ПОСТАНОВА
Іменем України
26 травня 2020 року
Київ
справа №820/429/17
адміністративне провадження №К/9901/30870/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Желєзного І.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 у складі колегії суддів: Рєзнікової С.С. (головуючий), Бегунца А.О., Старостіна В.В. у справі №820/429/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про скасування рішення
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр), Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Кваліфікаційна комісія Держгеокадастру), в якому просив:
1.1. визнати протиправним рішення Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру у формі протоколу щодо внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифікату НОМЕР_1 інженера-землевпорядника ОСОБА_1 ;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ Держгеокадастру від 05.01.2017 №5 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів" в частині анулювання кваліфікаційного сертифікату НОМЕР_1 від 11.07.2016 інженера-землевпорядника ОСОБА_1 .
2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2017 позовні вимоги задоволено повністю.
2.1. Визнано протиправним рішення Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру у формі протоколу щодо внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифікату НОМЕР_1 інженера-землевпорядника ОСОБА_1 ;
2.2. Визнано протиправним та скасовано наказ Держгеокадастру від 05.01.2017 №5 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів" в частині анулювання кваліфікаційного сертифікату НОМЕР_1 від 11.07.2016 інженера-землевпорядника ОСОБА_1 .
3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2017 скасовано і ухвалено нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:
4.1. Згідно з протоколом рішення Кваліфікаційної комісії Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" від 30.06.2016 №7, ОСОБА_1 11.07.2016 видано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника НОМЕР_1, яким підтверджувалась відповідність позивача, як інженера-землевпорядника, кваліфікаційним характеристикам професії та його спроможність самостійно складати окремі види документів із землеустрою та документації з оцінки земель (крім експертної грошової оцінки земельних ділянок), виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою.
4.2. Держгеокадастр, на підставі розглянутих і опрацьованих висновків про відмову у погодженні проектів землеустрою, направив до Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру лист №32-28-0.23/19500/2-16 від 15.12.2016 "Про порушення сертифікованими інженерами-землевпорядниками вимог законодавства про розроблення документації із землеустрою". Серед порушників у вказаному листі значився позивач.
4.3. У грудні 2016 року Кваліфікаційна комісія Держгеокадастру винесла рішення у формі протоколу щодо внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, виданого позивачу.
4.4. Кваліфікаційна комісія Держгеокадастру 26.12.2016 звернулася до в.о. голови Держгеокадастру із поданням №16/736 про анулювання кваліфікаційних сертифікатів декількох інженерів-землевпорядників, у тому числі, кваліфікаційного сертифікату позивача.
4.5. За результатами розгляду подання Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру в.о. голови Держгеокадастру видав наказ від 05.01.2017 №5, яким анулював виданий на ім`я ОСОБА_1 кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника НОМЕР_1 від 11.07.2016, про що позивача повідомлено листом Держгеокадастру від 10.01.2017 № 31-28-0.23-320/2-17.
5. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що наявність одної лише інформації Держгеокадастру не може свідчити про грубе порушення інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою. Під час розгляду справи судом не встановлено наявність вини сертифікованого інженера-землевпорядника в грубому порушенні вимог положень нормативно-правових актів, нормативно технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою та наявність доказів надходження заяв заінтересованих осіб відносно позивача та їх розгляд на засіданні Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру, крім того був відсутній акт Держгеокадастру. Разом з тим, позивачем до суду було надано витяги з Інформації Державного земельного кадастру, з яких вбачається проведення державної реєстрації відомостей щодо земельної ділянки, на підставі технічної документації, виготовленої позивачем. Тому, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачами норм Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 №858-IV (далі - Закон №858-IV) при прийнятті оскаржуваних рішень, що слугувало підставою для їх скасування.
6. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про відмову в задоволенні позовних вимог зазначив про те, що відповідно до статті 68 Закону №858-IV розгляд питання про позбавлення позивача сертифікату інженера-землевпорядника за зверненням Держгеокадастру могло розглядатись без складення акту перевірки у порядку статті 61 даного Закону. Тому, суд апеляційної інстанції вказав, що відповідачами дотримані порядок та процедуру позбавлення (анулювання) кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника позивача. Щодо визначення засобу реагування у разі виявлення порушення з боку інженера-землевпорядника, суд апеляційної інстанції зазначив, що Кваліфікаційна комісія Держгеокадастру наділена дискреційними повноваженнями щодо застосування заходів впливу у співвідношенні до грубості вчиненого порушення.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Позивачем - ОСОБА_1, подано касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати і залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2017.
7.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наявні у матеріалах справи докази не підтверджують факт вчинення позивачем грубого порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою. Натомість, суд апеляційної інстанції взагалі не досліджував у чому саме полягало скоєння позивачем такого порушення і послався виключно на наявність у Держгеокадастру дискреційних повноважень при вирішенні відповідного питання, що на думку скаржника, свідчить про помилкове скасування законне рішення суду першої інстанцій.
8. Відповідачем 1 - Держгеокадастром, подано заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. На обґрунтування заперечень зазначає, що оскаржуване судове рішення ухвалене на основі правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними.
9. Відповідачем 2 - Кваліфікаційною комісією Держгеокадастру, відзиву (заперечень) на касаційну скаргу подано не було.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
10. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів суду касаційної інстанції враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що була чинною до 08.02.2020, далі - КАС України), згідно з якими суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
11. За змістом положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
13. Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 26 Закону №858-IV, розробниками документації із землеустрою є фізичні особи-підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
14. Згідно з пунктом "а" частини 2 статті 28 Закону №858-IV, розробники документації із землеустрою зобов`язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.
15. Статтею 60 Закону № 858-IV визначено, що державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами при розробці документації із землеустрою, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом.
16. Частиною 19 статті 66 Закону № 858-IV передбачено, що кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин:
а)за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника;
б)у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;
в)за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону;