ПОСТАНОВА
Іменем України
26 травня 2020 року
Київ
справа №750/4287/17
адміністративне провадження №К/9901/23511/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Смоковича М.І.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України
на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 липня 2017 року (головуючий суддя - Карапута Л.В.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року (головуючий суддя - Чаку Є.В., судді - Файдюк В.В., Літвіна Н.М.)
у справі № 750/4287/17
за позовом Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України
до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області
про визнання дій протиправними та стягнення коштів, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
В травні 2017 року Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України (далі - позивач, скаржник, Чернігівське ОУПФУ) звернулося до Деснянського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області (далі - відповідач, УДВС ГТУЮ в Чернігівській області), в якому просило:
визнати протиправними дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області щодо стягнення (списання) з позивача витрат у сумі 7170,35 грн.;
стягнути з відповідача незаконно списані кошти в сумі 7170,35 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, в задоволенні позову - відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішення про стягнення виконавчого збору виконується в межах виконавчого провадження, при цьому Закон не містить норм, які передбачають необхідність відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в межах основного виконавчого провадження, а тому відповідачем не порушено процедуру стягнення виконавчого збору, встановлену Законом. Що стосується доводів позивача про те, що відповідач не мав права стягувати виконавчий збір з рахунку № НОМЕР_1, оскільки на нього поширюються вимоги ч. 2 ст. 73 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме, заборонено нецільове використання коштів, то суди вважали їх необґрунтованими, оскільки дана заборона стосується пенсійних органів, а не як в даному випадку органів виконавчої служби.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
02 жовтня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, в якій скаржник просить скасувати зазначені рішення судів та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування поданої касаційної скарги Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України вказує на те, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги приписи Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до яких рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Позивач також зауважує, що постанова про стягнення виконавчого збору повинна бути викладена окремим документом. Крім того, скаржник зазначає, що обов`язок виконання рішення суду, за яким боржником є державний орган не залежить від наявності в органах Казначейства відкритих рахунків. Також скаржником зауважується про порушення відповідачем норм статті 73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині цільового призначення коштів Пенсійного фонду.
Відповідачем відзиву чи заперечення на вказану касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2020 року касаційну скаргу Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
На виконанні у відповідача знаходиться виконавчий лист Деснянського районного суду міста Чернігова № 750/10140/16-а про зобов`язання позивача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" в редакції, яка діяла на дату призначення пенсії, в розмірі 80 % місячного заробітку державного службовця, починаючи з 01.09.2016, у зв`язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 292 від 06.04.2016 та на підставі довідки № 01-08/147 від 08.09.2016, виданої Головним управлінням статистки у Чернігівській області.
14.02.2017 заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області було відкрито виконавче провадження з виконання цього виконавчого листа та запропоновано позивачеві, як боржнику у виконавчому провадженні, виконати судове рішення протягом 10 робочих днів. Пунктом 3 постанови про відкриття виконавчого провадження з позивача стягнуто виконавчий збір у розмірі 6 400 грн. (а. с. 7).
12.04.2017 начальником відділу було винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, а саме у постанові про відкриття виконавчого провадження від 12.02.2017 виправлено суму виконавчого збору з 6 400 грн. на 12 800 грн., яку необхідно було стягнути з позивача.
18.04.2017 відповідачем, на підставі платіжного доручення за № 113514455, списано з рахунку № НОМЕР_1, відкритому в Чернігівській філії АТ "Державний ощадний банк України", суму коштів в розмірі 7 170, 35 грн. по примусовому виконанні виконавчого листа № 750/10140/16-а від 03.02.2017.
17.11.2016 року відповідач письмово звертався до позивача з вимогою надати інформацію про те, з якого саме рахунку можливо списання коштів виконавчого збору. Втім, позивач відмовився надавати вказану інформацію, посилаючись на те, що стягнення цих коштів не належить до компетенції відповідача.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.