ПОСТАНОВА
Іменем України
27 травня 2020 року
Київ
справа №803/1552/16
адміністративне провадження №К/9901/21692/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №803/1552/16
за позовом ОСОБА_1
до Територіального сервісного центру 0742 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Волинській області
про зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Волинській області
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року (прийняте у складі: головуючого судді Андрусенко О.О.)
і ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Кушнерика М.П., суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов`язати відповідача зареєструвати за ним транспортний засіб - пасажирський автобус, категорії М2, марки Merсedes-Benz Sprinter 518, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, відмовляючи позивачу у реєстрації пасажирського автобуса, категорії М2, марки Merсedes-Benz Sprinter 518, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, діяв всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки позивач надав сертифікат відповідності транспортного засобу з терміном дії до 10 травня 2017 року, який був чинний і який не скасовано на момент звернення позивача до відповідача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Зобов`язано Територіальний сервісний центр 0742 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області зареєструвати за ОСОБА_1 транспортний засіб - пасажирський автобус, категорії М2, марки Merсedes-Benz, модель Sprinter 518, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .
Суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення, виходили з того, що сервісні центри МВС є органами державної реєстрації транспортних засобів, які зобов`язані перевіряти наявність документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, перелік яких визначений "Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів". Однак, до повноважень органу не входить встановлювати дійсність або недійсність даних документів, в тому числі сертифікатів відповідності на транспортні засоби.
Крім того, суди попередніх інстанцій наголосили на тому, що з 1 січня 2016 року скасовано саме обов`язкову реєстрацію сертифікатів, виданих в системі "УкрСЕПРО". Водночас чинним законодавством (на момент виникнення спірних правовідносин) не визнано недійсними або нечинними сертифікати, видані в зазначеній системі з 1 січня 2016 року. Тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що дії відповідача щодо відмови здійснити реєстрацію транспортного засобу є протиправними, оскільки поданий позивачем сертифікат відповідності для проведення державної реєстрації транспортного засобу зареєстрований в системі "УкрСЕПРО" після 1 січня 2016 є дійсним відповідно до чинного законодавства і виданий уповноваженим на це органом сертифікації.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)
У касаційній скарзі Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ у Волинській області (надалі також - "РСЦ МВС у Волинській області") просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року і ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, і ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Зокрема, скаржник зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є необґрунтованими, прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а також без повного і всебічного з`ясування обставин справи. РСЦ МВС у Волинській області посилається на те, що поданий позивачем для реєстрації транспортного засобу, сертифікат відповідності, зареєстрований в реєстрі системи УкрСЕПРО з терміном дії з 11 травня 2016 року до 10 травня 2017 року, не є належним сертифікатом відповідності відповідно до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012року №521.
Відтак, позивачу при поданні заяви про первинну реєстрацію автобуса, придбаного у ТзОВ "НІК АВТО", який ввезено із-за кордону, слід було подати сертифікати відповідності, видані органами сертифікації, визначеними постановою Кабінету Міністрів України №738 від 9 червня 2011 року "Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання" і наказом Мінінфраструктури від 17 серпня 2012 року №521, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за №1586/21898.
Крім того, скаржник зазначає, що відповідач, відмовляючи у реєстрації транспортного засобу, не встановлював дійсність чи недійсність сертифікату відповідності, а стверджував, що сертифікат виданий не уповноваженим органом із сертифікації відповідно до нового Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання і Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, що 26 травня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "НІК Авто" (продавець) і ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №466, відповідно до умов якого продавець передав, а покупець купив транспортний засіб - пасажирський автобус, категорії М2, марки Merсedes-Benz, модель Sprinter 518, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, який був переданий позивачу за актом прийняття-передачі від 26 травня 2016 року №466.
Вказаний транспортний засіб був ввезений на митну територію України ТзОВ "НІК Авто" через Львівську митницю ДФС згідно з ВМД №204030000/2016/004726 від 11 травня 2016 року. Відповідно до графи 44 вказаної ВМД до митного оформлення зазначеного транспортного засобу був поданий сертифікат відповідності серії ВГ, який зареєстрований в реєстрі за №UА1.178.0026743-16 і виданий ТзОВ ДП "Житомирстандарт" на бланку Державної системи сертифікації "УкрСЕПРО" з терміном дії з 11 травня 2016 року до 10 травня 2017 року.
12 жовтня 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про реєстрацію належного йому на підставі договору купівлі-продажу №466 транспортного засобу, додавши пакет документів, в тому числі сертифікат відповідності серії ВГ, зареєстрований в реєстрі за №UА1.178.0026743-16, виданий ТзОВ ДП "Житомирстандарт" з терміном дії з 11 травня 2016 року до 10 травня 2017 року.
Відповідач своїм листом від 12 жовтня 2016 року №31/3/2-2685 повідомив позивача, що лише у разі надання повного пакету документів, у тому числі сертифікату відповідності, який видають уповноважені органи або органи із сертифікації, акредитовані відповідно до законодавства, відповідач здійснить реєстрацію транспортного засобу.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про дорожній рух" цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно форм власності та господарювання.
Положеннями статті 30 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що конструкція транспортних засобів повинна відповідати вимогам сучасних правил, нормативів і стандартів, встановленим рівням викидів забруднюючих речовин в атмосферу, а нормативно-технічна документація має бути узгоджена з відповідними уповноваженими державними органами. Перед початком серійного виробництва транспортних засобів або їх складових частин проводяться спеціальні випробування і за їх позитивними наслідками видається сертифікат встановленої форми.
Згідно зі статтею 31 Закону України "Про дорожній рух" транспортні засоби, їх складові частини і комплектуючі вироби, що ввозяться на територію України, підлягають перевірці на відповідність діючим стандартам або повинні мати сертифікат, виданий уповноваженим на це Секретаріатом ЄЕК ГЮН Адміністративним органом по сертифікації дорожніх транспортних засобів.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 34 Закону України "Про дорожній рух" державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388 затверджено "Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" (далі - "Порядок №1388").
Пунктом 8 Порядку №1388 передбачено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Вимогами пункту 10 вказаного Порядку визначено, що державна реєстрація транспортних засобів, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов`язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до сервісного центру МВС.
Статтею 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року №46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію" (далі - "Декрет №46-93") передбачено, що сертифікація продукції в державній системі сертифікації поділяється на обов`язкову та добровільну. Сертифікація продукції в державній системі сертифікації здійснюється призначеними на те органами з сертифікації - підприємствами, установами і організаціями.
Закон України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" визначає правові та організаційні засади розроблення і застосування технічних регламентів та процедур оцінки відповідності, а також основоположні принципи державної політики у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності внесено зміни, зокрема до Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію".
Підпунктом 22 пункту 3 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", який набрав чинності 10 лютого 2016 року, внесено зміни до Декрету, зокрема з 1 січня 2016 року виключено абзац другий статті 27 Декрету, яким було передбачено, що нові і такі, що були у користуванні, транспортні засоби, а також вузли, агрегати та частини до них, що ввозяться на митну територію України суб`єктами підприємницької діяльності або фізичними особами, підлягають обов`язковій сертифікації відповідно до чинного законодавства.