ПОСТАНОВА
Іменем України
26 травня 2020 року
Київ
справа №815/6555/16
адміністративне провадження №К/9901/34256/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Смоковича М.І.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року (головуючий суддя - Завальнюк І.В.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року (головуючий суддя - Ступакова І.Г., судді - Бітов А.І., Лук`янчук О.В.)
у справі № 815/6555/16
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області
про визнання неправомірним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
В листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - відповідач, скаржник, ГУДМС України в Одеській області), в якому просила:
скасувати рішення ГУ ДМС України в Одеській області від 11.10.2016 р. про скасування дозволу на імміграцію в Україну;
зобов`язати ГУ ДМС України в Одеській області здійснити позивачці обмін посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 15.05.2007 у зв`язку із досягненням нею 25-річного віку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року, адміністративний позов громадянки Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 11.10.2016 про скасування громадянці Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, дозволу на імміграцію в Україну.
Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області здійснити громадянці Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обмін посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 15.05.2007 у зв`язку із досягненням нею 25-річного віку.
Стягнуто з бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384) на користь громадянки Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, суму сплаченого судового збору в розмірі 1102,42 гривень (одна тисяча сто дві грн. 42 коп.).
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем порушено свій обов`язок щодо всебічності та повноти отримання необхідної інформації з різних, передбачених законодавством джерел (від ініціатора подання, органів виконавчої влади, відповідних юридичних і фізичних осіб), необхідної для вирішення питання щодо скасування відповідного дозволу на імміграцію. Крім того, при винесенні оскаржуваного рішення, відповідачем також проігноровано обов`язок щодо запрошення для надання пояснень позивача стосовно якої і розглядалося відповідне питання скасування дозволу на імміграцію. Зазначаючи в якості правової підстави абз.6 ч.1 ст.12 Закону України "Про імміграцію" - "в інших випадках, передбачених законами України", ГУ ДМС України в Одеській області не зазначає конкретний випадок та яким законом України суб`єкт владних повноважень керувався, приймаючи оскаржуване рішення. Крім того, суди критично оцінили посилання відповідача на скасування дозволів на імміграцію в Україну батькам позивача - гр. СРВ ОСОБА_2 та гр. СРВ ОСОБА_3, оскільки це не є законною підставою для скасування дозволу на імміграцію позивачу та вилучення безстрокової посвідки на постійне проживання в Україні з метою її знищення в розумінні положень статті 12 Закону України "Про імміграцію". В той же час, судами встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2016 по справі № 815/4498/16 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної міграційної служби України про часткове визнання протиправним та скасування наказу позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Вказана постанова набрала законної сили 15.02.2017. Зазначеним судовим рішенням визнано протиправним та скасовано п.24 Наказу від 21.07.2016 року №193 "Про скасування деяких рішень про видачу посвідок на постійне проживання", яким, зокрема, на підставі висновку ГУ ДМС в Одеській області від 07.06.2016 щодо ОСОБА_4 скасовано повністю рішення відділу ГПІС УМВС України в Одеській області від 18.02.2002 про документування посвідкою на постійне місце проживання громадянки Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка є матір`ю ОСОБА_1 . Вирішуючи спір, суди також врахували, що подані позивачем документи разом з заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну були достовірними, не підробленими та чинними. Відмінність дати народження " ІНФОРМАЦІЯ_3 " та " ІНФОРМАЦІЯ_1" наявна в паспорті № НОМЕР_2, виданому посольством Республіки В`єтнам в Україні 01.04.2010, на різних сторінках цього документу, зокрема: на другій та сьомій сторінках паспорту. Зазначену невідповідність суди оцінили як технічну помилку, допущену органом, що видав документ. При цьому сторінка 7 названа як " Observeations " (відмітки) та містить посилання "дивитись сторінку 2", тобто цією відміткою орган, який видав документ, здійснив виправлення помилки в даті народження, зазначеній на сторінці 2: з " ІНФОРМАЦІЯ_3" на належну дату - " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", яка відповідає наданим раніше (в 2005 році) документам, зокрема свідоцтву про народження. Отже прийняття оскаржуваного рішення обумовлено нігілістичним проявом співробітників суб`єкта владних повноважень та зневажливим ставленням до правових принципів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
14 вересня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року, в якій, скаржник, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані рішення судів, та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування поданої касаційної скарги ГУДМС України в Одеській області вказує на те, що дозвіл на імміграцію в Україні позивачці було надано з порушенням чинного законодавства. Так, скаржник стверджує, що у відповідності до ст. 9 Закону України "Про імміграцію", разом із заявою про надання дозволу на імміграцію подаються документи про місце проживання особи в Україні та за кордоном; про те, що особа не є хворою на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання; довідку про відсутність судимості. У разі неподання всіх визначених Законом документів, скаржник зазначає, що заява про надання дозволу не приймається. Зважаючи на те, що вказані документи відсутні в матеріалах особової справи позивачки, а також враховуючи розбіжності у даті народження позивачки, то дозвіл на імміграцію був отриманий позивачкою з порушенням вимог чинного законодавства.
