ПОСТАНОВА
Іменем України
26 травня 2020 року
м. Київ
справа №826/2727/18, адміністративне провадження №К/9901/66130/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2018р. (судді - Степанюк А.Г., Губська Л.В., Епель О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У лютому 2018р. позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:
визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги;
зобов`язати Міністерство оборони України призначити йому одноразову грошову допомогу відповідно до вимог пункту "б" частини першої статті 16-2 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, що діяла на момент встановлення II групи інвалідності) та Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року (у редакції що діяла на момент встановлення II групи інвалідності).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2018р. позов задоволено повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2018р. апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України.
З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності у Андрєєва Д.В. повноважень як представника Міністерства оборони України.
Зокрема посилався на те, що відповідно до частини 8 статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідних заяв, скарг, клопотань.
Разом з тим, в матеріалах справи міститься копія довіреності представника Міноборони України, яка подавалась до суду першої інстанції разом з відзивом на позов. Таким чином, судом першої інстанції було перевірено та визнано повноваження представника Міноборони України Андреєва Д.В.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутній оригінал чи належним чином засвідчена копія довіреності на ім`я Андрєєва Д.В. на представництво Міноборони України із правом подання та підписання апеляційної скарги, а наявна у матеріалах справи копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження Андрєєва Д.В. на підписання апеляційної скарги, оскільки не засвідчена у визначеному законом порядку.
З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, за змістом пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України однією з підстав для повернення апеляційної скарги є те, що вона підписана особою, яка не має права її підписувати.
Згідно з частиною 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.