ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 908/394/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Дроботової Т.Б.,
секретар судового засідання - Дерлі І.І.,
за участю представників сторін:
позивача - Божков О.В., Замета Н.О.,
відповідача - не з`явились,
заявника апеляційної скарги - Манько Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Бердянської міської ради
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2019 (судді: Іванов О.Г., Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.)
та рішення Господарського суду Запорізької області від 05.06.2019 (суддя Федорова О.В.)
за позовом Бердянської міської ради
до Фізичної особи - підприємця Хрунової Марини Георгіївни
про зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернення її за належністю Бердянській міській раді у придатному для подальшого використання стані,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У лютому 2019 року Бердянська міська рада звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи - підприємця Хрунової Марини Георгіївни в якому просила зобов`язати звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності загальною площею 0,00965 га, розташовану за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького (біля житлового будинку №41/30 ), шляхом знесення металевої конструкції (навіс, альтанка), яка складається з 21 металевого стовпа та металевого каркасу (дах), за власний рахунок та повернути її за належністю Бердянській міській раді у придатному для подальшого використання стані.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані самовільним встановленням Відповідачем металевої конструкції на 21 металевому стовпі загальною довжиною 53,70 м на земельній ділянці, яка відноситься до земель комунальної власності.
2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.06.2019 у справі №908/394/19 позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Зобов`язано Хрунову Марину Георгіївну звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності загальною площею 0,00965 га, розташовану за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького (біля житлового будинку №41/30 ), шляхом знесення металевої конструкції (навіс, альтанка), яка складається з 21 металевого стовпа та металевого каркасу (дах), та повернути її за належністю Бердянській міській раді у придатному для подальшого використання стані. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
2.2. Місцевий господарський суд виходив з того, що матеріали справи містять належні та допустимі докази протиправної поведінки відповідача щодо безпідставного, самовільного розміщення (улаштування) конструкції (навіс, альтанка), яка складається з 21 металевого стовпа та металевого каркасу (дах) на земельній ділянці, що належить до сфери управління позивача.
2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2019 у справі №908/394/19 апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Хрунової Марини Георгіївни та Фізичної особи-підприємця Манько Євгенії Валеріївни задоволені та скасовано вищезазначене рішення місцевого господарського суду та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позову.
2.4. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач своїм листуванням з Фізичними особами-підприємцями Харченко О.О. та Манько Є.В. неодноразово підтвердив, що саме останні встановили металеву конструкцію на спірній земельній ділянці та саме від них вимагав звільнити земельну ділянку.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі Бердянська міська рада просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
3.2. Скаржник доводить, що господарськими судами попередніх інстанцій не надана оцінка доказам, які б надавали змогу зробити висновок про справжнього власника металевої конструкції, а висновок про належність майна Фізичним особам-підприємцям Манько Є.В. та Харченко О .О. зроблений виключно зі слів останніх.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Фізична особа-підприємець Манько Є.В. просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін наголошуючи на тому, що касаційна скарга не містить доводів щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних рішень.
4. Обставини встановлені судами
4.1. 11.01.2019 головним спеціалістом адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради щодо відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення №002 за самовільне встановлення металевої конструкції на 21 металевому стовпі загальною довжиною 53,70 м (виміри проводились повіреною рулеткою відповідно до свідоцтва від 02.04.2018 №4-0433-18) на міській території міста Бердянськ по вул. Горького біля будинку №41/30 без дозвільних документів.
4.2. В ході огляду земельної ділянки комунальної власності розташованої за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького (в районі житлового будинку №41/ 30 виявлено улаштовану на ній металеву конструкцію (навіс, альтанка), яка складається з 21 металевого стовпа та металевого каркасу (дах), до верхньої основи конструкції на металевих ланцюгах прикріплено 10 гойдалок та вивіска "КАЧЕЛИ "tараs ВАR". Вказана металева конструкція кріпиться до фасадної частини житлового будинку №41/30 за вказаною адресою та частково розміщена на пішохідній зоні, що унеможливлює вільний рух пішоходів.
За результатами огляду земельної ділянки складено акт від 18.01.2019.
4.3. Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бердянської міської ради №0/1 від 27.02.2019 встановлено адміністративне правопорушення ФОП Хрунової М.Г., яке полягає в розташуванні металевої конструкції на 21-му металевому стовпі, загальною довжиною 53 метри 70 см без дозвільних документів на загальноміській території, у зв`язку із чим винну особу притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу.
4.4. Вищезазначені обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
5.2. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
5.3. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
5.4. Водночас право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення ЄСПЛ від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").
5.5. Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист, апеляційний перегляд справи здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
5.6. Реалізація конституційного права, зокрема на апеляційний перегляд судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, у даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.
5.7. Відповідно до частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
5.8. Згідно з частиною першою статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
5.9. Згідно з частиною другою статті 261 Господарського процесуального кодексу незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
В контексті зазначеного за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.
Разом з тим, пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 та від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16
5.10. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за загальним правилом при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.
При цьому суд апеляційної інстанції не повинен формально підходити до вирішення цього питання, а повинен з огляду на предмет та підстави позову, а також встановлені судом першої інстанції обставини справи обґрунтувати яким чином суд вирішив питання про права та обов`язки такої особи та у випадку їх підтвердження визначити її процесуальний статус як учасника справи шляхом прийняття відповідного процесуального рішення.
5.11. Якщо ж судом апеляційної інстанції після відкриття провадження за скаргою особи, яка не була залучена до участі у справі та вважає, що суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то пунктом 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України встановлено імперативну вимогу щодо закриття апеляційного провадження на відкритого на цій підставі.