Постанова
Іменем України
13 травня 2020 року
м. Київ
справа № 307/3134/18
провадження № 61-21650св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Широколузька сільська рада Тячівського району Закарпатської області,
особа, яка подала апеляційну скаргу- ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Готри Т. Ю., Куштана Б. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Широколузької сільської ради Тячівського району Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно.
Позовні вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3, якій на праві власності належав будинок АДРЕСА_1 . У вказаному будинку проживали та були зареєстровані вони разом з матір`ю.
За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким все своє майно заповіла йому, своєму сину. Інших спадкоємців ОСОБА_3 не має.
Посилаючись на те, що під час оформлення спадкових прав нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 через відсутність правовстановлюючих документів на нерухомість, ОСОБА_1 просив визнати за ним у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на вказаний будинок.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 квітня
2019 року у складі головуючого судді Чопик В. В., позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач у порядку, встановленому частиною третьою статті 1268 Цивільного кодексу України
(далі - ЦК України), прийняв спадщину після смерті матері, з якою проживав
та був зареєстрований у будинку, що увійшов до спадкової маси, а тому наявні всі підстави для визнання за ним права власності на спадкове майно.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та Широколузької сільської ради Тячівського району Закарпатської області задоволено частково. Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 квітня 2019 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи не містять відомостей про те, хто був забудовником спірного будинку, й такі обставини неможливо встановити без залучення забудовника чи його спадкоємців,
що свідчить про наявність між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, якого не було залучено до участі у справі в якості відповідача, спору щодо цього будинку,
й такий спір підлягає вирішенню.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені доводи
У грудні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення апеляційного суду скасуватий направити справу на новий апеляційний розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано те, що питання прав, законних інтересів та обов`язків ОСОБА_2 під час вирішення цієї справи не розглядалося, позивач є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті матері, яка за життя склала заповіт на його користь, й, відповідно, лише він має право на спадкування майна після смерті ОСОБА_3 . Не перевіривши обставини справи та наявні у матеріалах справи докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 має право на спірний будинок, не дослідивши відомості погосподарської книги, згідно з якими головою будинку
АДРЕСА_1 з надвірними спорудами була саме ОСОБА_3, мати позивача, апеляційний суд безпідставно скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні його позовних вимог.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У поданому в січні 2020 року відзиві, ОСОБА_2 просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, посилаючись на те, що саме він успадкував спірний будинок після смерті свого батька, ОСОБА_5, який і був забудовником цього будинку, шляхом вступу в управління спадковим майном, що враховано судом апеляційної інстанції при вирішенні спору.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до Широколузької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3, яка за життя склала заповіт, згідно з яким все своє майно заповіла сину ОСОБА_1 .
До складу спадкової маси після смерті ОСОБА_3 входить будинок
АДРЕСА_1 , оскільки остання, відповідно до відомостей погосподарської книги, була головою двору за вказаною адресою та, відповідно до рішення Широколузької сільської ради народних депутатів від 28 грудня 1996 року № 33, отримала
у приватну власність земельну ділянку площею 0,28 га, розташовану за цією
ж адресою з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку
та ведення особистого підсобного господарства.
Постановою Тячівської державної нотаріальної контори від 24 січня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинок АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення зміндо Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаютьсяв порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року здійснюється Верховним Судом за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати
або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою
для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги ОСОБА_1, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.