ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 915/1865/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,
представників учасників судового процесу
позивача - Зотіков С.Г.,
відповідача - Литвин П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телец-ВАК"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020
(головуючий суддя Кропивна Л.В., судді Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2019
(суддя Привалов А.І.)
у справі № 915/1865/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телец-ВАК"
до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про визнання договорів частково недійсними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий виклад позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Телец-ВАК" (далі - ТОВ "Телец-ВАК") звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АК "НАК "Нафтогаз України") про визнання договорів частково недійсними та зобов`язання вчинити дії.
1.2. Позовну заяву обґрунтовано тим, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2019 у справі № 826/9665/16, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019, визнано протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Кабінету Міністрів України № 315 від 27.04.2016 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015".
1.3. Згідно з доводами позивача положення пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №315 від 27.04.2016 щодо підвищення ціни за 1 000 кб.м. газу з 1 770,74 грн до 4 942,00 грн втратило чинність і відновлено дію пункту 16 Положення № 758 від 01.10.2015.
Відтак умови підвищення ціни на природний газ з 1 770,74 грн до 4 942,00 грн за 1 000 куб.м., визначені у п. 2 додаткової угоди № 4 від 30.04.2016 до договору постачання природного газу №3028/16-ТЕ-22 від 21.12.2015 та у п. 5.2 договору постачання природного газу №5008/1617-ТЕ-22 від 30.08.2016, що діяли з 01.10.2016 до 31.03.2017, не відповідають підпункту 4 пункту 3 абзацу 1, 3 пункту 16 Положення № 758.
Отже, позивач стверджує про існування правових підстав для визнання частково недійсними вказаних договорів та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості природного газу за ціною 1 770,74 грн за 1 000 куб.м.
2. Стислий виклад змісту рішення та постанови судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 у позові відмовлено повністю.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
2.3. Обставини справи, встановлені судами.
2.3.1. ТОВ "Телец-ВАК" є виробником теплової енергії та виконавцем житлово-комунальних послуг з теплопостачання та підігріву води, які надаються мешканцям житлових багатоповерхових будинків у місті Миколаєві по вул. П`ята Слобідська, 74 та вул. Садова, 34, які перебувають на його балансі.
ТОВ "Телец-ВАК" у період 2015 - 2017 років надавало мешканцям зазначених будинків житлово-комунальні послуги з теплопостачання та підігріву води за тарифами, які були затверджені рішеннями виконавчого комітету Миколаївської міської ради: № 672 від 14.08.2015 "Про тарифи на послуги теплопостачання та підігрів води, які надаються ТОВ "Телец-ВАК", та №948 від 26.10.2016 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, послуги теплопостачання та підігрів води, що надаються ТОВ "Телец-ВАК" (прийнятим на заміну рішення №672 від 14.08.2015 ).
2.3.2. 21 грудня 2015 року між ТОВ "Телец-BAK" та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (на час подання позову найменування змінено на Акціонерне товариство "Національна акціонерна Компанія "Нафтогаз України") було укладено договір постачання природного газу № 3028/16-TE-22, за умовами п. 1.1 якого відповідач зобов`язався поставляти позивачу (Споживачу) у 2016 році природний газ, а споживач - оплатити його на умовах цього Договору. Пунктом 1.2 договору передбачено, що природний газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Згідно з п. 5.1 Договору № 3028/16-TE-22 від 21.12.2015 регульована ціна на природний газ (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподіл природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України), який постачається за цим договором, визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 №758.
Згідно з п. 5.2 Договору ціна за 1000 куб.м газу за цим договором в період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770,74 грн, крім того збір у вигляді цільової надбавки до ціни на природний газ 2% та податок на додану вартість (ПДВ) 20%, а загалом до сплати 2 167,38 грн, включаючи ПДВ 361,23 грн за 1000 куб.м газу.
Додатковою угодою № 1 від 31.12.2015 до договору № 3028/16-TE-22 пункт 5.2 Договору викладено в новій редакції та визначено, що ціна за 1000 куб.м. газу за цим договором у період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770,74 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) 20%. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ "Укртрансгаз" - 9,80 грн, крім того ПДВ 20%, всього до сплати з ПДВ - 11,76 грн. Разом до сплати за 1000 куб.м газу 1 780,54 грн, крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ 2 136,65 грн.
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України № 234 від 30 березня 2016 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 № 758" до Положення № 758 були внесені зміни: в абзаці першому слова і цифри "по 31 березня 2016 р." замінено словами і цифрами "по 30 квітня 2016 р."; в абзацах другому і четвертому слова "до газотранспортної системи" замінені словами "до магістральних газопроводів". У зв`язку з цим Додатковою угодою №3 від 31.03.2016 до договору №3028/16-TE-22 пункт 5.2 Договору викладено в новій редакції та визначено, що ціна за 1000 куб.м газу за договором в період з 01.04.2016 по 30.04.2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770,74 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) 20%. Всього до сплати з ПДВ - 2 124,89 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України № 315 від 27 квітня 2016 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 № 758" (далі - постанова № 315) до Положення №758 внесені зміни, зокрема, пунктом 2 (підпункт 4) пункт 16 Положення №758 викладений у новій редакції:
"НАК "Нафтогаз України" у період з 1 травня 2016 р. по 31 березня 2017 р. (включно) постачає природний газ виробникам теплової енергії за регульованою ціною (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню в розмірі 4942 грн. за 1000 куб. метрів", а для виробництва теплової енергії для релігійних організацій - в розмірі 2471 гривня за 1000 куб.метрів".
