ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 676/1756/18
провадження № 61-49080св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - заступник військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України і Національної академії Національної гвардії України,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 серпня 2018 року, ухвалене у складі судді Шевцової Л. М., та постанову Хмельницький апеляційного суду від 20 листопада 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Грох Л. М., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року заступник військового прокурора Харківського гарнізону, діючи в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України і Національної академії Національної гвардії України, звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.
Позов мотивував тим, що 27 липня 2017 року ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу та поставлено на всі види забезпечення у Національній академії Національної гвардії України для проходження військової служби (навчання).
27 липня 2017 року між Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Академії та ОСОБА_1 укладений контракт про проходження військової служби (навчання), який 18 грудня 2017 року достроково розірваний у зв`язку з небажанням ОСОБА_1 продовжувати навчання.
Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України № 285с/ч від 18 грудня 2017 року солдата ОСОБА_1, курсанта 617 навчальної групи курсу № 10 Київського факультету, через небажання продовжувати навчання відраховано з навчання та виключено зі списків особового складу курсантів Академії.
Заступник військового прокурора вказував на те, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання зобов`язані відшкодувати витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі.
З урахуванням викладеного заступник військового прокурора просив стягнути з ОСОБА_1 42 671,28 грн у рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 серпня 2018 року, з урахуванням ухвали цього суду від 26 грудня 2018 року про виправлення описки, позов задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь Національної академії Національної гвардії України у відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, 12 237,67 грн.
У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь Військової прокуратури об`єднаних сил 1 762 грн судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що ОСОБА_1, який відрахований з навчання та виключений зі списків особового складу курсантів Академії, зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням, що становлять 12 237,67 грн.
Відмовляючи в частині стягнення витрат, пов`язаних з утриманням відповідача, у розмірі 30 433,61 грн, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 зарахований до Національної академії Національної гвардії України, будучи військовослужбовцем за контрактом військової частини, та до цього часу проходить військову службу в цій частині, яка відноситься до Національної гвардії України, отримував грошове забезпечення, що відповідає його посадовому окладу, за виконання службових обов`язків, тому правових підстав для задоволення позову в цій частині немає.
Постановою Хмельницький апеляційного суду від 20 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу військової прокуратури Харківського гарнізону задоволено.
Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 серпня 2018 року в частині відмови у позові скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь Національної академії Національної гвардії України у відшкодування грошового забезпечення військовослужбовця, отриманого ним під час проходження навчання у Національній академії Національної гвардії України, 30 433,61 грн.
У іншій частині рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 серпня 2018 року залишено без змін.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь Військової прокуратури об`єднаних сил 2 643 грн судового збору.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та ухвалюючи в цій частині нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У грудні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 серпня 2018 року та постанову Хмельницький апеляційного суду від 20 листопада 2018 року скасувати, провадження у справі закрити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про розгляд справи в порядку цивільного судочинства, оскільки не врахували, що спори щодо стягнення витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. На думку заявника, даний позов повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір у цій справі виник у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень управлінських функцій, тому даний спір є публічно-правовим. Наведені обставини є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі. Зупинено виконання рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 серпня 2018 року та постанови Хмельницький апеляційного суду від 20 листопада 2018 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 4 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 27 липня 2017 року ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу та поставлено на всі види забезпечення у Національній академії Національної гвардії України для проходження військової служби (навчання).
Того ж дня між Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Академії та ОСОБА_1 укладений контракт про проходження військової служби (навчання).
11 грудня 2017 року ОСОБА_1 подав рапорт про відрахування його з числа курсантів у зв`язку з небажанням продовжувати навчання.
Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України № 285с/ч від 18 грудня 2017 року солдата ОСОБА_1, курсанта 617 навчальної групи курсу № 10 Київського факультету, через небажання продовжувати навчання відраховано з навчання та виключено зі списків особового складу курсантів Академії.
З розрахунку суди попередніх інстанцій встановили, що сума витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 в Академії, становить 42 671,28 грн, яка складається з грошового забезпечення - 30 433,61 грн, вартість медикаментів та перев`язувальних матеріалів - 49,48 грн, вартість комунальних послуг (оплата за теплопостачання 899,94 грн, оплата за водопостачання та водовідведення 807,05 грн, оплата за електроенергію 849,47 грн, оплата послуг 2,88 грн).
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460 IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 5 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України у тій же редакції).