ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/1169/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.
за участю представників сторін:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" - адвоката Гапоненка Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери"
на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2020
у справі № 904/1169/17
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінд", м. Підгороднє, Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан", м. Дніпро
про визнання банкрутом, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст обставин справи
У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/1169/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" (далі - ТОВ "Лан", боржник).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" (далі - ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери", скаржник) звернулось до господарського суду із заявою про заміну кредитора його правонаступником.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2019 у справі №904/1169/17 в задоволенні зазначеної заяви ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2019 апеляційну скаргу ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" задоволено, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2019 у справі №904/1169/17 в частині відмови в задоволенні вказаної заяви скасовано. Здійснено заміну кредитора - ПАТ "Національні інвестиції" на нового кредитора - ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери". Разом з тим, апеляційний господарський суд, з посиланням на частину 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), залишив без розгляду заяву про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.
Рішення про залишення без розгляду поданої заяви ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" про розподіл судових витрат апеляційний господарський суд мотивував тим, що дана заява надійшла до суду після розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що підтверджується штампом канцелярії суду.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.11.2019 касаційну скаргу ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" задоволено. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2019 в частині залишення без розгляду заяви ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" щодо розподілу понесених скаржником судових витрат на професійну правничу допомогу під час перегляду в апеляційній інстанції ухвали місцевого господарського суду у справі №904/1169/17 скасовано. Справу №904/1169/17 у зазначеній частині передано на новий апеляційний розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
Касаційний господарський суд зазначив, що порушуючи вимоги статей 73, 86, 91, 96, 126, 129 ГПК України апеляційний суд не дослідив належним чином подані йому електронні докази звернення скаржника із заявою про розподіл судових витрат до моменту прийняття оскаржуваної постанови та дійшов помилкового висновку про залишення її без розгляду в цілому в частині розподілу судових витрат, чим позбавив скаржника права реалізувати своє право на отримання компенсації судових витрат у передбачений процесуальним законом спосіб.
Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції
Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2019 заяву ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених заявником в зв`язку з розглядом апеляційної скарги останнього на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2019 у справі №904/1169/17 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Лан" на користь ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000, 00 грн.
Судове рішення обґрунтоване тим, що в даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 26000,00 грн, стосовно якої подано заяву про розподіл, не відповідає критеріям реальності (дійсної необхідності їх понесення) та розумності їх розміру, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді (участь у судовому засіданні та підготовка апеляційної скарги на ухвалу суду про заміну правонаступника).
Оцінивши подані докази на підтвердження понесених витрат та виходячи з вищенаведених критеріїв, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу, понесені ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" у зв`язку з розглядом апеляційної скарги на ухвалу про відмову у задоволенні заяви про заміну кредитора його правонаступником, мають бути зменшені до 6000,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" просить суд скасувати додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі № 904/1169/17 та ухвалити нове рішення, яким заяву про винесення рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити в повному обсязі.
Касаційну скаргу обґрунтовано порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо неповноти дослідження доказів, поданих для підтвердження співмірності та розумності розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, та щодо посилання суду на необґрунтовані факти, викладені в клопотанні про зменшення витрат на правничу допомогу.
Також, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано правові позиції висловлені у постанові Великої палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №908/3468/13, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №902/347/18.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від ліквідатора ТОВ "Лан" арбітражного керуючого Лукашенка В.В. надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а додаткову постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Касаційне провадження
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1169/17 визначено колегію суддів у складі: Огородніка К.М. - (головуючого), Ткаченко Н.Г., Жукова С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.02.2020.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.03.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2020 у справі № 904/1169/17. Розгляд касаційної скарги призначено на 15.04.2020 о 11:15 год.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №904/1169/17 відкладено розгляд касаційної скарги на 20.05.2020 о 11:15 год.
В судове засідання 20.05.2020 з`явився представник скаржника ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" - адвокат Гапоненко Р.І., який надав пояснення у справі.
Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції з посиланням на норми права
Предметом касаційного перегляду у даній справі є додаткова постанова суду апеляційної інстанції, якою частково задоволено заяву скаржника про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених заявником в зв`язку з розглядом апеляційної скарги останнього.
Здійснивши перевірку правильності застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали та оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України ).
Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.