ПОСТАНОВА
Іменем України
26 травня 2020 року
Київ
справа №303/5848/16-а
адміністративне провадження №К/9901/38408/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 303/5848/16-а
за позовом Виконувача обов`язків керівника Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської області в інтересах ОСОБА_1
до Закарпатського обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради
треті особи Служба у справах дітей виконавчого комітету Мукачівської міської ради, Національна Академія Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, ОСОБА_2
про стягнення одноразової грошової допомоги,
за касаційною скаргою адвоката Захарчука Івана Івановича в інтересах Закарпатського обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради
на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 листопада 2016 року (у складі судді Монич В.О.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року (у складі колегії суддів Яворського І.О., Кухтея Р.В., Носа С.П.)
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересня 2016 року виконувач обов`язків керівника Мукачівської місцевої прокуратури в інтересах ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до Закарпатського обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради (далі також - відповідач, ліцей-інтернат), за участю третіх осіб: Служби у справах дітей виконавчого комітету Мукачівської міської ради (далі також - третя особа 1, Служба), Національної Академії Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного (далі також - третя особа 2, НАСВ ім. П.Сагайдачного), ОСОБА_2 (далі також - третя особа 3, ОСОБА_2 ) про стягнення одноразової грошової допомоги в розмірі 9 090 гривень.
В обґрунтування позову зазначено, що виконувач обов`язків керівника Мукачівської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відноситься до соціально-незахищеної категорії населення, не має рідних, які би піклувалися про його добробут. Дитина самостійно не має можливості захистити свої порушені соціальні та майнові права у зв`язку з недосягненням повноліття, відсутністю спеціальної юридичної освіти, а його законні представники не здійснюють такий захист. Згідно листа від 23 вересня 2016 року за № 945 начальник служби у справах дітей Мукачівського міськвиконкому просив поновити права ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в судовому порядку, так як Закарпатським обласним ліцеєм-інтернатом з посиленою військово-фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради дитині після закінчення навчального закладу не виплачено у повному обсязі одноразову грошову допомогу в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, позов виконувача обов`язків керівника Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської області в інтересах дитини ОСОБА_1 задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що частиною сьомою статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" встановлено обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався, та інші. Отже, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановленої законом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 листопада 2016 року та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, адвокат Захарчук І.І. в інтересах Закарпатського обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 303/5848/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 25 травня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу № 303/5848/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 26 травня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку служби у справах дітей виконавчого комітету Мукачівської міської ради, як дитина позбавлена батьківського піклування.
Відповідно до рішення Мукачівського міськрайонного суду від 26 квітня 2006 року батьків неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позбавлено батьківських прав. Відповідно до рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 27 квітня 2010 року № 81 "Про створення дитячого будинку сімейного типу сім`ї ОСОБА_5 та влаштування в нього дітей, позбавлених батьківського піклування" неповнолітнього ОСОБА_1 було влаштовано в даний будинок сімейного типу. Встановлено, що ОСОБА_1, як дитина позбавлена батьківського піклування, до кінця 2015-2016 навчального року навчався у Закарпатському обласному ліцеї-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради та є випускником даного навчального закладу.
Надалі, Служба у справах дітей виконавчого комітету Мукачівської міської ради листом № 945 від 23 вересня 2016 року звернулася до прокурора з проханням захистити права ОСОБА_1 в частині отримання одноразової грошової допомоги.
Відповідно до видаткового касового ордеру від 19 травня 2016 року ОСОБА_1 навчальним закладом виплачено допомогу як дитині-сироті у розмірі 300 грн. 00 коп. Дана сума включає в себе грошову компенсацію випускнику вартості комплекту нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (204 грн. 00 коп.) та грошову допомогу випускнику при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів (96 грн. 00 коп.).
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що Кабінет Міністрів України встановив можливість отримання одноразової грошової допомоги в розмірі шести прожиткових мінімумів дітьми-сиротами і дітьми, позбавлених батьківського піклування, що перебувають під опікою лише у випадку їхнього подальшого працевлаштування після закінчення загальноосвітньої школи, відповідно до пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року № 226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", яка прийнята на виконання норм Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 13 січня 2005 року № 2342-IV. Також зазначає, що після закінчення ліцею, ОСОБА_1 не працевлаштовувався, а вступив до Національної академії сухопутних військ України ім. П. Сагайдачного, відтак він забезпечується за рахунок держави харчуванням, військовою формою одягу, проживанням в казармі та коштами. Таким чином, суди дійшли помилкового висновку, що на ОСОБА_1 розповсюджується норма статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", а тому він не має права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі шести прожиткових мінімумів.
Від інших учасників відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 52 Конституції України утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.
Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа визначаються Законом України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 13 січня 2005 року № 2342-IV (далі - Закон № 2342-IV).
Статтями 3, 4 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" визначено, що основними засадами державної політики щодо соціального захисту осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування є, зокрема захист їх майнових, житлових та інших прав та інтересів, належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання такої категорії дітей на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку. Заходи соціального захисту осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою. Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються, зокрема, до мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу.
Частиною першою статті 8 Закону № 2342-IV встановлено, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2342-IV, витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, як дитина позбавлена батьківського піклування до кінця 2015-2016 навчального року навчався у Закарпатському обласному ліцеї-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради та є випускником даного навчального закладу.
Абзацом 16 статті 1 Закону № 2342-IV передбачено, що випускники закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи, які перебували на повному державному забезпеченні у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, і закінчили своє перебування у зазначеному закладі у зв`язку із закінченням навчання.