ПОСТАНОВА
Іменем України
27 травня 2020 року
Київ
справа №0840/3165/18
провадження №К/9901/1287/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Комунарського районного відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду, ухвалене 26 вересня 2018 року у складі головуючого судді - Лазаренка М.С., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду, прийняту 20 грудня 2018 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Прокопчук Т.С., суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,
І. Суть спору
1. У серпні 2018 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернулася до суду з позовом до Комунарського районного відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (надалі також - відповідач), у якому просила:
1.1. визнати протиправним рішення відповідача оформлене листом від 27 липня 2018 року №2312-90 про відмову прийняти від позивача заяву та відповідні документи для оформлення і видачі їй вперше паспорта громадянина України;
1.2. зобов`язати відповідача прийняти від позивача заяву та відповідні документи для оформлення і видачі їй вперше паспорта громадянина України.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що відповідно до статті 3 Закону України "Про громадянство України" вона є громадянином України, з лютого 2011 року постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується відміткою про реєстрацію в посвідці на постійне проживання для іноземних громадян. Відповідач протиправно відмовив їй у видачі паспорту громадянина України, посилаючись на те, що вона зареєстрована за місцем проживання у Російській Федерації.
3. Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначав, що з огляду на зміст оскаржуваного листа, останній за своєю суттю не є рішенням про відмову в оформленні та видачі паспорта ОСОБА_1 в розумінні п. 100 Порядку № 302, тобто не є тим розпорядчим документом, з прийняттям якого виникають певні правові наслідки. З огляду на те, що позивач у 1994 році зняла з реєстрації місце проживання на території України та вибула до Російської Федерації на постійне проживання і з 20 квітня 1996 має на території РФ зареєстроване місце постійного проживання, отже є особою, яка має постійне місце проживання за межами України. Враховуючи викладене, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Жмеринка Вінницької області.
5. В період з 17 листопада 1989 року по 11 листопада 1991 року постійним зареєстрованим місцем проживання позивачки була адреса АДРЕСА_2, з 14 листопада 1991 року по 12 лютого 1994 року адреса
АДРЕСА_3 6 . Водночас, з паспорта громадянина Російської Федерації № НОМЕР_6 від 08 грудня 2006 року, виданого УВД Центрального округа г. Краснодара Краснодарского края на ім`я ОСОБА_1 видно, що позивач раніше отримувала паспорти громадянина Російської Федерації, а саме: паспорт серії НОМЕР_2 від 10 лютого 1994 року, паспорт серії НОМЕР_7 від 04 вересня 2002 року, паспорт серії НОМЕР_8 від 16 жовтня 2013 року; сама позивач з 20 квітня 1996 року згідно штампа в паспорті зареєстрована за адресою
АДРЕСА_8. 7 . До матеріалів справи приєднана посвідка на постійне проживання для іноземних громадян Серії НОМЕР_5 від 25 березня 2009 року на ім`я позивача як громадянки Росії, в якій є відмітки про наявність реєстрації місця проживання ОСОБА_1 з 11 січня 2007 року по 27 січня 2011 року за адресою АДРЕСА_6, а з 03 лютого 2011 року - за адресою
АДРЕСА_7 . Дія посвідки на постійне проживання для іноземних громадян Серії НОМЕР_5 від 25 березня 2009 року ОСОБА_1 скасована наказом голови Державної міграційної служби України № 193 від 21 липня 2016 року, що підтверджено довідкою Комунарського районного відділу у м. Запоріжжі Управління Державної міграційної служби в Запорізькій області №2312-5572 від 22 жовтня 2016 року, так як ОСОБА_1 визнана громадянкою України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство України" в редакції 2001 року.
8.1. На момент проголошення незалежності України (24.08.1991) ОСОБА_1 постійно проживала на території України, а відтак в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство" ОСОБА_1 визнається громадянином України.
9. При цьому, позивачем після проголошення незалежності України не було отримано паспорт громадянина України, тобто на момент виникнення спірних правовідносин у позивача відсутній документ, який підтверджував громадянство України ОСОБА_1 .
