Постанова
Іменем України
21 травня 2020 року
м. Київ
справа № 402/1022/18
провадження № 51- 5450 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Ємця О.П., Остапука В.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Матюшевої О.В.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Кропивницького апеляційного суду від 11 липня 2019 року у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за№ 120181120280000208, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вапнярка Томашпільського районну Вінницької області, жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу, 17 листопада 2015 року вироком Томашпільського районного суду Вінницької області за ч.2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільнений 26 жовтня 2017 року відповідно до ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2017 року на підставі п. "г" ст. 4 Закону України "Про амністію",
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Вирішено питання про речові докази у провадженні.
Вироком Кропивницького апеляційного суду від 11 липня 2019 року вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано, ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 призначено покарання за ч. 3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, в решті вирок залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 16 липня 2018 року приблизно о 17:00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, проник до будинку АДРЕСА_2, де, зайшовши до кімнати у якій знаходилася потерпіла ОСОБА_3, зіштовхнув її на підлогу та, висловлюючи їй погрози застосування фізичної сили, відкрито заволодів непрацюючою газовою плитою,чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 210 грн.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про його особувнаслідок суворості, просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
В обґрунтування своєї позиції зазначає, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи вирок місцевого суду, належним чином не врахував дані про його особу, а також обставини, що пом`якшують покарання. Вважає, що його виправлення можливе без реального відбування покарання, із застосуванням положень ст.75 КК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений у суді касаційної інстанції підтримав свою скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні, посилаючись на безпідставність доводів скарги засудженого, заперечив проти її задоволення.
Мотиви суду
Згідно ст.433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оскаржуються. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Єдиним доводом касаційної скарги є те, що покарання призначене ОСОБА_1 не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу внаслідок суворості, через не застосування ст.75 КК України. Цей довід не заслуговує на увагу з огляду на наступне.