ПОСТАНОВА
Іменем України
26 травня 2020 року
Київ
справа №735/1417/16-а
адміністративне провадження №К/9901/22247/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В., Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 735/1417/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання рішення нечинним та зобов`язання виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку зі смертю військовослужбовця,
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2017 року (у складі судді Грушко О.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року (у складі колегії суддів Чаку Є.В., Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.)
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Коропського районного суду Чернігівської області з позовом до Міністерства оборони України (далі також - відповідач, Міноборони), у якому просила:
- визнати нечинним рішення відповідача щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги;
- зобов`язати відповідача виплатити одноразову грошову допомогу в зв`язку зі смертю її брата ОСОБА_2, який загинув під час безпосередньої участі в антитерористичній операції.
В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в зоні проведення антитерористичної операції на сході України, в Луганській області, загинув її рідний брат ОСОБА_2 . Однак коли вона звернулась до Міністерства оборони України для виплати їй одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю брата, то їй було відмовлено у виплаті такої допомоги з посиланням на те, що вона не мала взаємних прав та обов`язків з рідним братом щодо утримання сім`ї, хоча перед призовом на військову службу вона проживала спільно з братом і вони вели спільне господарство.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Коропського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2017 року позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доведеним є той факт, що за життя ОСОБА_2 спільно проживав, був пов`язаний спільним побутом, мав взаємні права і обов`язки зі своєю сестрою - ОСОБА_1, тобто був членом її сім`ї. Доказів протилежного, крім своїх суб`єктивних тверджень, сторона відповідача суду не надала.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року провадження за позовною вимогою про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 25 березня 2013 року по 02 лютого 2016 року закрито. В іншій частині постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2017 року залишено без змін.
Закриваючи провадження в частині позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, Суд виходив з того, що дана позовна вимога підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Коропського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2017 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство оборони України звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 735/1417/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 25 травня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу № 735/1417/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 26 травня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у квітні 2013 року ОСОБА_2 призвали на строкову військову службу, а з квітня 2014 року він пішов на військову службу за контрактом.
Під час проходження служби за контрактом ОСОБА_2 часто відправляли у відрядження в зону антитерористичній операції. У березні 2015 року його було поранено.
12 травня 2015 року ОСОБА_2 видано посвідчення учасника бойових дій.
03 лютого 2016 року ОСОБА_1 було направлено сповіщення сім`ї (близьких родичів) померлого (загиблого), в якому повідомлялося, що її брат, сержант військової служби за контрактом ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 під час обходу бойової позиції підірвався на фугасі і загинув.
Труну з тілом загиблого ОСОБА_2 було доставлено його сестрі - ОСОБА_1, вона організувала його похорон.
30 березня 2016 року на ім`я ОСОБА_1 було видано довідку військової частини А2860 Міністерства оборони України № 350/208/32/96/пс про те, що її брат, сержант ОСОБА_2 захищав незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та загинув в результаті вогнепальної вибухової травми ІНФОРМАЦІЯ_1 під час безпосередньої участі в антитерористичній операції в населеному пункті Старобільськ Луганської області. Також зазначено, що дана довідка є документом для розгляду та визначення підстав щодо оформлення посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого" органами праці та соціального захисту населення.
Указом Президента України № 132/2016 року від 08 квітня 2016 року ОСОБА_2 нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно). Даний орден було вручено його сестрі - ОСОБА_1 .
Позивач звернулася через Коропський районний військовий комісаріат до Міністерства оборони України щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця.
Проте, Чернігівським обласним військовим комісаріатом Міністерства оборони України надіслано позивачу витяг з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби № 6 від 05 серпня 2016 року. В даному витязі зазначено, що ОСОБА_1 - сестра загиблого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_2 (Чернігівський ОВК), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок травми, пов`язаної з захистом Батьківщини, не може бути отримувачем одноразової грошової допомоги, ні як утриманець, ні як член сім`ї загиблого, оскільки вона одружена, має чоловіка і не має взаємних прав та обов`язків з рідним братом щодо утримання сім`ї на відміну від взаємних прав та обов`язків зі своїм чоловіком.
Позивач не погоджуючись з вищезазначеними діями відповідача, звернулася за захистом до суду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі Міністерство оборони України зазначає, що позивач у справі не відноситься до жодної категорії осіб, які відповідно до статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ мають право на отримання одноразової грошової допомоги. Також скаржник зазначає, що допомога у веденні господарства не є підставою для визнання особи членом сім`ї. Також скаржник зазначає, що під час дослідження спадкової справи у справі № 735/994/16-ц було встановлено, що ОСОБА_2 проживав сам.
Скаржник зазначає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, зокрема тому, що з огляду на суб`єктний склад учасників процесу - справа мала розглядатися у окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів. Крім того, Міноборони наголошує, що при прийнятті оскаржуваних рішень, жодним чином не підтверджувалося факту надання позивачем та наявності у позивача всіх документів, на підставі яких у встановленому порядку може бути прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги.
Від ОСОБА_1 надійшло заперечення на касаційну скаргу, з якого вбачається, що судом повністю доведено обставини спільного проживання разом з братом та існування взаємних прав та обов`язків. Крім того, зазначає, що беззаперечним підтвердженням того, що ОСОБА_2 був членом її сім`ї є те, що саме вона отримала посмертну почесну відзнаку "За оборону Донецького аеропорту".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Коропського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2017 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.
У відповідності до статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.
Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім`я є первинним основним осередком суспільства, її складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Cуди попередніх інстанцій встановили, що згідно з довідкою виконавчого комітету Краснопільської сільської ради Коропського району Чернігівської області, ОСОБА_2 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 був зареєстрований в селі АДРЕСА_2, проте за даною адресою немає житлового будинку і господарських будівель, а після смерті матері ОСОБА_2 став проживати у сім`ї сестри - ОСОБА_1, в тому ж населеному пункті по АДРЕСА_3, де вони вели спільне господарство. Відтак, позивач ОСОБА_1 є сестрою ОСОБА_2, з якою він був пов`язаний спільним побутом, оскільки своєї сім`ї ОСОБА_2 не мав, а його батьки померли.
Таким чином, за життя ОСОБА_2 спільно проживав, був пов`язаний спільним побутом, мав взаємні права і обов`язки зі своєю сестрою - ОСОБА_1, тобто був членом її сім`ї.
Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Згідно частиною шостою статті 16-3 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.