ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2020 року
м. Київ
справа № 910/10075/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Селтік"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 (головуючий Майданевич А.Г., судді: Ткаченко Б.О. і Сулім В.В.)
у справі № 910/10075/19
за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (далі - Компанія)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Селтік" (далі - Товариство)
про стягнення 20 536,00 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Компанія звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 20 536,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, виплативши страхове відшкодування страхувальнику за договором страхування, Компанія отримала право вимоги до Товариства у розмірі 20 536,00 грн, оскільки особа, винна у дорожньо-транспортній пригоді (далі - ДТП), яким спричинено майнову шкоду автомобілю, застрахованому Компанією, є працівником Товариства.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.10.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
- обов`язок у межах суми страхового відшкодування щодо здійснення відшкодування вже виплаченого Компанією потерпілій особі страхового відшкодування покладається на страховика - товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант";
- Компанією не надано доказів звернення до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" із заявою про сплату страхового відшкодування чи його відмови від виплати страхового відшкодування.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 оскаржуване рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства на користь Компанії страхове відшкодування у розмірі 20 536,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що Компанія реалізувала своє право на звернення із заявою до страховика шляхом пред`явлення позову та, враховуючи відмову суду у задоволенні вказаного позову, Компанія правомірно звернулася з даним позовом до особи, яка є винною у ДТП.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Товариство звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, а також на те, що суд при прийнятті оскаржуваної постанови не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах, які прийняті в інших справах, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції суперечить висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17 та від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц.
Від Компанії відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права відповідно до встановлених ними обставин справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що 29.01.2016 Компанією (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ № 107791 (далі - Договір страхування) із строком дії з 00 год. 00 хв. 23.05.2016 по 24 год. 00 хв. 22.05.2017, за умовами якого Компанія прийняла на себе обов`язок по страхуванню автомобіля ЗАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 .
02.11.2016 у місті Бровари сталася ДТП за участю застрахованого автомобіля ЗАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1, та автомобіля MAN, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22.11.2016 у справі № 361/6520/16-п визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
03.11.2016 внаслідок пошкодження у ДТП застрахованого транспортного засобу ЗАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1, страхувальник звернувся до Компанії із заявою про настання страховогого випадку.
Відповідно до калькуляції, складеної Автосервісною філією "БРОВАРИ-АВТО" від 07.11.2016 № КА-003664, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля ЗАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1, складає 28 277,28 грн.
Згідно з актом виконаних робіт ФОП Сосновський О.О. від 20.12.2016 № 51 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля становить 23 036,00 грн.
13.12.2016 Компанією складено страховий акт № UA2016110200017/L01/01, відповідно до якого сума страхового відшкодування страхувальнику складає 18 484,40 грн. При цьому Компанія відповідно до умов Договору страхування зарахувала частину страхового відшкодування у розмірі 1 584, 36 грн у рахунок погашення недоотриманої страхової премії шляхом проведення акта взаємозаліку, а тому до виплати страхувальнику підлягає 16 900,04 грн (18 484,40 - 1 584, 36).
Компанією відповідно до платіжного доручення від 14.12.2016 № 48845 сплачено на рахунок страхувальника грошові кошти у розмірі 16 900,04 грн.
27.02.2017 Компанією складено страховий акт № UA2016110200017/L01/02, відповідно до якого страхувальнику нараховане страхове відшкодування у розмірі 2 051,60 грн.
Згідно з платіжним дорученням від 28.02.2017 № 1756 Компанією сплачено на рахунок страхувальника грошові кошти у розмірі 2 051,60 грн.
Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 20 536,00 грн.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що: обов`язок у межах суми страхового відшкодування щодо здійснення відшкодування вже виплаченого Компанією потерпілій особі страхового відшкодування покладається на страховика - товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"; Компанією не надано доказів звернення до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" із заявою про сплату страхового відшкодування чи його відмови від виплати страхового відшкодування.
З такими висновками суду першої інстанції не погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що Компанія зверталась з позовом до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про відшкодування завданої майнової шкоди, оскільки Компанією було виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля ЗАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1, у зв`язку з ДТП, яка була скоєна водієм автомобіля MAN 26-314, державний номерний знак НОМЕР_2, відповідальність якого застрахована у товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/1616669. Вказане підтверджується рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2018 у справі № 910/2385/18.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2018 у справі № 910/2385/18 відмовлено у задоволенні позову Компанії, оскільки матеріали справи (№ 910/2385/18) не містять доказів звернення позивача (Компанії) чи первісного кредитора - ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" із заявою у порядку, визначеному статтею 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Компанія реалізувала своє право на звернення до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" шляхом пред`явлення позову.
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, у випадках передбачених даним Законом.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що вказана позиція узгоджується із постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц (пункт 56).