Постанова
Іменем України
20 травня 2020 року
м. Київ
справа № 201/12712/16-ц
провадження № 61-19695св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Запорізький експертно-технічний центр Держпраці",
треті особи: ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Державного підприємства "Запорізький експертно-технічний центр Держпраці" на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2019 року у складі судді Федоріщева С. С., постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги Державного підприємства "Запорізький експертно-технічний центр Держпраці" на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2019 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Запорізький експертно-технічний центр Держпраці" (далі - ДП "Запорізький ЕТЦ"), треті особи: ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім", (далі - ПрАТ "Київський страховий дім"), про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовна заява мотивована тим, що 04 липня 2016 року у м. Дніпрі на вул. Космічній відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля "Ford Transit", д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, який на праві власності належить позивачеві ОСОБА_1, і автомобіля "Daewoo Lanos", д.н.з. НОМЕР_2, під керування ОСОБА_2, що належить на праві власності відповідачу ДП "Запорізький ЕТЦ". Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.
Висновком експертного дослідження від 10 серпня 2016 року № 0708/16/16, складеним судовим експертом Дроздовим Ю. В., вартість матеріальних збитків, спричинених володільцю автомобіля "Ford Transit", д.н.з. НОМЕР_1, визначена в сумі 374 861 грн.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП і притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.
На момент ДТП автомобіль відповідача був застрахований відповідно до полісу обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів № АЕ/7812403 ПрАТ "Київський страховий дім", яким передбачений ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну в сумі 100 000 грн, франшиза - 1 000 грн.
05 липня 2016 року позивач звернувся до страхової компанії із заявою про страхове відшкодування і ПрАТ "Київський страховий дім" виплачене страхове відшкодування у розмірі 41 301,78 грн. Отже, на думку ОСОБА_1 відповідач має відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням у розмірі 333 559,51 грн (374 861,29 - 41 301,78).
На підставі викладеного, уточнивши вимоги, ОСОБА_1 просив стягнути з ДП "Запорізький ЕТЦ" 333 559,51 грн в рахунок відшкодування майнової шкоди, вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2019 року позов задоволено.
Стягнуто з ДП "Запорізький експертно-технічний центр Держпраці" на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 333 559,51 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується останнім, а не безпосередньо винним водієм.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Верховного Суду, ДП "Запорізький ЕТЦ", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовувалась тим, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.
Крім того, на думку відповідача, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів відповідного розміру проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу позивача.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційних скарг, відзиву на касаційні скарги до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
16 грудня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що 04 липня 2016 року у м. Дніпропетровську на вул. Космічній відбулась ДТП за участю автомобіля "Ford Transit", д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, і автомобіля "Daewoo Lanos", д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, що належить на праві власності відповідачеві ДП "Запорізький ЕТЦ". Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП і притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.
Мікроавтобус "Ford Transit", д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності позивачу ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
Автомобіль "Daewoo Lanos", д.н.з. НОМЕР_2, належить на праві власності відповідачу ДП "Запорізький ЕТЦ", що ним не заперечується і убачається з наказу по підприємству про закріплення автомобілів від 02 вересня 2008 року, додатку до Генеральної угоди обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів між ПрАТ "Київський страховий дім" і ДП "Запорізький ЕТЦ" і полісу обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів № АЕ/7812403.
ОСОБА_2 , якого визнано винним у ДТП, перебував на момент ДТП у трудових відносинах з ДП "Запорізький ЕТЦ", згідно із довідкою підприємства від 19 грудня 2016 року, наказами ДП "Запорізький ЕТЦ" від 01 липня 1997 року № 9-Б про припиняння ОСОБА_2 на роботу, від 02 червня 2015 року № 020-к про переведення ОСОБА_2 на посаду провідного експерта з промислової безпеки, і наказу від 02 вересня 2008 року № 62 про закріплення за ОСОБА_2 автомобілю "Daewoo Lanos", д.н.з. НОМЕР_2, а також наказом про відрядження від 01 липня 2016 року № 199-В ОСОБА_2 до м. Дніпра (ТОВ "Луна) на одну добу - 04 липня 2016 року, із забезпеченням проїзду транспортом підприємства.
Відповідно до висновку експертного дослідження № 0708/16/16 від 10 серпня 2016 року, складеним судовим експертом Дроздовим Ю. В., вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля "Ford Transit", д.н.з. НОМЕР_1, визначена в сумі 374 861,00 грн (з урахуванням втрати товарної вартості).
На момент ДТП автомобіль "Daewoo Lanos", д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, був застрахований ДП "Запорізький ЕТЦ", згідно з полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів № АЕ/7812403 в ПрАТ "Київський страховий дім". Відповідно до вказаного полісу страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну складає 100 000 грн, франшиза - 1 000 грн.
05 липня 2016 року позивач звернувся до ПрАТ "Київський страховий дім" із заявою про страхове відшкодування. На замовлення страховика суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 виконано звіт про оцінку КТЗ від 22 вересня 2016 року № 7974_М, яким визначено, що вартість відновлювального ремонту, без урахування коефіцієнту фізичного зносу (дорівнює 0), складає 48 459,19 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (частина перша статті 1172 ЦК України).