Постанова
Іменем України
21 травня 2020 року
м. Київ
справа № 344/10498/16-ц
провадження № 61-36642св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2018 року у складі судді Пастернак І. А. та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2018 року у складі суддів: Матківського Р. Й., Девляшевського В. А., Фединяка В. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_1,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просила зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, площею 0,0505 га, кадастровий номер 2610100000:12:001:0931, для ведення садівництва у садівничому товаристві "Бистриця-Надвірнянська" на території Івано-Франківської міської ради, яка належить їй на праві приватної власності, шляхом знесення огорожі, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0035 га та приведення даної земельної ділянки у придатний для використання стан, стягнення на її користь 3,46 гривень завданої матеріальної шкоди, 10 тис. грн моральної шкоди судового збору, 1 290 грн витрат з оплати за виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та 2 тис. грн витрат за надання правової допомоги.
Вимоги обґрунтувала тим, що їй на праві власності належить земельна ділянка для ведення садівництва у садівничому товаристві "Бистриця-Надвірнянська" Івано-Франківської міської ради площею 0,0505 га, кадастровий номер 2610100000:12:001:0931. Відповідач користується суміжною земельною ділянкою, а з січня-лютого 2016 року самовільно зайняла частину належної їй земельної ділянки шляхом приєднання до своєї земельної ділянки, встановивши огорожу. Даний факт зафіксований 10 березня 2016 року спеціалістами ДП "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою". На підставі проведених робіт із землеустрою встановлено, що відповідач самовільно зайняла частину належної їй на праві власності земельної ділянки загальною площею 0,0035 га. 23 березня 2016 року Державною інспекцією сільського господарства в Івано-Франківській області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, план-схему із зазначенням самовільно зайнятої відповідачем частини земельної ділянки, визначено розмір шкоди, завданої таким самовільним зайняттям, та видано припис про усунення виявленого порушення вимог земельного законодавства у 30-денний строк. Проведеними повторними перевірками стану виконання даних приписів встановлено, що відповідач порушень земельного законодавства не усунула. Даними діями відповідач порушила її право на користування частиною земельної ділянки, у зв`язку з чим їй завдана майнова шкода у розмірі 3,46 грн та моральна шкода внаслідок протиправної поведінки відповідача, яка триває протягом значного періоду часу, що призвело до розладів її здоров`я, підняття тиску, переживань та моральних страждань.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
РішеннямІвано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2018 року позов задоволено частково.Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 земельною ділянкою площею 0,0505 га для ведення садівництва у садівничому товаристві "Бистриця-Надвірнянська" на території Івано-Франківської міської ради, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 серпня 2013 року, шляхом знесення огорожі, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0035 га та приведення земельної ділянки в придатний для використання стан. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3,46 грн завданої майнової шкоди, 1 тис. грн моральної шкоди, 551 грн 20 коп. судового збору, 1 290 грн витрат з оплати за виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та 2 тис. грн витрат за надання правової допомоги.
Рішення суду мотивовано тим, що, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,0505 га, кадастровий номер 2610100000:12:001:0931, для ведення садівництва у садівничому товаристві "Бистриця-Надвірнянська" на території Івано-Франківської міської ради шляхом знесення огорожі, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0035 га та приведення вказаної земельної ділянки в придатний для використання стан; стягнення завданої майнової шкоди в розмірі 3 грн 46 коп., є обгрунтованими та підлягають до задоволення. Враховуючи вік та стан здоров`я позивачки, оскільки в ході судового розгляду було доведено протиправність діяння відповідачки, яке виразилось у самовільному захопленні частини земельної ділянки, яка є приватною власністю позивачки, так як протиправними діями відповідачки завдано позивачці значних душевних страждань, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності суд прийшов до висновку, що в задоволенні вимоги про стягнення з відповідачки завданої моральної шкоди слід задоволити частково, стягнувши з останньої в користь позивачки 1 тис. грн моральної шкоди.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що державні акти обох сторін були предметом детального дослідження відповідними землеупорядними службами та беззаперечно встановлено, що відповідач ОСОБА_1 захопила частину земельної ділянки, що належить позивачу. Висновком Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 11 серпня 2017 року підтверджено, що відповідач ОСОБА_1 захопила частину земельної ділянки позивача площею 14,0 кв.м вздовж межі по довжині 30,80 м та 26,0 кв.м між будівлями, всього захоплено 14 кв. м земельної ділянки, що згідно правовстановлюючих документів належить позивачу ОСОБА_2 . Самовільне захоплення земельної ділянки позивача відображено у таблицях № 1 та № 2 до висновку експертизи, схематично зображено місце захоплення ділянки, фактичне користування сторін земельними ділянками, які їм належать, відповідно до первинних державних актів.ОСОБА_1 жодним належним та допустимим доказом не довела право на користування земельною ділянкою, на яку вона претендує, та фактично підтвердила в засіданні апеляційного суду, що земельна ділянка площею 26,0 кв. м, яка зазначена у висновку експертизи як самовільно захоплена, необхідна їй для обслуговування будинку, який зблокований із будинком позивача за межею.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1)Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що вона у листопаді 2017 року подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_2 про скасування права власності на спірну частку земельної ділянки та визнання права власності на цю частку за нею. Між тим, суддя відмовила у принятті зустрічної позовної заяви, при цьому в резолютивній частині ухвали вказала про неможливість її оскарження в апеляційному порядку, чим позбавила її права на доступ до правосуддя. При прийнятті первісної позовної заяви суд стягнув із позивача судовий збір у неповному обсязі. Крім того, за дорученням суду їй надано адвоката, який не з`являвся в судові засідання, виклику цього адвоката суд не здійснював.
(2) Позиція позивача
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що відповідач заявила зустрічний позов після початку розгляду справи по суті, тому у прийнятті зустрічної позовної заяви відмовлено відповідно до вимог закону. Крім того, за зустрічним позовом відповідача відкрито окреме судове провадження. Судовий збір за подання позову вона сплатила у повному обсязі; відповідач не заявляла клопотань щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з неявкою її адвоката.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
08 лютого 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-ІХ).
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди установили, що ОСОБА_2 на праві приватної власності згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОМЕР_2 від 14 серпня 2013 року, виданого державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори, належить земельна ділянка площею 0,0505 га, кадастровий номер 2610100000:12:001:0931 для ведення садівництва у садівничому товаристві "Бистриця-Надвірнянська" на території Івано-Франківської міської ради.