою статті 4 Закону України "Про очищення влади" діяв у визначеному законом порядку та у межах наданих повноважень.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
13. Позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
14. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити рішення про задоволення його вимог.
15. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. Нормативне регулювання та оцінка Верховного Суду
16. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
17. Водночас 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
18. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
19. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
20. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначені Законом України "Про очищення влади".
22. Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону України "Про очищення влади" очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_2, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: