ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 травня 2020 року
Київ
справа №554/1794/17
адміністративне провадження №К/9901/34663/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Мельник-Томенко Ж.М., Жука А.В.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №554/1794/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
за касаційною скаргою Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області
на постанову Октябрського районного суду міста Полтави від 4 квітня 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Савченка А.Г.)
і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Дюкарєвої С.В., суддів Жигилія С.П., Перцової Т.С.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у березні 2017 року звернулася з адміністративним позовом до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, в якому просила скасувати постанову від 10 лютого 2017 року №16/0022/2017/пн про накладення на неї адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене частиною першою статті 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - "КУпАП"). Також просила поновити пропущений строк звернення до суду з цим позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент прийняття оскаржуваної постанови закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі. Крім того, ОСОБА_1 вважає вказану постанову такою, що прийнята з порушенням вимог статті 280 КУпАП (щодо обставин, які належить з`ясувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 4 квітня 2017 року позивачці поновлено строк звернення до суду. Суд встановив, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримала 18 лютого 2017 року і з метою захисту своїх прав звернулася за юридичною допомогою, тому позов подала 1 березня 2017 року, тобто з пропуском десятиденного строку, встановленого статтею 289 КУпАП, на один день. Врахувавши вказане, суд визнав причини пропуску строку поважними. З цією правовою позицією погодився і апеляційний суд (ухвала від 30 травня 2017 року).
Постановою Октябрського районного суду міста Полтави від 4 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, позов задоволено, скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення від 10 лютого 2017 року №16/0022/2017/пн як протиправну.
Суди виходили з того, що правопорушення, за яке позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності, було вчинене до 1 вересня 2016 року, тобто до моменту закінчення періоду, за який відповідач проводив ревізію фінансово-господарської діяльності підприємства, на якому працювала ОСОБА_1 . Водночас оскаржувана постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності прийнята лише 10 лютого 2017 року, тобто після спливу двох місяців з дня вчинення правопорушення, що свідчить про порушення встановленого статтею 38 КУпАП строку притягнення позивачки до адміністративної відповідальності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)
Відповідач у касаційній скарзі, вказуючи на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Скаржник вказує на те, що суди:
- дійшли помилкового висновку, визнавши нетриваючим встановлене ревізією порушення, що ставиться у вину ОСОБА_1 . На думку скаржника, саме акт ревізії є доказом виявлення порушення, а тому відлік строку, передбаченого статтею 38 КУпАП, повинен здійснюватися з моменту складення відповідачем такого акту;
- безпідставно поновили позивачці строк звернення до суду всупереч вимог частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року.
ОСОБА_1 . відзиву на касаційну скаргу не подала.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Як випливає зі змісту судових рішень та наявних у матеріалах справи документів, відповідач у термін з 13 вересня 2016 року до 6 грудня 2016 року провів ревізію фінансово-господарської діяльності дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та його структурних підрозділів за період з 1 липня 2012 року до 1 вересня 2016 року.
За результатами ревізії складено акт від 13 грудня 2016 року №05-21/9.
Під час здійснення ревізії відповідач виявив внесення неправдивих даних до фінансової звітності в частині невключення до договорів на експлуатаційне утримання автомобільних доріг і, як наслідок, до актів ф. №КБ- 2в витрат на зведення і розбирання тимчасових споруд, які фактично були понесені за період з 1 липня 2012 року до 1 вересня 2016 року, що призвело до недоотримання доходів при виконанні робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в межах Полтавської області на загальну суму: 629752,94 грн та безпідставного включення до калькуляцій завищеного обсягу газу, необхідного для приготування 1 тони продукції за період з 1 січня 2015 до 1 вересня 2016 року, що призвело до завищення вартості виконаних робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в межах Полтавської області, замовником яких виступала Служба автомобільних доріг у Полтавській області, та, як наслідок, нанесення збитків державному бюджету на загальну суму: 1387809,40 грн.
Викладене порушення зафіксовано у протоколі від 8 лютого 2017 року №16/0022/2017/пр, в якому зазначено, що воно допущене ОСОБА_1 як начальником ПВВ (планово-виробничого відділу) філії "Полтавський облавтодор" ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
Розглянувши вказаний протокол, начальник Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області Салогуб І.І. 10 лютого 2017 року прийняв постанову №16/0022/2017/пн, згідно якої позивачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164-2 КУпАП, і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі: 272 грн.
Вважаючи зазначену постанову протиправною ОСОБА_1 оскаржила її до суду.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Вказана норма міститься у Розділі ІІІ цього Закону, що має назву "Організація та ведення бухгалтерського обліку".
Статтею 164-2 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства з фінансових питань.
Згідно частини першої статті 164-2 КУпАП приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, несвоєчасне подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану підприємства державного сектору економіки та звіту про його виконання, перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності - тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з пунктом 7 статті 247 КУпАП Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Так, відповідно до частини першої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).