ПОСТАНОВА
Іменем України
26 травня 2020 року
Київ
справа №814/468/17
адміністративне провадження №К/9901/20029/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Смоковича М.І.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року (головуючий суддя - Марич Є.В.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року (головуючий суддя - Ступакова І.Г., судді - Бітов А.І., Лук`янчук О.В.)
у справі № 814/468/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області,
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
В березні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач, скаржник, ГУНП в Миколаївській області), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №30 о/с від 06.02.2017 року в частині звільнення з поліції ОСОБА_1, начальника Центрального відділу поліції за ст. 77 ч. 1 п. 4 Закону України "Про Національну поліцію України" (у зв`язку із скороченням або проведенням організаційних заходів);
- поновити полковника поліції ОСОБА_1 на посаду начальника Центрального відділу поліції;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №30 о/с від 06.02.2017 року в частині звільнення з поліції ОСОБА_1, начальника Центрального відділу поліції за ст. 77 ч. 1 п. 4 Закону України "Про Національну поліцію України" (у зв`язку із скороченням або проведенням організаційних заходів).
Поновлено полковника поліції ОСОБА_1 на посаді начальника Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 7555,80 грн.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за один місяць в сумі 7993,55 грн.
Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в структурі Головного управління Національної поліції в Миколаївській області відбулась реорганізація, при цьому штат управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області не скоротився, посаду, яку обіймав позивач, не було скорочено. Відповідач не надав доказів, що у нього мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, а також на підтвердження того, що позивачу пропонувалися інші вакантні посади, докази відмови позивача від подальшого проходження служби. Доводи відповідача про те, що підставою для незапропонування позивачу іншої роботи в тому самому органі стало врахування діючого висновку атестаційної комісії (протокол ОП №15.00004855.0021580 від 16 березня 2016 року) про службову невідповідність позивача та притягування до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказані обставини, відповідно до ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", можуть слугувати самостійними підставами для звільнення особи зі служби в органах поліції, тоді як дотримання, передбаченого Кодексом законів про працю України, порядку звільнення особи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, є обов`язковим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
18 жовтня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, в якій скаржник просить скасувати зазначені рішення, а в задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування поданої касаційної скарги Головне управління Національної поліції в Миколаївській області вказує на те, що судами попередніх інстанцій безпідставно застосовано норми трудового законодавства, оскільки порядок дій відповідача, під час здійснення реорганізації, передбачений нормами спеціального законодавства - статтею 68 Закону України "Про Національну поліцію". Тому, приписами даної статті передбачено лише необхідність попередження поліцейського про можливість скорочення та врахування керівником досвіду роботи і ставлення до виконання службових обов`язків при призначенні на інші вакантні посади. Відтак, враховуючи визнання атестаційною комісією ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді, що підтверджується протоколом від 16.03.2016, тому у відповідача не було підстав застосовувати зазначені критерії переважного права. Доводи ж судів, що невідповідність займаній посаді, встановлена атестаційною комісією спростована висновками, наведеними в постанові Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.11.2016, на думку скаржника не є обґрунтованими, оскільки із тексту вказаного рішення не вбачається визнання недійсним та скасування даного протоколу атестаційної комісії, а, відтак, останній є допустимим доказом і повинен враховуватись під час розгляду справи. Крім того, відповідачем вказано на порушення судами попередніх інстанцій щодо застосування Порядку № 260 при розрахунку оплати за вимушений прогул, а не Постанови № 100.
Позивачем відзиву чи заперечення на дану касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2020 року касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 з 1996 р. по 06.11.2015 р. проходив службу в органах внутрішніх справ, на час звільнення мав спеціальне звання полковника поліції.
07 листопада 2015 року наказом начальника ГУНП у Миколаївській області №6 о/с "По особовому складу" відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" позивач був призначений на посаду начальника Центрального відділу поліції з присвоєнням звання полковника поліції.
Відповідно до наказу №148 о/с від 01.07.2016 року ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 5 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність).
Миколаївським окружним адміністративним судом 07.11.2016 року по справі №814/1551/16 винесено постанову, якою скасовано наказ №148 від 01.07.2016 р. та поновлено позивача на посаді начальника Центрального відділу поліції.
На підставі вищевказаної постанови був виданий наказ ГУ НП в Миколаївській області №340 о/с від 08.12.2016 року, яким ОСОБА_1 поновлено на службі в поліції.
Наказами Голови Національної поліції України від 28.04.2016 року №360 дск "Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області та Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 31.05.2016 р. №440 дек "Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області" були скасовані всі тимчасові штати ГУ НП в Миколаївській області та скорочені всі посади, в тому числі і посаду яку обіймав до звільнення позивач і оголошені постійні штати Головного управління Національної поліції.
Позивачу 09.12.2016 року під підпис вручено попередження про можливе наступне звільнення зі служби в поліції в зв`язку з скороченням займаної посади.
В новому штатному розкладі було затверджено штат в кількості 3272 штатних одиниць, з яких поліцейські 2877 посад середнього складу поліції.
На час звільнення позивача не було зайнято 76 посад керівників.
06 лютого 2017 року відповідно до наказу ГУ НП в Миколаївській області №30 о/с позивач був звільнений з посади начальника Центрального відділу поліції за ч.І п.4 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку зі скороченням штатів.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 6 статті 43 Конституції України: Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Абзац 4 пункту 2 частини 1 статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII): Переміщення поліцейських здійснюється: на рівнозначні посади: у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації.
Частина 1 статті 68 Закону № 580-VIII: У разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.