Позивачем відзиву чи заперечень на подану касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2020 року касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області призначено до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Фу Тхо, В`єтнам, прибула в Україну в 2002 р. з метою проживання. Батьки позивачки: ОСОБА_3, 1961 р.н., та ОСОБА_4, 1966 р.н., згідно Закону України "Про імміграцію" в 2005 р. отримали дозвіл на постійне проживання в Україні та звернулися до ВПР та МР УМВС України в Одеській області щодо документування їхньої неповнолітньої доньки ОСОБА_1 та надання дозволу на її постійне проживання. Також 23.05.2005 позивачка звернулася до ВГІРФО УМВС України в Одеській області з клопотанням про залишення в Україні на постійне проживання як неповнолітня дитина іммігранта.
За результатами розгляду матеріалів клопотання гр. В`єтнаму ОСОБА_3, 1961 р.н., та ОСОБА_4, 1966 р.н., інспектором ВГІРФО УМВС України в Одеській області, майором міліції, Дацюк Л.А. складений висновок від 25.05.2005 про залишення на постійне мешкання в України, на підставі якого ОСОБА_1 отримала дозвіл на імміграцію в Україну та документована тимчасовою посвідкою на проживання в Україні серії НОМЕР_3, терміном дії "безстроково". Також 15.05.2007 ВГІРФО ГУ МВС України в Одеській області позивач документована посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1, терміном дії "безстроково".
В квітні 2016 року позивач звернулася до ГУ ДМС України в Одеській області із заявою щодо обміну довідки на постійне проживання в Україні у зв`язку з досягненням 25-річного віку.
За результатами перевірки вищезазначеної заяви ГУ ДМС України в Одеській області 11.10.2016 прийнято рішення № 291484 про скасування дозволу на імміграцію в України громадянці СРВ ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно п.6 ч.1 ст.12 Закону України "Про імміграцію".
Підставою для видання оскаржуваного рішення слугував висновок щодо скасування дозволу на імміграцію в України громадянці Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 від 11.10.2016, складений головним спеціалістом відділу з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС України в Одеській області Швець Т.П.
Зі змісту зазначеного висновку вбачається, що 12.04.2016 до Головного управління ДМС України в Одеській області надійшла заява щодо обміну посвідки на постійне проживання Україні у зв`язку з досягненням 25-тирічного віку громадянки Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1, що стало підставою для проведення перевірки матеріалів справи про надання заявниці дозволу на імміграцію в Україну (справа № 291484).
Відповідно до справи: громадянка Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка В`єтнаму, 23.05.2005 звернулась до ВГІРФО УМВС України в Одеській області з клопотанням про залишення в Україні на постійне проживання як неповнолітня дитина іммігрантів (батьки громадяни СРВ мають посвідки на постійне проживання в Україні). Разом із клопотанням були надані: копія паспортного документа громадянина СРВ з перекладом на українську мову серії НОМЕР_4 виданого 07.04.2005 терміном дії до 07.04.2010; свідоцтво про народження заявниці; копія посвідки на постійне проживання в Україні матері заявниці ОСОБА_4 серії НОМЕР_5, видана 02.03.2004 ВГІРФО УМВС України в Одеській області терміном дії "безстроково"; копія посвідки на постійне проживання в Україні батька заявниці ОСОБА_3 серії НОМЕР_6, видана 28.07.2003 ВГІРФС УМВС України в Одеській області, терміном дії "безстроково"; заява батьків на імміграцію доньки в Україну та на реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1, посвідчена нотаріально; довідка посольства СРВ в Україні від 02.04.2005 щодо залишення заявниці в Україні на постійне проживання разом із батьками.
25 травня 2005 року на підставі пункту 6 частини 2 статті 4 Закону України "Про імміграцію" (особа, що є неповнолітньою дитиною іммігрантів) громадянка СРВ ОСОБА_1 отримала дозвіл на імміграцію в Україну та ВГІРФО УМВС України Одеської області була документована тимчасовою посвідкою на проживання в Україні серії НОМЕР_3, терміном дії "безстроково".
15 травня 2007 року ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області громадянка СРВ ОСОБА_1 була документована посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1, терміном дії "безстроково".
Відповідно до матеріалів справи наявні розбіжності у даті народження заявниці: згідно наданого в 2005 році свідоцтва про народження та паспортного документу ОСОБА_1 народилась " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", а згідно паспортного документу наданого заявницею в 2016 році датою народження зазначена: " ІНФОРМАЦІЯ_3 ".
У висновку також зазначено, що в результаті перевірки особових справ про документування посвідками на постійне проживання батьків заявниці ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було встановлено, що посвідками на постійне проживання вони були документовані в порушення чинного законодавства. Не теперішній час згідно наказу ДМС України від 21.07.2016 за № 193 посвідки на постійне проживання на території України видані на ім`я громадян СРВ ОСОБА_4 (серії НОМЕР_5 від 02.03.2004) та ОСОБА_3 (серії НОМЕР_7 від 28.07.2003) визнані недійсними.