ПОСТАНОВА
Іменем України
26 травня 2020 року
м. Київ
справа №806/2532/16
адміністративне провадження №К/9901/43069/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року (суддя Токарева М.С.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року (колегія у складі суддів Капустинського М.М., Мацького Є.М., Шидловського В.Б.)
у справі № 806/2532/16
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області
про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 29.11.2016 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
2. Позивач просив суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та прийняти відповідне рішення;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області видати відповідний наказ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та затвердити виготовлену документацію на земельну ділянку у відповідності до поданих документів.
3. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.01.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017, позов задоволено повністю.
4. 24.04.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. Скаржник просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
5. 03.07.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
6. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано на розгляд Верховному Суду.
7. Відзиву на касаційну скаргу, інших заяв, клопотань до Суду не надходило.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. 20.01.2016 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у власність на території Сингаївської сільської ради Коростенського району. До заяви додано: копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, довідку про надання дозволу на складання документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність, викопіювання з матеріалів інвентаризації земель Сингаївської сільської ради Коростенського району, земельної ділянки, яка планується для передачі у власність, копію довідки про участь в АТО.
9. Листом від 21.10.2016 №П-6326/0-3457/6-16 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області відмовив у наданні зазначеного дозволу з посиланням на те, що на даний час на території Коростенського району збільшилася кількість випадків незаконного видобування бурштину, який Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827 (у редакції постанови від 28.12.2011 №1370) віднесений до корисних копалин. Надання земельних ділянок у власність у зоні незаконного видобування корисних копалин у разі використання земель не за цільовим призначенням, призведе до порушення принципу раціонального використання земель.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
10. Позивач позов обґрунтовував тим, що відповідач відмовив йому в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав, не передбачених ст. 118 ЗК України.
11. Відповідач проти позову заперечував. Стверджував, що у Житомирський області мають місце випадки незаконного видобутку бурштину. Тому є підозра, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, може в подальшому використовуватися не за цільовим призначенням - не для ведення особистого селянського господарства, а для незаконного видобутку корисних копалин. Крім того, вважав, що прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є дискреційними повноваженнями відповідача, який має свободу у вирішенні питання щодо доцільності чи недоцільності видачі дозволів на розробку проекту землеустрою.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Задовольняючи позов, суди виходили з того, що така підстава, як припущення про нецільове використання позивачами земельних ділянок, у зв`язку з можливою наявністю покладів бурштину, не передбачена ЗК України як підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою.
13. Також суди дійшли висновку, що зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою не є втручанням суду в дискреційні повноваження органу Держгеокадастру. Норма частини 7 статті 118 ЗК України визначає, що відповідний орган розглядає клопотання і дає дозвіл або відмовляє у видачі дозволу з підстав передбачених вказаною нормою.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
14. Відповідач у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення з таких підстав:
а) окремим дорученням Держгеокадастру від 15.07.2016 № 365/3-16-0.25 рекомендовано відмовляти у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з метою недопущення необґрунтованості передачі у власність чи користування земельних ділянок, на яких розташовані родовища корисних копалин загальнодержавного значення без спеціальних дозволів на користування надрами;
б) надання земельних ділянок у власність у зоні незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення ставить під сумнів те, що земельні угіддя використовуються за цільовим призначенням;
в) зобов`язуючи Головне управління Держгеокадастру прийняти рішення про надання дозволу щодо розробки проекту землеустрою, суд втрутився у виключні повноваження цього органу, шляхом прийняття замість нього рішення з даного питання.
15. Відзиву на касаційну скаргу не подано.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
17. Частиною 7 статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
18. Отже, якщо особою, яка звернулася до відповідного органу місцевого самоврядування виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.