ПОСТАНОВА
Іменем України
26 травня 2020 року
Київ
справа №813/336/16
адміністративне провадження №К/9901/11656/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №813/336/16
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області
про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі й стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2016 року (прийняту у складі: головуючого судді Мікули О.І., суддів Курильця А.Р., Ніколіна В.В.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у лютому 2016 року звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - "ГУМВС України у Львівській області", "відповідач-1"), Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - "ГУНП у Львівській області", "відповідач-2"), в якому просив:
- визнати незаконним і скасувати наказ ГУМВС України у Львівській області від 16 липня 2015 року №2025 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Жовківського районного відділу ГУМВС" у частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ;
- визнати незаконним і скасувати наказ відповідача-1 від 27 серпня 2015 року №599о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в органах внутрішніх справ України за пунктом 64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української Радянської Соціалістичної Республіки від 29 липня 1991 року №114 (далі - "Положення №114");
- поновити позивача на службі в органах внутрішніх справ/поліції України на посаді старшого начальницького складу (заступник начальника районного відділу), що рівнозначна на день звільнення посаді заступника начальника районного відділу - начальника кримінальної міліції Жовківського районного відділу ГУМВС України у Львівській області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
- стягнути з керівництва ГУМВС України у Львівській області (ГУНП у Львівській області) 50000 грн завданої моральної шкоди.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що його звільнення зі служби в органах внутрішніх справ було незаконним, оскільки здійснене без урахування висновків, зроблених у постанові Апеляційного суду Львівської області від 14 грудня 2015 року, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - "КУпАП"), у зв`язку з відсутність у діях позивача складу й події вказаного правопорушення. Також ОСОБА_1 вказує на відсутність згоди профспілкового органу на його звільнення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Протокольною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 3 червня 2016 року залучено як співвідповідача у справі Жовківський районний відділ ГУМВС України у Львівській області (далі - "Жовківський РВ ГУМВС у Львівській області", "відповідач-3").
Постановою від 10 червня 2016 року Львівський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково:
- визнав протиправним і скасував наказ ГУМВС України у Львівській області від 16 липня 2015 року №2025 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Жовківського районного відділу ГУМВС" в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ;
- визнав протиправним і скасував наказ відповідача-1 від 27 серпня 2015 року №599о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в органах внутрішніх справ України за пунктом 64 "є" Положення №114;
- поновив позивача в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника районного відділу - начальника кримінальної міліції Жовківського РВ ГУМВС України у Львівській області з 28 серпня 2015 року;
- стягнув з відповідача-3 на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі: 42690, 72 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Суд першої інстанції мотивував своєї рішення тим, що: (1) змістом постанови Апеляційного суду Львівської області від 14 грудня 2015 року, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, повністю спростовуються висновки службового розслідування про вчинення позивачем дисциплінарного проступку; (2) звільнення позивача як члена профспілки не було погоджено з Первинною профспілковою організацією Жовківського РВ і Львівською обласною організацією професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ, чим порушено підпункт "а" пункту 2.5.3 Статуту професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України; (3) наказ про звільнення ОСОБА_1 датований 27 серпня 2015 року, проте з його змісту випливає, що позивач звільнений 26 серпня 2015 року, чим порушено вимоги статті 47 Кодексу законів про працю України (щодо права особи отримати копію наказу у день його видачі); (4) позивача не було ознайомлено з матеріалами і висновком службового розслідування.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 2 листопада 2016 року скасував постанову суду першої інстанції та ухвалив нову, якою у задоволенні позову відмовив.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку. Так, суд зауважив, що підставою для звільнення позивача з органів внутрішніх справ було не притягнення його до адміністративної відповідальності, а грубе порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилося у недотриманні ним Присяги працівника органів внутрішніх справ України, а також вимог пункту 1.2 розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року №5 (далі - "Правила поведінки та професійної етики в ОВС").
