ПОСТАНОВА
Іменем України
27 травня 2020 року
Київ
справа №826/15210/16
адміністративне провадження №К/9901/34393/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 826/15210/16
за позовом Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України"
до Державної авіаційної служби України
про визнання дій протиправними
за касаційною скаргою Державної авіаційної служби України
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Вєкуа Н. Г., суддів: Костенка Д. А., Кузьменка В. А.,
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Епель О. В., суддів Карпушової О. В., Кобаля М. І.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У вересні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної авіаційної служби України (далі - відповідач, Державіаслужба) про:
1.1. визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування позивачу державного збору до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях за період з січня 2016 року по серпень 2016 року включно, згідно з рахунками-фактури від 13 травня 2016 року №№ 33, 47к, 34, 48к, 35, 49к, 36, 50к; від 30 червня 2016 року №№ 47, 48, 49, 68к, 50, 51, 69к; від 28 липня 2016 року №№ 60, 83; від 12 серпня 2016 року №№ 66, 92к; від 16 вересня 2016 року №№ 78,110к;
1.2. визнання протиправними дій відповідача щодо формування та надання позивачу у період з січня 2016 року по серпень 2016 року включно рахунків-фактури від 13 травня 2016 року №№ 33, 47к, 34, 48к, 35, 49к, 36, 50к; від 30 червня 2016 року №№ 47, 48, 49, 68к, 50, 51, 69к; від 28 липня 2016 року №№ 60, 83; від 12 серпня 2016 року №№ 66, 92к; від 16 вересня 2016 р. №№ 78, 110к на сплату державного збору до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача з нарахування державного збору до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях вчинені з порушенням приписів чинного законодавства, а тому підлягають визнанню протиправними. Представник позивача наголошував на тому, що державні збори є обов`язковим платежем до бюджету і за своєю правовою природою відповідають податку, водночас нарахування та сплата такого збору Податковим кодексом України не регламентовано.
3. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначив, що спірні дії вчинені на підставі приписів Повітряного кодексу України, Правил повітряних перевезень пасажирів та багажу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2012 року № 735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2012 року за №2219/22531 та Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1993 року №819.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
4. Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" є суб`єктом господарювання, що здійснює діяльність в галузі надання послуг з перевезення пасажирів та вантажу повітряним транспортом.
5. Державна авіаційна служба України сформувала та надала позивачу у період із січня 2016 року по серпень 2016 року включно рахунки-фактур від 13 травня 2016 року №33, №47к, №34, №48к, №35, №49к, №36, №50к; від 30 червня 2016 року №47, №48, №49, №68к, №50, №51, №69к; від 28 липня 2016 року №60 та № 83; від 12 серпня 2016 року №66 та №92к; від 16 вересня 2016 року №78 та №110к на сплату державного збору до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.
6. Підставою для нарахування державного збору стало Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1993 року № 819 "Про створення Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях" (далі - Положення №819).
7. У сформованих та пред`явлених позивачу рахунках відповідач застосував ставки збору, що містяться в Додатку до Положення № 819 в колонці "Державні послуги" розділу ІІ "Експлуатація авіаційної техніки" в пункті 5 "Видача дозволів на експлуатацію повітряних ліній", яким встановлено такі розміри державного збору за Державну послугу - видача дозволів на експлуатацію повітряних ліній:
- у межах України (у тому числі чартерні перевезення): під час подання заяви - 63,2 неоподатковуваних доходів на місяць; за видачу документа (свідоцтва, сертифіката, тощо) - 25,4 неоподатковуваних доходів на місяць;
- міжнародних (за винятком чартерних перевезень): під час подання заяви - 140,8 неоподатковуваних доходів на місяць; за видачу документа (свідоцтва, сертифіката, тощо) - 400 дол. США за маршрут.
8. У цьому пункті в останній колонці під назвою "Додаткові показники коригування розмірів державного збору" передбачено, що державний збір збільшується з розрахунку:
- у межах України (у тому числі чартерні перевезення): за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту, на 0,5 доларів США; за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває, на 2,5 доларів США;
- міжнародних (за винятком чартерних перевезень): за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту, на 2 долари США; за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває, на 10 доларів США.
9. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року № 826/17492/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, визнано незаконними та нечинними з 01 січня 2014 року положення пунктів 5, 6 розділу II Додатку до Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1993 року № 819 "Про створення Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях", з наступними змінами та доповненнями.
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2017 року №№К/800/10870/17, К/800/11239/17 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року в справі № 826/17492/16 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року залишено без змін.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
11. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року, позовні вимоги задоволено.
