ПОСТАНОВА
Іменем України
27 травня 2020 року
Київ
справа №813/655/18
провадження №К/9901/12278/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Самбірської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року, ухвалене у складі головуючого судді Карп`як О. О., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: Довгополова О. М. (головуючий), Гудима Л. Я., Святецького В. В.
І. Суть спору
1. У лютому 2018 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Самбірської районної державної адміністрації Львівської області (надалі також Самбірська РДА, відповідач), у якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати розпорядження Самбірської РДА від 24 січня 2018 року № 12-К "Про звільнення ОСОБА_1 ";
1.2. поновити його на посаді завідувача юридичного сектору Самбірської РДА;
1.3. стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 26 січня 2018 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що його неправомірно звільнено з займаної посади з огляду на неналежне повідомлення про початок проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", що унеможливило подання у визначені строки заяви про її проведення. Крім того, ОСОБА_1 посилається на прийняття відповідачем розпорядження про його звільнення з порушенням чинного законодавства.
3. Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач наполягав на законності звільнення позивача, стверджуючи, що останній у порушення вимог Закону України "Про очищення влади" не подав заяви про проведення відповідної перевірки, наслідком чого у силу вимог указаного Закону є звільнення з посади.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. З 14 липня 2005 року по 16 січня 2006 року ОСОБА_1 працював на посаді головного спеціаліста юридичного відділу Самбірської РДА.
5. 17 січня 2006 року ОСОБА_1 переведений на посаду завідувача юридичного сектору Самбірської РДА згідно з розпорядженням голови РДА від 16 січня 2006 року № 14.
6. 28 січня 2014 року призначений виконуючим обов`язки керівника апарату Самбірської РДА згідно з розпорядженням голови Самбірської РДА від 27 січня 2014 року № 14-к.
7. 5 червня 2014 року ОСОБА_1 переведений на посаду завідувача юридичного сектору Самбірської РДА згідно з розпорядженням голови РДА від 5 червня 2014 року № 94-к.
8. На момент опублікування Закону України "Про очищення влади" в офіційному виданні Голос України від 15 жовтня 2014 року № 198 перебував на посаді завідувача юридичного сектору Самбірської РДА згідно з розпорядженням від 5 червня 2014 року № 94-к.
9. Посада позивача відповідно до статті 2 Закону України "Про очищення влади" відноситься до переліку посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади.
10. Розпорядженням голови Самбірської РДА від 16 березня 2015 року № 37-к "Про початок проведення перевірки в Самбірській РДА, передбаченої законом України "Про очищення влади" вирішено провести перевірку, передбачену Законом України "Про очищення влади", визначивши дату початку проведення перевірки 18 березня 2015 року.
11. 16 березня 2015 року на офіційному веб-сайті Самбірської РДА розміщено інформацію про початок перевірки.
12. Про початок перевірки 18 березня 2015 року позивача повідомлено рекомендованим листом з письмовим повідомленням по початок такої перевірки від 20 березня 2015 року, який він отримав 24 березня 2015 року.
13. Однак позивач у визначені терміни не подав власноручно написаної заяви про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" та надання згоди на її проведення.
14. В аспекті предмету доказування суди також установили, що позивач у період з 23 лютого 2015 року по 30 березня 2015 року включно перебував у щорічній відпустці, а у період з 31 березня 2015 року по 24 січня 2018 року - у відпустці по догляду за дитиною.
15. 12 січня 2018 року ОСОБА_1 подав на ім`я голови Самбірської РДА заяви: про дозвіл приступити до виконання обов`язків з 25 січня 2018 року; про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади"; про те, що 28 березня 2015 року йому стало відомо про проведення перевірки відповідно до Закону України "Про очищення влади".
16. Розпорядженням голови Самбірської РДА від 24 січня 2018 року № 12-К позивача звільнено з посади завідувача юридичного сектору Самбірської РДА 25 січня 2018 року у зв`язку з порушенням порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", що полягає у неподанні у визначені терміни власноручно написаної заяви про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" та ненаданні згоди на проходження перевірки, а також оприлюдненні відомостей щодо неї за відповідною формою.
17. Незгода з указаним розпорядженням зумовила звернення до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
18. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 28 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року, в позові відмовив повністю.
19. Такі свої рішення суди мотивували тим, що позивач, належним чином повідомлений про проведення перевірки відповідно до Закону України "Про очищення влади", не подав у визначені терміни власноручно написаної заяви про проведення перевірки та надання згоди на її проходження, а тому звільнення його з посади за невиконання вимог зазначеного Закону є правомірним.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
20. Позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
21. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити рішення про задоволення його позовних вимог.
22. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду
23. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
24. Водночас 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
25. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
26. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
27. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначені Законом України "Про очищення влади".
29. Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону України "Про очищення влади" очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_3, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах:
верховенства права та законності;
відкритості, прозорості та публічності;
презумпції невинуватості;
індивідуальної відповідальності;
гарантування права на захист.
30. Згідно із статтею 4 вказаного Закону особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону (далі - заява).
Заява подається не пізніше ніж на десятий день з дня початку проведення перевірки у відповідному органі, на підприємстві згідно з планом проведення перевірок, затвердження якого передбачено пунктом 3 частини другої статті 5 цього Закону.
Неподання заяви у строк, передбачений частиною другою цієї статті, є підставою для звільнення особи із займаної посади не пізніш як на третій день після спливу строку на подання заяви та застосування до неї заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону.
Подання заяви, у якій особа повідомляє про те, що до неї застосовується заборона, зазначена у частині третій або четвертій статті 1 цього Закону, є підставою для звільнення особи із займаної посади не пізніш як на третій день після подання такої заяви та застосування до неї відповідної заборони.
31. Разом із цим, Верховний Суд зазначає таке.