ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/9167/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Грузицька І. В.,
за участю представників:
позивача - Онищенка І. П.,
відповідача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агроресурссистеми"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 (судді: Куксов В. В. - головуючий, Яковлєв М. Л., Шаптала Є. Ю.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агроресурссистеми"
про зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У липні 2019 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агроресурссистеми" (далі - ТОВ "НВП "Агроресурссистеми") про зобов`язання відповідача надати повний обсяг послуг у порядку та на умовах договору про закупівлю послуг від 25.07.2016 № 1607000751 (далі - договір від 25.07.2016) за етапом 1 "Виготовлення технічної документації із землеустрою, що посвідчує право обмеженого користування земельними ділянками (право земельного сервітуту) та виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування" та за етапом 2 "Виготовлення робочого проєкту землеустрою щодо технічної та біологічної рекультивації земель", передбачених у технічному завданні (додаток № 1) і календарному плані (додаток № 2) договору від 25.07.2016.
В обґрунтування позову АТ "Укртрансгаз" наголосило, що відповідач не у повному обсязі виконав зобов`язання за договором від 25.07.2016, а саме не надав послуги за етапами 1, 2, тому товариство вважало правомірним звернення з позовом про примусове виконання обов`язку в натурі.
1.2. ТОВ "НВП "Агроресурссистеми" у відзиві на позов заперечило проти заявлених вимог і просило відмовити у їх задоволенні, акцентувало, що під час дії спірного договору відбулися зміни у законодавстві, що унеможливило виконання робіт у повному обсязі у визначені у договорі строки.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2019 (суддя Кирилюк Т. Ю.) у позові відмовлено.
Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд виходив із правової неможливості задоволення заявленого позову, оскільки на час звернення до суду із цим позовом строк надання відповідачем послуг, а також строк дії спірного договору вже спливли; закінчення строку дії договору унеможливлює примусовий захист права сторони на отримання послуги (виконання робіт), хоча і не позбавляє іншу сторону права виконати своє зобов`язання добровільно.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 (судді: Куксов В. В. - головуючий, Яковлєв М. Л., Шаптала Є. Ю.) рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2019 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.
Апеляційний господарський суд, беручи до уваги ненадання відповідачем спірних послуг за договором від 25.07.2016, а також те, що закінчення строку дії цього договору не звільняє його сторони від необхідності виконати зобов`язання за таким договором, у цьому випадку - не звільняє відповідача від обов`язку надати у повному обсязі послуги, які є предметом спору, та, зважаючи на ефективність обраного позивачем способу захисту порушеного права, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. ТОВ "НВП "Агроресурссистеми", не погоджуючись із постановою у справі, подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2019 залишити в силі.
Підставами для скасування оскарженої постанови у справі ТОВ "НВП "Агроресурссистеми" вважає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме статті 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (далі - Конвенція), статей 15, 16, 629 Цивільного кодексу України, а також неврахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 916/998/18, від 25.06.2019 у справі № 916/1127/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 910/16979/17. Скаржник стверджує, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх порушених прав.
3.2. Від ТОВ "НВП "Агроресурссистеми" надійшло клопотання про стягнення судових витрат.
3.3. Від АТ "Укртрансгаз" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач акцентує необґрунтованість наведених у касаційній скарзі доводів і правомірність висновків апеляційного господарського суду, викладених в оскарженій постанові, стверджує про безпідставність зазначених у поданій касаційній скарзі посилань на постанови Верховного Суду у справах № 916/998/18, № 916/1127/18, № 910/16979/17 і наголошує, що згідно з чинним законодавством передбачено можливість захисту порушеного права шляхом звернення до суду з позовом про примусове виконання обов`язку в натурі, саме такий спосіб захисту у наведеному випадку і обрав позивач.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.
4.2. Як свідчать матеріали справи та установили суди, 25.07.2016 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (наразі - АТ "Укртрансгаз") в особі філії "Харківтрансгаз" - замовником і ТОВ "НВП "Агроресурссистеми" - виконавцем укладено договір про закупівлю послуг, за умовами якого виконавець зобов`язався надати послуги із виготовлення технічної документації із землеустрою (право земельного сервітуту) та розробки робочого проекту землеустрою щодо технічної та біологічної рекультивації земель та виготовлення агрохімічних паспортів за об`єктом: "Реконструкція газпроводу-відводу DN 300 до газорозподільної станції "Тернівка", а замовник, у свою чергу, - прийняти та оплатити такі послуги. Склад та обсяги послуг, які підлягають закупівлі за цим договором, сторони визначили у технічному завданні (додаток № 1).
У розділі IV договору від 25.07.2016 сторони передбачили, що оплата виконаних і прийнятих послуг здійснюється замовником упродовж 180 календарних днів на підставі відповідних актів здачі-приймання. Строк надання послуг згідно з пунктом 5.1 договору від 25.07.2016 - із дати укладення договору і до 31.12.2017.
У додатку № 2 до цього договору сторони погодили календарний план з надання послуг.
Відповідно до пункту 10.1 спірного договору він набирає чинності з моменту його укладення і діє до 29.06.2018.
4.3. Порушення відповідачем (виконавцем) умов зазначеного договору щодо надання у повному обсязі послуг за етапом 1 "Виготовлення технічної документації із землеустрою, що посвідчує право обмеженого користування земельними ділянками (право земельного сервітуту) та виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування" та за етапом 2 "Виготовлення робочого проєкту землеустрою щодо технічної та біологічної рекультивації земель" стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
4.4. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
У статтях 3, 6, 203, 626, 627 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Як предмет договору цивільно-правова теорія розуміє необхідні за цим договором дії, що призводять до бажаного для сторін результату, тобто такий результат визначає, про що саме домовилися сторони.
У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов`язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
У частинах 1 і 4 статті 631 цього Кодексу передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 610 та частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).