Постанова
Іменем України
19 травня 2020 року
м. Київ
судова справа № 215/4630/18
провадження № 51-6181км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С., С.,
суддів Кишакевича Л. Ю., Могильного О. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Піх Ю. Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали об`єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12018040760000665 від 13 квітня 2018 року та за № 12019040760000068
від 08 січня 2019 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя у
АДРЕСА_1 , зареєстрованого там само, раніше судимого, останнього разу - за вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 липня 2018 року за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 і ч. 3 ст. 185,
ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільненого від його відбування з випробуванням з іспитовим строком тривалістю
3 роки на підставі статей 75, 76 КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Тернівського районного суду
м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 червня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вищевказаним вироком місцевого суду, залишеним без зміни апеляційним судом, ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарань за цим вироком та покарання, призначеного за попереднім вироком від
18 липня 2018 року, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці.
Вирішено питання про стягнення процесуальних витрат і про долю речових доказів у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він
19 лютого 2018 року в період із 01:30 по 02:00 повторно, умисно, з корисливих мотивів з метою таємного викрадення чужого майна шляхом вільного доступу через відчинені вхідні ворота проник у приміщення цеху дробіння сировини та шихтопідготовки, розташованого на території дільниці № 3 ЦВО-1 ПрАТ "ПІВНГЗК" в Тернівському районі м. Кривого Рогу (юридична адреса: вул. Черкасова, м. Кривий Ріг, Тернівський район), де взяв обрізки швелерів і, поклавши їх у поліетиленові мішки та рюкзак, намагався залишити охоронювану територію дільниці. Однак поблизу приміщення адміністративно-банного комплексу ЦВО-1 ПрАТ "ПІВНГЗК" ОСОБА_1 був зупинений співробітниками охоронного агентства "БАРС", які виявили в нього металобрухт лому чорного металу загальною вагою 50 кг вартістю 318,00 грн станом на 19 лютого 2018 року.
Крім того, 08 січня 2019 року в період із 08:00 по 09:00 ОСОБА_1 повторно, умисно, з корисливих мотивів з метою таємного викрадення чужого майна шляхом вільного доступу через відчинені вхідні ворота проник до будівлі станції управління № 521 дільниці оперативного обслуговування і ремонту електричного обладнання № 1 дільниці дробіння сировини, шихтопідготовки, окумкування та обпалювання окатишів вищевказаного підприємства, де таємно взяв кабельно-провідникову продукцію і, поклавши у рюкзак, намагався залишити охоронювану територію вищевказаної дільниці. Однак поблизу приміщення їдальні ЦВО-1 ПрАТ "ПІВНГЗК" ОСОБА_1 був помічений та зупинений працівниками охоронного агентства "БАРС", які виявили у нього лом міді вагою 14 кг вартістю 1913,33 грн станом на 08 січня 2019 року.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості засудженого ОСОБА_1 та кваліфікації його дій, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити постановлені у кримінальному провадженні судові рішення.
Суть доводів прокурора зводиться до того, що він вважає неправильним призначене місцевим судом покарання засудженому на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарань за оскаржуваним вироком і попереднім вироком від 18 липня 2018 року, що, на його думку, свідчить про фактичне застосування судом положень ст. 70 цього Кодексу, які застосовуються виключно при призначенні покарання за сукупністю злочинів на підставах, передбачених частинами 1, 4 ст. 70 КК України.
На думку прокурора, суд апеляційної інстанції всупереч вимогам частин 1, 4 ст. 70,
ст. 71 КК України, п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", встановивши, що один з епізодів інкримінованого злочину за ч. 2 ст. 15 і ч. 3
ст. 185 цього Кодексу ОСОБА_1 вчинив 08 січня 2019 року, тобто після ухвалення попереднього вироку від 18 липня 2018 року, безпідставно залишив без змін вирок місцевого суду, яким остаточне покарання ОСОБА_1 призначено шляхом часткового складання покарань за оскаржуваним вироком та за попереднім вироком від 18 липня 2018 року, оскільки зазначене правило призначення покарань може бути застосовано лише при призначенні покарань за сукупністю злочинів відповідно до вимог частин 1, 4 ст. 70 КК.