ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/1746/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Дроботової Т.Б.,
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.
за участю представників сторін:
позивача - не з`явився
відповідача - не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 8
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 (судді: Мартюк А.І. (головуючий), Буравльов С.І., Зубець Л.П.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 (суддя Джарти В.В.)
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 8
про визнання договору укладеним,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У лютому 2019 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго", Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 8 (далі - ОСББ №8, Відповідач) про визнання договору № 690084 на постачання теплової енергії у гарячій воді укладеним у відповідній редакції.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем не було повернуто надісланий Позивачем примірник спірного договору № 690084 на постачання теплової енергії у гарячій воді разом з протоколом узгодження розбіжностей, у зв`язку з чим КП "Київтеплоенерго" вважає зазначений договір укладеним.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 у справі № 910/1746/19 позов КП "Київтеплоенерго" до ОСББ №8 про визнання договору укладеним задоволено повністю та визнано укладеним договір №690084 на постачання теплової енергії у гарячій воді в редакції, що викладена у резолютивній частині рішення.
2.2. Ухвалюючи рішення від 20.05.2019 у справі № 910/1746/19 Господарський суд міста Києва дійшов висновків про те, що обома сторонами був дотриманий порядок укладення спірного договору, передбачений статтею 181 Господарського кодексу України.
За приписами частини сьомої статті 181 ГК України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
2.3. При цьому, визнаючи договір укладеним на визначених умовах суд:
- дійшов висновку, що абзац пункту 2.2.2. в редакції ОСББ №8 є суперечливим, а істотною умовою взаєморозрахунків між сторонами за договором є визначення суми зобов`язань у грошовій формі, яка повинна складати загальну суму для звіряння розрахунків за теплову енергію та не потребує максимальної деталізації саме в документі "Акт звіряння розрахунків";
- зазначив, що не вбачає розбіжностей між твердженнями сторін щодо пункту 2.2.4 спірного договору оскільки КП "Київтеплоенерго" прийняло проект пункту ОСББ №8 та виклало Додаток №1 новій редакції і доповнило Договір Додатком №1А "Порядок розрахунку втрат теплової енергії, що перебуває на балансі споживача", який складено з урахуванням "Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби України" КТМ 204 України 244-94;
- зробив висновок, що формулювання пункту 2.4.1. договору щодо часткового або повного припинення постачання теплової енергії викладено відповідно до вимог чинного законодавства України.
2.3. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду погодилась з висновками Господарського суду міста Києва залишивши його рішення у справі № 910/1746/19 без змін, а апеляційну скаргу ОСББ №8 без задоволення з тих міркувань, що спірні положення договору досліджені судом першої інстанції, їх зміст відповідає вимогам чинного законодавства України, а доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі ОСББ №8 просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 у справі № 910/1746/19 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому, касаційну скаргу мотивовано тим, що, на думку скаржника, зазначені судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
3.2. Зокрема ОСББ №8 зазначає, що суди, відхиляючи його аргументи щодо спірних умов договору:
- допустилися безпідставного посилання на визначення теплової енергії відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання" яка не доводить висновки суду обов`язку споживача розраховуватися за теплову енергію та істотного характеру лише вартості товарної продукції без її деталізації в акті звірки розрахунків по приладам обліку Відповідача;
- не врахували заперечення Відповідача щодо погодження сторонами п.2.2.4 оскільки ані Додатки 1 та 1А, ані офіційний сайт Позивача не містять складових тарифів на одиницю виміру у Гкал та в грн, як це передбачено абзацом другим частини першої статті 24 Закону України "Про теплопостачання" та Постановою Кабінету міністрів України від 01.06.2011 №869 "Про затвердження єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги";
- помилково застосували статтю 25 Закону України "Про теплопостачання" та пункт 30 "Правил користування тепловою енергією" при визначенні в договорі умов припинення та обмеження теплової енергії;
- не вирішили та відхилили пропозицію Відповідача щодо доповнення договору пунктом щодо розмежування відповідальності за технічний стан зовнішніх трубопроводів від точки приєднання ІТП "Споживача" на ділянці тепломережі до зовнішньої стіни будинку "Споживача"
- не врахували, що ОСББ №8 не узгоджувало розмір 0,1 відсотка пені, а просили виключити цей пункт, а отже КП "Київтеплоенерго" змінило його на власний розсуд.
