Постанова
Іменем України
21 травня 2020 року
м. Київ
справа № 653/1198/17-ц
провадження № 61-16640св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 27 вересня 2017 року у складі судді Берлімової Ю. Г. та постанову апеляційного суду Херсонської області від 01 лютого 2018 року у складі суддів: Ігнатенко П. Я., Воронцової Л. П., Полікарпової О. М.,
учасники справи:
позивач - керівник Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року керівник Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до суду із позовом в інтересах державив особі Херсонської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів та звільнення земельної ділянки шляхом знесення самочинного будівництва, посилаючись на те, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 перебуває у власності держави та незаконно, безкоштовно використовується відповідачем ОСОБА_1 без належної землевпорядної та дозвільної документації під розміщення будинку для відпочинку, який зведено самочинно.
На підставі рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 05 жовтня 2010 року за ОСОБА_1 визнано право власності на будинок відпочинку літ. "НОМЕР_1" з підвалом по АДРЕСА_1 . Вказане рішення скасовано рішенням апеляційного суду Херсонської області від 08 червня 2011 року та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 . Отже, підстава для реєстрації права власності скасована. Однак, достовірно знаючи про це, 11 липня 2013 року ОСОБА_1 переоформив право власності на ОСОБА_2 , який в той же день переоформив право власності на зазначений вище будинок знову на ОСОБА_1 . На підставі викладеного, враховуючи незаконність угод щодо самочинно зведеного нерухомого майна, прокурор просив визнати недійсними договори купівлі-продажу, зобов`язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку державної власності та скасувати реєстрацію прав на об`єкт нерухомого майна.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 27 вересня 2017 року позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу будинку для відпочинку з підвалом "пд." літер. "НОМЕР_1" по АДРЕСА_1, укладений 11 липня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом міського нотаріального округу Васильковою О. В., зареєстрований в реєстрі за № 1288. Визнано недійсним договір купівлі-продажу будинку для відпочинку з підвалом "пд." літер. "НОМЕР_1" по АДРЕСА_1, укладений 11 липня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом міського нотаріального округу Васильковою О. В., зареєстрований в реєстрі за № 1298. Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку державної власності з кадастровим номером 6522186500:11:002:0054, шляхом знесення самочинно зведеного будинку для відпочинку літ. "НОМЕР_1" підвалом "пд". Скасовано реєстрацію прав на об`єкт нерухомого майна № 101986765221, а саме: реєстраційний запис № 1604784 від 11 липня 2013 року про реєстрацію прав ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 1288 від 11 липня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом міського нотаріального округу Васильковою О. В. та реєстраційний запис № 1608580 від 11 липня 2013 року про реєстрацію прав ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 1298 від 11 липня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом міського нотаріального округу Васильковою О. В.
Рішення суду мотивовано тим, що згідно матеріалів, наданих управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, а саме - акта перевірки будиночку для відпочинку з підвалом "пд." літера НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, від 14 квітня 2016 року, виявлено, що на території ДОТ "ІНФОРМАЦІЯ_1" самовільно виконано будівельні роботи із реконструкції будинків відпочинку, а саме: ОСОБА_1 самовільно без реєстрації дозвільної документації на початок виконання будівельних робіт проводились роботи щодо реконструкції будиночків відпочинку, в тому числі і будиночку для відпочинку з підвалом "пд." літери НОМЕР_1. Отже, встановлено, що на момент укладання спірних договорів вищевказана земельна ділянка на законних підставах не перебувала у власності чи користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а перебувала та перебуває у власності держави. Зважаючи на те, що предметом спірних договорів було майно, яке незаконно розміщувалось на земельній ділянці державної власності, про що було достовірно відомо сторонам, вказані договори є такими, що порушують публічний порядок та підлягають визнанню недійсними.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановоюапеляційного суду Херсонської області від 01 лютого 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що право власності у ОСОБА_1 не виникло, оскільки особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, та рішення суду, на підставі якого зареєстровано право власності на вищевказаний самочинно зведений будинок відпочинку літ. "НОМЕР_1", скасовано. Отже, ОСОБА_1 на момент укладення договору купівлі-продажу будинку не набув належних підстав для розпорядження самочинно зведеним будинком, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що правочин від 11 липня 2013 року щодо переоформлення самочинно зведеного нерухомого майна від ОСОБА_1 ОСОБА_2 є недійсним з моменту його вчинення, оскільки суперечить вимогам статтям 203, 215 ЦК України. Враховуючи викладене, укладення договору купівлі-продажу цього будинку не створює у покупця ОСОБА_2 прав та обов`язків щодо придбаного будинку та відповідно не надає права подальшого відчуження будинку в той же день знову на ім`я ОСОБА_1 . Із матеріалів інвентаризаційних справ за адресою: АДРЕСА_1, зокрема, із схематичного плану об`єктів за вказаною адресою вбачається, що будинок для відпочинку "НОМЕР_1" з підвалом, який є предметом даного спору, зведений на місці гаража літ. "К" та частини складу "Н" з підвалом після їх знесення попереднім власником, що відповідним чином зафіксовано та внесені зміни в технічну документацію від 27 березня 2008 року (а. с.16, 18 інвентарної справи ІІ частина (продовження)). Отже, мало місце зведення новоствореного об`єкта і вирішувати питання про можливість його приведення до попереднього стану немає правових підстав.
