1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



21 травня 2020 року

Київ

справа №815/2297/15

адміністративне провадження №К/9901/9543/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2015 (суддя Н.В. Бжассо)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 (Головуючий суддя Кравець О.О., судді: Вербицька Н.В., Домусчі С.Д.)

у справі № 815/2297/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2014 № 0006861701.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що загальна сума коштів від здійснення позивачем товарів за період з квітня 2012 по квітень 2013 була розрахована відповідачем, виходячи лише зі звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книги обліку розрахункових операцій. Відповідач під час розрахунку суми оподатковуваних операцій позивача, не виконав вимоги пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, оскільки не вирахував податок на додану вартість із загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів. Всі, без виключення, постачання товарів суб`єктами господарювання позивачу здійснювалися за цінами до яких був доданий податок на додану вартість, який складає 20% ціни товару. Податковим органом не зазначено на підставі яких документів він дійшов висновку про перевищення суми розрахунків за спірний період.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.02.2016 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України й протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів Пасічник С.С., Юрченко В.П.

Відповідач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 21.07.2014 по 08.08.2014, ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2013, дотримання законодавства щодо укладення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за період з 01.01.2011 по 31.12.2013.

За результатами проведеної перевірки, ДПІ у Київському районі м. Одеси, серед інших порушень, було встановлено порушення позивачем вимог пункту 181.1 статті 181, пунктів 183.1, 183.2, 183.4 статті 183, пункту 202.1 статті 202, пункту 203.1 статті 203 Податкового Кодексу України, які полягали у тому, що ФОП ОСОБА_1 не зареєструвався платником податку на додану вартість у строки визначені законодавством та не надав податкової декларації по податку на додану вартість за травень 2013 року, за червень 2013 року, за липень, за серпень 2013 року, за вересень 2013 року, за жовтень 2013 року, за листопад 2013 року, грудень 2013 року, у наслідок чого донараховано податкових зобов`язань на загальну суму - 65 769 грн, у т.ч. у травні 2013 року - 8 900 грн, у червні 2013 року - 9 366 грн, у липні 2013 року - 16 446 грн, у серпні 2013 року - 10 237 грн, у вересні 2013 року - 10 290 грн, у жовтні 2013 року - 10 237 грн, у листопаді 2013 року - 293 грн, про що складено акт перевірки від 15.08.2014 року № 2025/17-01/241150019.

Перевіркою було встановлено, що за період з 01.04.2012 по 31.03.2013, обсяг виручки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 склав - 509 972, 59 грн, у тому числі ПДВ - 84 995, 43 грн, тобто загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів протягом останніх 12 календарних місяців, а саме з 01.04.2012 року по 31.03.2013, сукупно перевищує 300 000, 00 грн та без урахування податку на додану вартість склала 424 977, 16 грн.

На підставі акту перевірки, ДПІ у Київському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006861701 від 29.08.2014 року про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 65 769, 00 грн - за основним платежем та 17 802, 25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.


................
Перейти до повного тексту