3.3. Крім того, Скаржник наголошує, що до прийняття судом першої інстанції рішення змінилися як предмет договору, так і вимоги до його укладення у зв`язку із введенням в дію нової редакції Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
3.4. У відзиві на касаційну скаргу КП "Київтеплоенерго" просить залишити касаційну скаргу ОСББ № 8 без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 у справі № 910/1746/19 - без змін з огляду на те, що всі доводи Позивача доведені належними та допустимими доказами, які всебічно та об`єктивно розглянуті в судових засіданнях, а судові рішення є законними та обґрунтованими.
4. Обставини встановлені судами
4.1. Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго",
КП "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго". За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
4.2. Відповідно до п. 3.3.2 Статуту КП "Київтеплоенерго" предметом діяльності позивача є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
При цьому позивач є постачальником теплової енергії у гарячій воді до житлового будинку ОСББ № 8, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 20.
4.3. Відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання", пункту 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 03.10.2007 № 1198, споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.
Статтею 24 Закону "Про теплопостачання" визначено, що основним обов`язком споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
4.4. Оскільки Договір укладений не був, для врегулювання договірних відносин між сторонами листом від 13.12.2018 № 30/вих/1-4046 позивачем підготовлено та направлено відповідачу у 2-х примірниках проект договору на постачання теплової енергії у гарячій воді до житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 20.
4.5. ОСББ № 8 із запропонованими умовами договору не погодилось та листом від 10.01.2019 №219-03 направило позивачу підписаний та скріплений печаткою договір разом із протоколом розбіжностей від 10.01.2019, які були отримані КП "Київтеплоенерго" 23.01.2019, що підтверджується вхідним номером (№ 18/30-1231 від 23.01.2019).
4.6. КП "Київтеплоенерго" прийнято не всі пункти договору, викладені у протоколі розбіжностей відповідача.
При цьому, з метою виконання вимог частини шостої статті 181 Господарського кодексу України та з метою врегулювання розбіжностей, що виникли при укладені договору позивачем було складено та листом від 08.02.2019 №30/вих/1-2118 направлено в двох примірниках підписані протокол узгодження розбіжностей до Договору (з обґрунтуванням неприйнятих позивачем пунктів до договору), додаткову угоду, Додаток № 1 та Додаток №1А до Договору Відповідачу.
4.7. Оскільки станом на лютий 2019 року правовідносини між сторонами не були врегульовані, а спірний договір сторонами не підписаний, то КП "Київтеплоенерго" звернулось із позовом до суду.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Предметом спору є визнання укладеним договору №690084 на постачання теплової енергії у гарячій воді між КП "Київтеплоенерго" та ОСББ № 8, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону та щодо умов якого у сторін існують розбіжності.
5.3. В преамбулі Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що він визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
5.4. За змістом статті 1 цього ж Закону:
сфера теплопостачання - сфера діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам;
постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;
теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії;
споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;
5.5. Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" - "Права та основні обов`язки споживача теплової енергії" - до основних обов`язків споживача теплової енергії віднесено, зокрема, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії та додержання вимог договору та нормативно-правових актів.
При цьому, споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.
5.6. Статтею 25 цього ж Закону закріплено права та основні обов`язки теплогенеруючої, теплотранспортної та теплопостачальної організацій, в тому числі право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та обов`язок забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.
5.7. Відповідно до пункту 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3.10.2007 № 1198 користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
5.8. Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, укладення договору між постачальником теплової енергії та споживачем є їх обов`язком з метою врегулювання взаємних прав та обов`язків, забезпечення надійного та безперебійного постачання обсягів теплової енергії відповідно до погоджених умов та законодавства.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що укладення спірного договору є обов`язковим для сторін на підставі закону.
5.9. Цивільним кодексом України закріплено, що:
- свобода договору відноситься до загальних засад цивільного законодавства (стаття 3), а сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627);
- сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами (стаття 6);
- сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (стаття 6);