ПОСТАНОВА
Іменем України
26 травня 2020 року
Київ
справа №826/20017/16
адміністративне провадження №К/9901/44828/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Глущенко Я.Б., Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є. від 19 липня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістік" (надалі - ТОВ "Баядера Логістік", позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (надалі - ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати припис до акта № 49-06 від 31 серпня 2016 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що контроль за наявністю марок на пляшках алкогольних напоїв під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють територіальні органи Державної фіскальної служби (ДФС), а під час ввезення таких товарів на митну територію України - митні органи, а отже Управління при проведенні перевірки товариства в частині правильності маркування алкогольних напоїв перевищила свої службові повноваження.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний припис виданий відповідачем обґрунтовано, у межах повноважень та з підстав, передбачених чинним законодавством України.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" задоволено частково: визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до акта перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 49-06 від 31 серпня 2016 року в частині зобов`язання ТОВ "Баядера Логістик" усунути порушення вимог пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Частково задовольняючи вимоги апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що статтями 156, 255 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП), пунктом 7 положення про Головне управління Держпродспоживслужби в області, в м. Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 45 від 15 лютого 2016 року (далі - у редакції. Чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Положення № 45), пунктом 12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 854 від 30 липня 1996 року (далі - Правила № 854), надано право відповідачу перевіряти лише фактичну наявність марок акцизного податку на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством, у той час як повноваження щодо перевірки відповідності марок акцизного збору вимогам податкового законодавства у відповідача відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ГУ Держпродспоживслужба в Одеській області звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити у силі рішення суду першої інстанції.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не надано оцінки тому, що за наслідком проведеної перевірки посадовими особами відповідача виявлено порушення ТОВ "Баядера Логістик" вимог пункту 226.9 статті 226 ПК України, у зв`язку з чим складено акт перевірки та винесено на його підставі оскаржуваний припис, яким зобов`язано позивача усунути виявлене порушення.
Також скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані положення пункту 7 Положення № 45, оскільки цим пунктом визначено, що органом, на який покладено функції з реалізації завдань щодо захисту прав споживачів, є Держпродспоживслужба України, а тому висновки суду про відсутність у відповідача повноважень щодо видачі оскаржуваного припису є хибними.
Крім того, скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції не враховано, що відповідно до статті 255 КУпАП протоколи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 156 КУпАП, уповноважений складати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Від представника ТОВ "Баядера Логістик" надійшли заперечення на касаційну скаргу ГО Держпродспоживслужби в Одеській області, в яких вказується на законність рішення суду апеляційної інстанції та необґрунтованість вимог касаційної скарги; просить залишити у силі постанову суду апеляційної інстанції, а касаційну скаргу - без задоволення
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 28 липня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 8 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження в адміністративній справі № 826/20017/16, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 826/20017/16 за касаційною скаргою ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Учасники справи письмових клопотань до суду касаційної інстанції не направляли.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що згідно з направленням № 67 від 4 серпня 2016 року про проведення перевірки головним спеціалістом відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг ОСОБА_1 . ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області (посвідчення № 171 від 14 липня 2016 року) та головними спеціалістами відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства ОСОБА_2 (посвідчення № 174 від 14 липня 2016 року), ОСОБА_3 (посвідчення № 175 від 14 липня 2016 року) 11 серпня 2016 року проведено планову перевірку з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, додержання вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, про заходи щодо попередження та зменшення тютюнових виробів, а також додержання правил торгівлі та надання послуг крамниці-складу ТОВ "Баядера Логістик", що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Колонічна, 7.
Згідно з направленням № 67 від 4 серпня 2016 року строк проведення перевірки встановлений з 11 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року, де підставою проведення перевірки є План проведення перевірок суб`єктів господарювання на III квартал 2016 року, затверджений наказом ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 23 червня 2016 року № 31.
Предметом перевірки є перевірка дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів.
За результатами перевірки Управлінням складено акт № 49/06 від 31 серпня 2016 року, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем:
- вимог пункту 226.9 статті 226 ПК України, що полягає в реалізації та зберіганні ТОВ "Баядера Логістік" алкогольних напоїв, які марковані з порушенням вимог пункту 226.9 статті 226 ПК України, а саме: вищевказані алкогольні напої марковані марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;
- вимог пункту 2, пункту 5 частини першої статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів", що полягає в тому, що товариством надано письмову відповідь на вимогу Управління з відмовою надати документи, згідно з якими до позивача надійшли алкогольні напої, інформацію щодо залишків алкогольних напоїв, зазначених в додатку № 7 до акта перевірки, чим створено перешкоди службовим особам Управління;
- вимог статті 13 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення", що полягає в порушенні відведення місць для куріння.
Згідно із приписом, який є частиною акта перевірки № 49/06 від 31 серпня 2016 року, за результатами здійснення заходу державного контролю з метою припинення порушень законодавства про захист прав споживачів на підставі статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" зобов`язано ТОВ "Баядера Логістик" усунути недоліки, що зазначені в акті перевірки, усунути порушення вимог пункту 226.9 статті 226 ПК України та статті 13 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року відповідає, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
При цьому предметом судового розгляду у цій справі є наявність у ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області повноважень щодо винесення припису у частині зобов`язання суб`єкта господарювання усунути порушення вимог пункту 226.9 статті 226 ПК України.
Судом першої інстанції зроблено висновок про наявність у відповідача відповідних повноважень. Разом з тим, суд апеляційної інстанції виходив з того, що такі повноваження мають органи ДФС України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Повноваження ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, законами України "Про захист прав споживачів", "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право накладати на суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 667 від 2 вересня 2015 року (далі - Положення № 667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.