10. У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Комунарського РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області з заявою про отримання паспорта громадянина України вперше.
11. З матеріалів справи також вбачається, що постановою апеляційного суду Запорізької область від 05 червня 2018 року рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя скасовано в частині встановлення факту реєстрації позивача за адресою: АДРЕСА_1 .
11.1. Отже, з наведеного вбачається, що у позивача залишилось зареєстрованим місце проживання у Російській Федерації ( АДРЕСА_8 ), про що заначено у паспорті громадянина РФ ОСОБА_1 .
12. У листі №2312-90 від 27 липня 2018 року Комунарським РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області, з посиланням на приписи п.20 Постанови КМУ № 302, п.5.2 р.V Порядку оформлення і видачі паспорту громадянина України, затвердженого наказом МВС України № 320 від 13 квітня 2012 року, статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зазначено, що оскільки ОСОБА_1 за місцем проживання зареєстрована в Російській Федерації, їй рекомендовано звернутись за місцем постійного проживання з заявою про зняття з реєстрації або до закордонної дипломатичної установи України на території Російської Федерації для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, який буде підставою для оформлення паспорта громадянина України.
13. Вважаючи даний лист рішенням про відмову в оформленні та видачі паспорта громадянина України, позивач звернулась до суду з вимогою щодо визнання його протиправним та вимогою покласти на відповідача зобов`язання прийняти від неї заяву та відповідні документи для оформлення та видачі їй вперше паспорта громадянина України.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
14. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 26 вересня 2018 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року, у задоволенні позову відмовив.
15. Рішення суду першої інстанції мотивовано правомірністю дій відповідача, а також тим, що наданий позивачу відповідачем лист №2312-90 від 27 липня 2018 року не є рішенням про відмову у видачі паспорта громадянина України, цей лист носить рекомендаційний характер щодо необхідності усунення недоліків поданих позивачем документів для отримання паспорта, та не порушує права позивача. Враховуючи відсутність факту усунення недоліків в частині повноти надання належних документів за приписами Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 25 березня 2015 року, вимога щодо покладання на відповідача зобов`язання прийняти від позивача заяву та відповідні документи для оформлення та видачі вперше паспорта громадянина України не заснована на законі.
16. Суд апеляційної інстанції підтримав позицію окружного суду щодо відсутності підстав для задоволення позову.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
17. Позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
18. У касаційній скарзі позивач наполягає на тому що відповідно до статті 3 Закону України "Про громадянство України" вона є громадянином України, з лютого 2011 року постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується відміткою про реєстрацію в посвідці на постійне проживання для іноземних громадян. Відповідач протиправно відмовив їй у видачі паспорту громадянина України, посилаючись на те, що вона зареєстрована за місцем проживання у Російській Федерації.
19. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення яким позов задовольнити в повному обсязі.
20. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. Оцінка Верховного Суду
21. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
22. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
23. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
24. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
25. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
26. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України від 18 січня 2001 року № 2235-III "Про громадянство" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) законодавство України про громадянство ґрунтується, зокрема, на таких принципах: єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України.
27.1. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
28. Згідно з положеннями пункту першого частини першої статті 5 Закону України "Про громадянство" документом, що підтверджує громадянство України, зокрема, є паспорт громадянина України.
29. В свою чергу, за приписами пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство" громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.
30. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок № 302).
31. Відповідно до п.п.10, 19 вказаного Порядку № 302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта здійснюється територіальними органами/територіальними підрозділами ДМС.
32. Подання документів для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта здійснюється лише до територіального підрозділу ДМС, зокрема, у разі набуття особою громадянства України;
оформлення особі паспорта вперше після досягнення 18-річного віку без подання документів з фотозображенням особи, виданих уповноваженими органами, установами, організаціями;
оформлення паспорта вперше після досягнення 18-річного віку особі, яка надала рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);
повернення на проживання в Україну особи, яка постійно проживала за кордоном.
33. За правилами п.20 Порядку № 302 документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються особою або її законним представником/уповноваженою особою (далі - заявники) до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб?єкта за зареєстрованим місцем проживання особи.