Постанова
Іменем України
18 травня 2020 року
м. Київ
справа № 637/275/18
провадження № 61-3803св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - ОСОБА_2 ;
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Харківагро-2000";
представник відповідача - Спиридонов Артем Андрійович;
третя особа - ОСОБА_3 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 11 червня 2018 року у складі судді Островської Н. І. та постанову Харківського апеляційного суду від 18 січня 2019 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Піддубного Р. М., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ :
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Харківагро-2000" (далі - ТОВ "Харківагро-2000"), третя особа - ОСОБА_3, про визнання правочинів недійсними.
Позовна заява мотивована тим, що він є власником земельної ділянки площею 3,8633 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту на право приватної власності серії ХР № 117539 від 17 червня 2004 року, яка знаходиться на території Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, кадастровий № 6325785700:01:000:0300.
Восени 2017 року він дізнався, що вказана земельна ділянка перебуває в оренді у відповідача на підставі договору оренди земельної ділянки від 28 серпня 2009 року зі змінами, який він не підписував, що свідчить про відсутність наміру на його укладення, не відповідає його волі та порушує його права як власника.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсними: договір оренди земельної ділянки, укладений 28 серпня 2009 року між ним та ТОВ "Харківагро-2000", та додаткову угоду від 02 листопада 2015 року до вказаного договору оренди земельної ділянки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 11 червня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами те, що він не підписував спірний договір оренди землі, а від проведення судової-почеркознавчої експертизи на підтвердження або спростування його підпису позивач відмовився. Доводи позивача, що він не укладав спірний договір оренди землі та додаткову угоду, спростовуються матеріалами справи, зокрема: відомостями на видачу ячменю, озимої пшениці та виплату грошей з 2008 року по 2017 рік від ТОВ "Харківагро-2000" як орендну плату за користування земельною ділянкою ОСОБА_1, а також довіреностями від 07 серпня 2009 року, 11 серпня 2010 року, 27 серпня 2015 року, 23 серпня 2016 року, 22 серпня 2017 року, посвідченими Петрівською сільською радою Шевченківського району Харківської області, якими позивач уповноважив ОСОБА_3 отримувати у ТОВ "Харківагро-2000" орендну плату за землю.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 18 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що під час розгляду справи в суді першої інстанції в судовому засіданні 11 червня 2018 року представнику позивача та представнику відповідача роз`яснювалося право на призначення судової почеркознавчої експертизи, однак представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - вказаним правом не скористався, від проведення експертизи відмовився. Обов`язок призначати експертизу судом за власною ініціативою діючим ЦПК України не передбачено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 24 червня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 637/275/18 з Шевченківського районного суду Харківської області.
У вересні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що в суді першої інстанції і він, і його батько - ОСОБА_3, надали пояснення що спірні правочини від його імені підписав батько, без будь яких повноважень, підписи на правочинах візуально явно не відповідали його підпису.
Суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги його клопотання щодо долучення до справи додаткових доказів, а саме висновку почеркознавчої експертизи від 11 липня 2018 року № 235, проведеного експертом Харківського науково- дослідного експертно-криміналістичного центру, яким підтверджено, що підписи на договорі оренди земельної ділянки від 28 серпня 2009 року та додатковій угоді від 02 листопада 2015 року до вказаного договору оренди земельної ділянки виконані не ОСОБА_1 .
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 117539 від 17 червня 2004 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером: НОМЕР_1 :01:000:0300 площею 3,8633 га, яка розташована на території Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області (а. с. 19).
Як вбачається з договору оренди землі від 28 серпня 2009 року, зареєстрованого 08 липня 2011 року та додаткової угоди від 02 листопада 2015 року, зареєстрованої 04 грудня 2015 року за № 12367651, вказана земельна ділянка перебуває в оренді у ТОВ "Харківагро-2000" строком до 31 грудня 2028 року (а. с. 10, 11, 16, 20), додатками до яких є акт приймання-передачі земельної ділянки (а. с. 12), акт визначення меж земельної ділянки в натурі (а. с. 13), схема розташування земельної ділянки (а. с. 14), кадастровий план земельної ділянки (а. с. 15).
09 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "Харківагро-2000" з проханням розірвати договір оренди землі за згодою сторін та 14 лютого 2018 року отримав офіційну відмову ТОВ "Харківагро-2000" (а.с. 22-23).
В матеріалах справи наявні відомості на видачу ячменю, озимої пшениці та виплату грошей з 2008 року по 2017 рік від ТОВ "Харківагро-2000" як орендну плату за користування земельною ділянкою ОСОБА_1, а також довіреності від 07 серпня 2009 року, 11 серпня 2010 року, 27 серпня 2015 року, 23 серпня 2016 року, 22 серпня 2017 року, посвідченими Петрівською сільською радою Шевченківського району Харківської області, якими позивач уповноважив ОСОБА_3 отримувати в ТОВ "Харківагро-2000" орендну плату за землю(а.с. 47-51, 52-81) .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права