Щодо звільнення позивача без згоди профспілки, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що така згода не потрібна з огляду на приписи статті 43 Кодексу законів про працю України (далі - "КЗпП України") і частини дев`ятої статті 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Також суд відхилив доводи позивача про те, що його не було ознайомлено з матеріалами службового розслідування, оскільки встановив, що з відповідним рапортом ОСОБА_1 не звертався.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)
Позивач у касаційній скарзі просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2016 року, а постанову суду першої інстанції залишити в силі. Вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права й наводить такі доводи:
- закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення (№463/3194/15-п), передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, за відсутності події й складу цього правопорушення свідчить про відсутність підстав для проведення службового розслідування стосовно позивача за фактом керування автомобілем у нетверезому стані, а відтак і про помилковість висновків такого розслідування. Скаржник наголошує, що обставини, встановлені у вказаній справі про адміністративне правопорушення, є преюдиційними, а тому не потребують доказування під час розгляду справи про притягнення його до дисциплінарної відповідальності;
- на позивача безпідставно накладено найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, не дивлячись на те, що він з лютого 2000 року жодного разу не притягувався до дисциплінарної відповідальності;
- під час судового розгляду апеляційний суд допустив грубе порушення вимог статті 59 Конституції України і статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - "КАС України"), оскільки відмовив у задоволенні клопотання адвоката позивача про ознайомлення з матеріалами справи і оголошення перерви в судовому засіданні, обґрунтованого зайнятістю адвоката в іншій справі.
Інші учасники справи заперечень на касаційну скаргу не подали.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що позивач з лютого 2000 року до 27 серпня 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України на різних посадах, з 18 лютого 2015 року - на посаді заступника начальника районного відділу - начальника кримінальної міліції Жовківського РВ ГУМВС у Львівській області.
Наказом відповідача-1 від 16 липня 2015 року №2025 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Жовківського РВ ГУМВС" на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ за грубі порушення службової дисципліни, вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, присяги працівника органів внутрішніх справ України, пункту 1.2 розділу ІV Правил поведінки та професійної етики в ОВС, що виразилось у керуванні автомобілем сторонньої організації без документів водія, в стані алкогольного сп`яніння, агресивному та зневажливому ставленні до громадян і працівників ДАІ, передачі керування автомобілем особі без відповідних документів та з явними ознаками алкогольного сп`яніння.
Підставою для прийняття наказу від 16 липня 2015 року №2025 став висновок за результатами службового розслідування від 16 липня 2015 року №309, розпочатого за фактом порушення службової дисципліни ОСОБА_1 та у зв`язку з отриманням інформації, викладеної у зверненні депутата Львівської обласної ради Ганущина О.О .
Службовим розслідуванням, зокрема, встановлено, що позивач 24 червня 2015 року близького 22 год 30 хв, перебуваючи поза службою, на вулицях Некрасова - Сковороди - Личаківська - Пасічна - Медової Печери в місті Львові керував без документів водія і в стані алкогольного сп`яніння автомобілем "Фольсваген-Гольф", що належить організації "Юніформ ІНК", а у подальшому передав керування зазначеним транспортним засобом громадянину ОСОБА_3, котрий також перебував стані алкогольного сп`яніння і без водійських документів.
Наказом ГУМВС у Львівській області від 27 серпня 2015 року №599о/с "По особовому складу" позивач звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за пунктом 64 "є" (за порушення дисципліни) Положення №114. Підстава: наказ від 16 липня 2015 року №2025.
Вважаючи протиправними накази відповідача-1 від 16 липня 2015 року №2025 і від 27 серпня 2015 року №599о/с (останній в частині, що стосується позивача) ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Крім того, суди встановили, що постановою Апеляційного суду Львівської області від 14 грудня 2015 року (справа №463/3194/15-п) скасовано постанову Личаківського районного суду міста Львова від 17 липня 2015 року, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а провадження у справі закрито.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про міліцію", Положенням №114 і Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-ІV (далі - "Дисциплінарний статут").
Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначаються Дисциплінарним статутом.
Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 2 цього Статуту передбачено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового i начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність.
Приписами статті 7 цього Статуту визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового i начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів i наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року №382 затверджено присягу працівника органів внутрішніх справ України:
"Я, (прізвище, ім`я та по батькові), вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України, складаю Присягу і урочисто клянуся завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю.
Я присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов`язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ.
Клянуся мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров`я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський по рядок.
Якщо ж я порушу цю Присягу, то хай мене покарають за всією суворістю закону".
Згідно пункту 8 частини першої статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового i начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ згідно з цим Статутом.
Згідно пункту 64 ʼє" Положення №114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.