ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/17602/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2020
(головуючий суддя Тарасенко К.В., судді Іоннікова І.А., Разіна Т.І.)
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2019
(суддя Мудрий С.М.)
у справі №910/17602/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс"
до 1. Акціонерного товариства "УкрСиббанк", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія"
про визнання прав кредитодавця такими, що припинилися,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий виклад позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "УкрСиббанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" про визнання прав кредитодавця нараховувати проценти та вимагати їх сплати (погашення) такими, що припинилися.
1.2. Позов мотивовано тим, що позивачу стало відомо про набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" прав грошової вимоги за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії від 03.05.2007, укладеним між АТ "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький автоскладальний завод", виконання якого забезпечується іпотекою нерухомого майна, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД".
Задоволення грошових вимог за рахунок нерухомого майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Легалплейс", за твердженнями позивача, порушить права та законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс", а також його майнові права, корпоративні права та законні інтереси.
У позовній заяві визначено, що позивачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс". У тесті позовної заяви міститься твердження про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" звертається з позовною заявою також у власних інтересах.
2. Стислий виклад змісту судових рішень, ухвалених у справі
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2019 у справі №910/17602/19 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" до Акціонерного товариства "УкрСиббанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" про визнання прав кредитодавця та вимоги сплати (погашення) процентів такими, що припинилися, повернуто без розгляду разом з доданими до неї документами на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2019 у справі №910/17602/19.
2.3. Судові рішення мотивовані таким.
Правове регулювання статті 54 Господарського процесуального кодексу України поширюється на випадки подання позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою. Положеннями чинного законодавства не передбачено звернення учасника (засновника, акціонера, члена) юридичної особи до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цієї особи поза відносинами представництва, окрім позовів про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.
Суди відхилили посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" на те, що позов подано в тому числі з метою захисту його прав та інтересів. За висновками судів, позов у цій справі подано Товариством з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" саме в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс".
При цьому, суд апеляційної інстанції відхилив посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" на рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2017 у справі "Фельдман і Банк "Слов`янський" проти України", оскільки правовідносини у зазначеній справи не є подібними до правовідносин цієї справі. У справі, яка розглядається, відсутні виключні обставини, які б виправдовували звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Легаплейс" до суду в його інтересах, зокрема, позбавлення товариства можливості самостійно звернутися до суду за захистом своїх прав. Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 904/4669/18.
3. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
3.1. Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" звернулося до Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, а справу передати до суду першої інстанції на розгляд та вирішення по суті.
3.2. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що зазначені в позовній заяві обставини, які обумовлюють звернення до суду з позовом в частині інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" є виключними обставинами, які свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" не може звернутися до суду через органи, утворені згідно зі статутом товариства, з позовом до відповідачів про визнання прав на нарахування процентів припиненими.
3.3. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанції неправильно застосовано приписи п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки положення вказаної статті не регулює питання повернення позовної заяви, поданої у власних інтересах, в той час як Товариство з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" подано позов одночасно у власних інтересах для захисту власних майнових корпоративних прав та інтересів, а також в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс".
3.4. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував п. 3. ч. 1 ст. 22 та ст. 167 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 01.07.2015 у справі №3-327гс15 (911/2435/14) та від 21.01.2015 у справі №3-207гс14.
3.5. Крім того, скаржник стверджує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах практики ЄСПЛ (йдеться про рішення у справі "Фельдман та банк "Слов`янський" проти України, заява №42758/05, від 21.12.2017), якою передбачено можливість звернення до суду з позовом учасника (акціонера) компанії одночасно як у власних інтересах, так і в інтересах іншої особи - компанії, учасником якої є позивач.
3.6. Відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права, передбачених ст.16 Цивільного кодексу України, п. 3 ч. 1 ст. 22 та ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 1, 2, 21 Закону України "Про національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" №772-VIII та ст. ст. 100, 170-173 КПК України у подібних правовідносинах, а саме у випадку чи має право особа, активи якої арештовані як речовий доказ та передані в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), звертатися до суду з позовом про захист своїх прав та законних інтересів, пов`язаних з недопущенням зменшення вартості арештованих та переданих в управління АРМА активів.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" зазначає, що у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18 відсутній висновок щодо вказаного питання. У постанові від 28.02.2019 у справі № 904/4669/18 відсутні виключні обставини, про які йдеться у згаданому рішення ЄСПЛ, проте це не означає, що такі виключні обставини будуть відсутніми автоматично в будь-якій іншій справі.
3.7. У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" заперечує проти доводів та вимог касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" та просить залишити її без задоволення, а судові рішення, які оскаржуються, - без змін.
Станом на час розгляду справи судом касаційної інстанції є висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, на які посилається на скаржник у касаційній скарзі.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" не доведено, що воно має право на звернення до Суду в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс". Відповідне право, з огляду на предмет позову, законом не передбачено. Відносини представництва між ТОВ "Фав-Україна" та ТОВ "Легалплейс" відсутні, а іншого не доведено.
ТОВ "Легалплейс" та ТОВ "Укрбізнес ЛТД" заволоділи предметами іпотеки на підставі правочинів, які відповідно до закону є нікчемними. ТОВ "Фав-Україна" у позові обставини нікчемності таких правочинів не спростовує. Протирічить самій суті права посилання ТОВ "Фав-Україна" в обґрунтування нібито порушення прав та інтересів на те, що було звернуто стягнення на предмети іпотеки, якими заволоділи ТОВ "Легалплейс" та ТОВ "Укрбізнес ЛТД" на підставі нікчемних правочинів. У цій справі про жодне порушення прав та інтересів ТОВ "Фав-Україна" та ТОВ "Легалплейс" взагалі не може йтися, оскільки законом прямо передбачено, що недійсні правочини не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю.
ТОВ "Фав-Україна" не доведено існування виключних обставин, на підставі яких можна точно встановити, що ТОВ "Легалплейс" не може самостійно звернутися до суду через свої виконавчі органи. Тобто у цій справі, як того вимагає практика ЄСПЛ, на яку посилається і ТОВ "Фав-Україна" (справа "Фельдман і Банк "Слов`янський" проти України"), не можна встановити, що ТОВ "Легалплейс" позбавлене можливості самостійного звернення до конвенційних установ через уповноважені органи. ТОВ "Фав-Україна" не надало будь-якого доказу чи пояснення щодо того, чи зверталося воно до АРМА як уповноваженого управителя корпоративними правами ТОВ "Легалплейс" з питання ініціювання судового провадження за тими правовими підставами та з предметом позову, як визначено у цій справі.
3.8. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Укрсиббанк" також заперечує проти доводів та вимог скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" та просить залишити її без задоволення, а ухвалу та постанову, що оскаржуються, - без змін.
В цілому доводи та аргументи відповідача-1 відповідають висновкам, здійсненим у судами попередніх інстанцій в ухвалі та постанові, що переглядаються.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
4.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.1.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України).
4.1.3. Згідно з ч.3 ст.304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
4.2. Щодо суті касаційної скарги
4.2.1. Предметом касаційного розгляду у цій справі є питання щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій п. 4 ч. 5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.