У зв`язку з прийняттям постанови №315 30.04.2016 між сторонами було укладено додаткову угоду № 4 до договору № 3028/16-TE-22, пунктом 2 якої пункти 5.1 та 5.2 договору викладені в новій редакції:
- 5.1: регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподіл природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим договором, в період з 01.05.2016 встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2016 № 315;
- 5.2: ціна за 1000 куб.м газу за цим договором в період з 1 травня 2016 р. становить 4942,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) 20%. Всього до сплати з ПДВ - 5930,40 грн. Дію додаткової угоди встановлено з 01.05.2016 .
Статтею 12 договору № 3028/16-TE-22 строк дії цього договору визначався з 01.01.2016 до 31.03.2016; пунктом 10 Додаткової угоди № 3 від 31.03.2016 строк дії договору було встановлено з 01.01.2016 до 30.04.2016, а пунктом 4 Додаткової угоди № 4 від 30.04.2016 - з 01.01.2016 до 30.09.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
2.3.3. 30 серпня 2016 року сторонами на заміну договору № 3028/16-TE-22 укладено новий Договір постачання природного газу № 5008/1617-ТЕ-22, згідно з п. 1.1 якого відповідач (постачальник) зобов`язався поставляти позивачу (споживач) у 2016 - 2017 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього Договору.
Пунктом 1.2 цього договору також передбачено що природний газ, що постачається за договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Згідно з п. 5.1 Договору регульована ціна на природний газ (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподіл природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України), який постачається за цим договором, визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2015 № 758.
Відповідно до п. 5.2 договору ціна за 1000 куб.м природного газу за цим договором становить 4942,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40 грн. Тобто ціна природного газу відповідала постанові № 315.
2.3.4. 22 березня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №187 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, пунктом 13 якої також було встановлено ціну продажу газу виробникам теплової енергії з 1 квітня 2017 з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню - 4 942 грн за 1000 куб.м.
Таким чином, у період з 01.05.2016 по 31.03.2017 ціна природного газу для позивача визначалася відповідно до пункту 16 Положення № 758, в редакції згідно з Постановою № 315.
2.3.5. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2019 у справі №826/9665/16, яке набрало законної сили 08.07.2019, постанова Кабінету Міністрів України № 315 від 27 квітня 2016 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 № 758" була визнана протиправною та нечинною з моменту її прийняття, а саме з 27.04.2016.
У зв`язку з цим позивач вважає, що умови підвищеної ціни на газ (з 1 770,74 грн до 4942,00 грн 1000 куб.м), визначені у п. 2 Додаткової угоди №4 від 30.04.2016 до договору постачання природного газу від 31.12.2015 (що діяли в період з 01.05.2016 по 30.09.2016), та п. 5.2 договору постачання природного газу № 5008/1617-ТЕ-22 від 30.08.2016 (що діяли з 01.10.2016 по 31.03.2017 ), не відповідають підпункту 4 пункту 3, абзацу 1, 3 пункту 16 Положення № 758 (в редакції без урахування змін, внесених Постановою №315), яке є актом цивільного законодавства d розумінні ч. 4 ст. 4 ЦК України. При цьому, п. 5.1 Договору від 31.12.2015 не відповідає цим вимогам, так як містить посилання на Постанову №315, визнану судом нечинною.
2.4. Відмовляючи у задоволенні позову, суди зазначили, що позивачем не доведено наявності обставин, з якими закон пов`язує недійсність правочинів на момент їх вчинення в частині погодженої сторонами ціни природного газу.
Суд першої інстанції зауважив, що за спірними договорами сторони виконали взяті на себе зобов`язання, а саме відповідач поставив позивачу газ, який оплачений та прийнятий позивачем. Отже, на момент розгляду справи спірні договори виконані та припинили свою дію в частині поставки газу та розрахунків за використаний газ.
Відтак відповідно до ст. 180 ГК України, ст. 217 ЦК України відсутні законні підстави для задоволення вимог щодо визнання недійсним пункт 2 Додаткової угоди № 4 від 30.04.2016 до договору постачання природного газу від 31.12.2015 № 302016-TE-22, пункту 5.2. Договору постачання природного газу від 30.08.2016 №5008/617-ТЕ-22 в силу приписів ч. 3 ст. 632 ЦК України.
