ПОСТАНОВА
Іменем України
26 травня 2020 року
Київ
справа №522/1826/17
адміністративне провадження №К/9901/45070/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 522/1826/17
за позовом ОСОБА_1
до заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Яворської Тетяни Павлівни, заступника директора-начальника управління контролю та розгляду звернень громадян департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України Охріменко Олени Валентинівни
про визнання протиправними дій посадової особи суб`єкта владних повноважень,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 червня 2017 року (у складі судді Тарасова А.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року (у складі колегії суддів: Шеметенко Л.П., Потапчука В.О., Семенюка Г.В.)
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Яворської Тетяни Павлівни (далі також - відповідач 1, заступник начальника ГУ ПФУ в Одеській області Яворська Т.П.), заступника директора-начальника управління контролю та розгляду звернень громадян департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України Охріменко Олени Валентинівни (далі також - відповідач 2, Охріменко О.В.) у якому просив:
- визнати протиправними дії заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Яворської Т.П. щодо невиконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 03 липня 2015 року у справі № 522/11923/15-а і заступника директора - начальника управління контролю та розгляду звернень громадян Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України Охріменко О.В. щодо відмови у задоволенні скарги на дії заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Яворської Т.П. відповідно до листа від 13 січня 2017 року № 14425/К-11.
В обґрунтування позову зазначено, що при виконанні постанови Приморського районного суду м. Одеси від 03 липня 2015 року, перерахунок пенсії на підставі довідки, наданої Одеським обласним військовим комісаріатом, здійснено лише з урахуванням посадового окладу відповідної категорії військовослужбовців та без урахування інших складових грошового забезпечення, зазначаючи, що це виходитиме за межі зобов`язань, покладених на Управління рішенням суду, про що заступник директора - начальник управління контролю та розгляду звернень громадян департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України повідомив позивача в листі від 10 травня 2016 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки резолютивна частина рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 липня 2015 року містить зобов`язання щодо перерахунку пенсії відповідно до схеми розміру посадового окладу відповідної категорії військовослужбовців, посадові особи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при здійсненні перерахунку діяли в межах визначених судовим рішенням, у зв`язку з чим дії відповідачів при розгляді звернень позивача та відмові в задоволенні скарги є правомірними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01 червня 2017 року та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 522/1826/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 25 травня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу № 522/1826/17 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 26 травня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є пенсіонером Збройних сил України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 03 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено частково, визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у проведенні позивачу перерахунку пенсії з урахуванням збільшення розміру посадового окладу відповідної категорії військовослужбовців на підставі наказу Міністра оборони України від 27 листопада 2013 року № 814 "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України"; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та сплачувати пенсію ОСОБА_1 відповідно до схеми розміру посадового окладу відповідної категорії військовослужбовців, затвердженої наказом Міністра оборони України від 27 листопада 2013 року № 814 "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України", починаючи з 10 грудня 2014 року, та зобов`язано виплатити недоплачену частину пенсії за весь період, з урахуванням здійснених раніше виплат.
Як вбачається з відповіді заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 10 травня 2016 року № 561/К-11, на підставі наданої Одеським обласним військовим комісаріатом від 18 листопада 2015 року довідки про розмір грошового забезпечення у листопаді 2015 року позивачу було здійснено перерахунок з урахуванням посадового окладу в розмірі 1668,00 грн. Проведення перерахунку пенсії з урахуванням інших складових грошового забезпечення, крім посадового окладу, вищезазначеним рішенням суду не передбачено, а тому вчинення таких дій Управлінням виходитиме за межі зобов`язань, покладених судовим рішенням.
Отримавши зазначену відповідь, позивач звернувся із скаргою від 03 грудня 2016 року до Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України, за результатами розгляду якої листом від 13 січня 2017 року № 14495/К-11 заступник директора - начальник управління контролю та розгляду звернень громадян департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України Охріменко О.В. повідомила про відсутність порушень чинного законодавства в діях посадових осіб управління при здійсненні перерахунку.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що висновки судів першої та апеляційної інстанції зроблені з порушенням статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45) та без врахування висновків Верховного Суду України, висловлених у постанові від 10 березня 2015 року у справі № 21-70а15. Таким чином, на виконання рішення суду відповідач мав перерахувати пенсію позивача з урахуванням нового розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, які вказані в довідці Одеського обласного військового комісаріату від 18 листопада 2015 року.
27 жовтня 2017 року від ОСОБА_2 надійшло заперечення на касаційну скаргу, де зазначено, що суди попередніх інстанцій прийняли правильне та обґрунтоване рішення, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в повній мірі виконало постанову Приморського районного суду м. Одеси від 03 липня 2015 року.
Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанції не відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є частково прийнятні з огляду на наступне.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 257 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та статті 372 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В частині першій статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.
Згідно статті 267 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та статті 382 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.