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що реєстрація його права власності на спірний об`єкт нерухомості не скасована, а тому він є власником майна та мав повноваження на його відчуження. Суд не дослідив, чи можлива перебудова самочинного будівництва. Дитячий оздоровчий табір "ІНФОРМАЦІЯ_1" був побудований та належав колишньому колгоспу "Росія" Новотроїцького району Херсонської області. Рішенням виконкому Генічеської районної Ради депутатів трудящих № 426 від 22 березня 1973 року "О передаче земельного участка колхозу "Россия" Новотроицкого района под пионерский дагерь из земель госземфонда района" було вирішено передати 1,6 га колгоспу "Росія" із держземфонду району на Арабатській Стрілці . Цей цілісний об`єкт і нерухомості було побудовано колгоспом "Росія" у 70-тих роках і протягом наступних років розпорядники земель державної власності змінювалися, а тому видавалися нові акти органів влади стосовно права користування земельною ділянкою. Спірна земельна ділянка виділена у відповідності до вимог закону колишнім власникам, саме на ній знаходиться спірна будова, яка йому належить. Апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що мало місце зведення новозбудованого об`єкта, а не реконструкція існуючого.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
08 лютого 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-ІХ).
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди установили, що рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 05 жовтня 2010 року позов ОСОБА_1 до спілки власників (співвласників) "Росія" про визнання права власності на новостворене, самочинно збудоване майно задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно: будинок для відпочинку літер "НОМЕР_1" з підвалом "пд.", загальною площею 76,9 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Зобов`язано Генічеське державне бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію.
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 31918533, ОСОБА_1 29 жовтня 2010 року на підставі вищевказаного рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 05 жовтня 2010 зареєстрував право власності на будинок відпочинку з підвалом, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 08 червня 2011 року за апеляційною скаргою прокурора Новотроїцького району рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 05 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до спілки власників (співвласників) "Росія" про визнання права власності на новостворене, самочинно збудоване майно скасованео, ухвалено нове, яким у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Вказаним рішенням апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_1 не є власником (користувачем) земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, земельна ділянка у встановленому законом порядку під уже збудоване нерухоме майно йому не надавалась, як і належний дозвіл та затверджений проект на будівництво. Також встановлено, що нерухоме майно не здавалось в експлуатацію в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243.
Згідно договору купівлі-продажу від 11 липня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Васильковою О. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1288, ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 будинок для відпочинку літер "НОМЕР_1" з підвалом "пд.", загальною площею 76,9 кв. м на земельній ділянці, що має кадастровий номер 6522186500:11:002:0054, що знаходиться по АДРЕСА_1 . На підставі вищевказаного договору купівлі-продажу за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на вказаний будинок для відпочинку із підвалом за № 101986765221.
В подальшому, того ж дня, як вбачається з договору купівлі-продажу від 11 липня 2013 рок,у посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Васильковою О. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1298, ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 той самий будинок для відпочинку літерою "НОМЕР_1" з підвалом "пд.", загальною площею 76,9 кв. м, на земельній ділянці, що має кадастровий номер 6522186500:11:002:0054, що знаходиться по АДРЕСА_1 .