2.5. Суди обох інстанцій встановили, що позивач схвалив та прийняв умови спірних положень договорів до виконання, а саме прийнято поставлений відповідачем природний газ, підписано акти приймання-передачі природного газу, проведено оплату прийнятого від відповідача природного газу.
Договори між позивачем та відповідачем були укладені відповідно до чинного на той час законодавства України. На момент укладання договорів сторони узгодили їх істотні умови, в тому числі й ціну. Всі зміни до договорів також вносились виключно в двосторонньому порядку за наявності згоди позивача.
Обставина, на яку посилається позивач як на підставу для визнання недійсним пунктів договорів, а саме набуття чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2019 у справ №826/9665/16, не є тією обставиною, в розумінні статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, з якою законодавець пов`язує можливість визнання правочину недійсним.
Правовим наслідком прийнятого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень незаконного рішення відповідно до ст.1173 Цивільного кодексу України є відшкодування державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі.
2.6. За висновками судів, вимога позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості поставленого природного газу фактично спрямована на визнання юридичного факту (встановлення нової ціни на природний газ) та внесення змін до договору у спосіб, не передбачений Цивільним та Господарським кодексами України. Такий спосіб захисту не призводять до поновлення права позивача та, у разі його задоволення, не може бути виконаний у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
3. Стислий виклад змісту вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
3.1. Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. Понесені судові витрати покласти на відповідача.
3.2. Підставами для касаційного оскарження позивач вказав пункти 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК України.
3.2.1. Так, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц, суть якого полягає у тому, що споживач житлово-комунальних послуг має право вимагати перерахунку нарахованих йому платежів за послуги, які надавалися йому відповідно до тарифів, визначених рішенням, яке у подальшому було скасоване судом.
Аналогічний висновок здійснено Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №752/14341/15-ц.
Згідно з доводами скаржника, висновки Верховного Суду, викладені у судових рішеннях, вказаних вище, підлягають застосуванню до спірних правовідносин, що склалися у цій справі, проте суд апеляційної інстанції їх не застосував, що є підставою для касаційного оскарження постанови згідно з п.1 ч.2 ст.287 ГПК України.
3.2.2. Також позивач посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду з питання, чи є визнання недійсним з моменту прийняття нормативно-правового акта, а саме постанови Кабінету Міністрів України №315 від 27.04.2016, обставиною, з якою закон пов`язує недійсність правочину. Це є підставою для касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції на підставі п.3 ч.2 ст.287 ГПК України.
Обґрунтовуючи помилковість висновків судів попередніх інстанцій з цього питання, скаржник посилається на те, що підвищення ціни газу до 4942,00 грн (згідно з постановою Кабінету Міністрів України №315 від 27.04.2016) юридично не відбулося, оскільки постанова визнана адміністративним судом нечинною з моменту її прийняття.
Ціна у договорах між сторонами спору визначалася не за домовленістю сторін, а безпосередньо на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)" від 01.10.2015 №758 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №315 від 27.04.2016). Отже, спірні положення договорів не відповідають ч.1 ст.11 Закону України "Про ринок природного газу" та пункту 16 Положення №758.
3.2.3. Скаржник також посилається на неправильне застосування судом першої інстанції ст.217 ЦК України, в той час як апеляційний господарський суд не надав правової оцінки доводам позивача щодо помилковості такого правозастосування місцевим господарським судом.
Позивач вважає, що укладені між сторонами спору договори можуть і не містити положення про ціну на газ, оскільки вона не визначається за згодою сторін, а встановлюється відповідною постановою Кабінету Міністрів України.
3.3. 19 травня 2020 року АК "НАК "Нафтогаз України" направило на адресу Суду відзив на касаційну скаргу позивача, який отримано Судом 20.05.2020. У відзиві відповідач просить визнати причини пропуску процесуального строку на подання відзиву на касаційну скаргу поважними та поновити його. В обґрунтування зазначених вимог відповідач вказує, що у зв`язку із запровадженням карантинних заходів в Україні режим та порядок роботи АК "НАК "Нафтогаз України" були змінені, працівники переведені на дистанційний режим виконання трудових обов`язків. Зазначені обставини позбавили АК "НАК "Нафтогаз України" можливості належним чином підготувати та своєчасно направити на адресу суду відзив на касаційну скаргу ТОВ "Телец-ВАК" у цій справі.
Розглянувши зазначені доводи відповідача, Суд визнає їх обґрунтованими, а причини пропуску строку на подання відзиву на касаційну скаргу - поважними. Отже, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для поновлення АК "НАК "Нафтогаз України" строку на подання відзиву на касаційну скаргу у цій справі.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти доводів та вимог касаційної скарги позивача та просить залишити її без задоволення, а постанову та рішення, що оскаржуються, - без змін.
В цілому доводи та аргументи відповідача відповідають висновкам, здійсненим судами першої та апеляційної інстанцій у судових рішеннях, що переглядаються.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
4.1.1. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.1.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст. 300 ГПК України).
4.1.3. Згідно з ч.4 ст.300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.