ПОСТАНОВА
Іменем України
21 травня 2020 року
Київ
справа №808/2780/16
адміністративне провадження №К/9901/37872/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.11.2016 (суддя Лазаренко М.С.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017 (головуючий суддя Дурасова Ю.В., судді: Щербак А.А., Баранник Н.П.)
у справі № 808/2780/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Востокмет"
до Запорізької об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Востокмет" (далі - позивач, ТОВ "НВФ "Востокмет") звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.09.2016 № 0001378291402.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.11.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та дублюють висновки акта перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ "Сонкей", які обґрунтовані невідповідністю номенклатури придбаного товару, відстуністю інформації щодо зберігання товару, транспортування товару та інформації щодо власних чи орендованих основних фондів, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності контрагента. Крім того, аналізом інформаційних баз податкового органу встановлено, що придбання або імпорту товару з кодом УКТ ЗЕД ТОВ "Санкей" в податковому кредиті відсутнє.
Позивач процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Колегія суддів зазначає, що переоцінка встановлених судами обставин справи, а також додаткова перевірка доказів, не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції).
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 23.08.2016 по 30.08.2016, на підставі наказу від 23.08.2016 № 444, направлення від 23.08.2016 № 230, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, посадовою особою відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Востокмет" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій, їх реальності та відображення в обліку по відносинам з ТОВ "Сонкей" за період квітень 2016 року, за результатами якої складено акт від 31.08.2016 № 73/08-29-14-02-05/38415691.
За висновками акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкових зобов`язань по податку на додану вартість внаслідок здійснення транзитних потоків за період квітень, травень 2016 року на загальну суму 420 021 грн, у т.ч. по періодах: квітень 2016 року на суму ПДВ 419 781 грн, травень 2016 року на суму ПДВ 240 грн; підпунктів 14.1.36, 14.1 181 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит внаслідок здійснення транзитних потоків за квітень 2016 року в сумі 414 092 грн, що сформований за рахунок ризикових постачальників ТОВ "Сонкей".
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 13.09.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001378291402, яким ТОВ "НВФ "ВОСТОКМЕТ" зменшено суму податкового зобов`язання для цілей розділу V Податкового кодексу України на суму 420 021 грн та зменшено податковий кредит в сумі 414 092 грн.
Суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів суду касаційної інстанції та погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з такого.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.