11.1. Визнано протиправними дії Державної авіаційної служби України щодо нарахування Приватному акціонерному товариству "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" державного збору до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях за період із січня 2016 року по серпень 2016 року включно, згідно із рахунками-фактурами від 13 травня 2016 року №33, №47к, №34, №48к, №35, №49к, №36, №50к; від 30 червня 2016 року №47, №48, №49, №68к, №50, №51, №69к; від 28 липня 2016 року №60 та №83; від 12 серпня 2016 року №66 та №92к; від 16 вересня 2016 року №78 та №110к;
11.2. Визнано протиправними дії Державної авіаційної служби України щодо формування та надання приватному акціонерному товариству "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" у період із січня 2016 року по серпень 2016 року включно рахунків-фактур від 13 травня 2016 року №33, №47к, №34, №48к, №35, №49к, №36, №50к; від 30 червня 2016 року №47, №48, №49, №68к, №50, №51, №69к; від 28 липня 2016 року №60 та №83; від 12 серпня 2016 року №66 та №92к; від 16 вересня 2016 року №78 та №110к на сплату державного збору до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.
12. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що збори, визначені пунктами 5, 6 розділу II Додатку до Положення №819, які використані відповідачем при формуванні та пред`явленні позивачу рахунків-фактур у період з січня 2016 року по серпень 2016 року включно, не підлягають справлянню, оскільки пункти, які стали підставою для нарахування зборів, визнано незаконними та нечинними з 1 січня 2014 року на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.
ІV. Касаційне оскарження
13. Не погодившись з постановами судів першої та апеляційної інстанцій, представник відповідача подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 05 березня 2018 року.
14. У касаційній скарзі представник відповідача зазначає, що оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить їх скасувати та прийняти нове рішення у справі.
15. На обґрунтування вимог касаційної скарги представник відповідача зазначає, що рахунки-фактури сформовані та виставлені позивачу у 2016 році, коли окремі пункти Положення № 819 не були визнані незаконними та нечинними. Крім того, судами попередніх інстанцій, за доводами представника відповідача, не враховано позицію Верховного Суду України від 12 січня 2016 року в справі № 21-633а15, відповідно до якою визнано правомірним справляння державного збору.
16. Представник відповідача наголошує також на тому, що така позиція судів першої та апеляційної інстанцій не відповідає приписам пунктів 3 та 4 частини п`ятої статті 12 Податкового кодексу України.
17. У касаційній скарзі представник відповідача просить розглядати касаційну скаргу за його участі.
18. 28 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/15210/16 (суддя-доповідач Білоус О. В.).
19. 11 квітня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив, у якому представник позивача спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
20. Відзив на касаційну скаргу містить клопотання про розгляд справи за участю представника позивача.
21. 12 квітня 2018 року справа № 826/15210/16 надійшла до Верховного Суду.
22. 05 червня 2019 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду №526/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
23. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 05 червня 2019 року визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Кашпур О. В., Уханенка С. А.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
24. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
25. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
26. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
27. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Згідно зі статтею 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
29. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
30. Відповідно до частин першої-третьої статті 12 Повітряного кодексу України загальнодержавні витрати на авіаційну діяльність та участь України в міжнародних авіаційних організаціях здійснюються відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.
31. Загальнодержавні витрати на авіаційну діяльність - витрати, пов`язані із забезпеченням виконання основних завдань внутрішньої та зовнішньої державної політики в галузі цивільної авіації, у тому числі державного регулювання науково-технічної, економічної, фінансової, кадрової та соціальної політики щодо використання повітряного простору України, нормативно-правового забезпечення авіаційної діяльності, забезпечення державного контролю та нагляду за безпекою цивільної авіації. Порядок використання коштів на авіаційну діяльність та участь України в міжнародних авіаційних організаціях визначається Кабінетом Міністрів України.
32. Відповідно до частини четвертої статті 12 Повітряного кодексу України для забезпечення реалізації основних напрямів державної політики у сфері авіаційної діяльності та використання повітряного простору України, утримання та забезпечення діяльності уповноваженого органу з питань цивільної авіації з метою виконання покладених на нього завдань та функцій, участі та представництва України у міжнародних авіаційних організаціях та інших заходах діє Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.
33. Згідно з частиною п`ятою статті 12 Повітряного кодексу України надходженнями Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях є державні збори із суб`єктів авіаційної діяльності:
1) за сертифікацію, реєстрацію, перереєстрацію об`єктів та суб`єктів авіаційної діяльності та супроводження їх діяльності;
2) за надання прав на експлуатацію повітряних ліній;
3) за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України;
4) за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України;
5) за вчинення офіційних дій, пов`язаних з наглядом у сфері цивільної авіації, у тому числі під час виконання польотів в інших державах за договорами фрахту/лізингу, які розраховуються залежно від кількості та маси повітряних суден, строків тимчасового базування за кордоном та регіонів виконання польотів;
6) з авіаційної безпеки;
7) з інших передбачених законом надходжень.
34. За частиною шостою статті 12 Повітряного кодексу України кошти Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях в обсязі, затвердженому законом про Державний бюджет України на відповідний рік, використовуються на утримання штату працівників та інші витрати уповноваженого органу з питань цивільної авіації, пов`язані із забезпеченням виконання його функцій, на фінансування витрат на участь та представництво України у міжнародних авіаційних організаціях та інших заходах, визначених законодавством.
35. Відповідно до частин восьмої, дев`ятої статті 12 Повітряного кодексу України платежі, що підлягають сплаті до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, є обов`язковими для всіх суб`єктів авіаційної діяльності.