У Х В А Л А
20 травня 2020 року
м. Київ
Провадження № 13-23зво20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді - доповідача Єленіної Ж. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С.,Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Донецької області від 16 грудня 2002 року, ухвали Верховного Суду України від 29 травня 2003 року та постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2018 року щодо нього за виключними обставинами і
ВСТАНОВИЛА:
Як убачається з матеріалів провадження вироком Апеляційного суду Донецької області від 16 грудня 2002 року ОСОБА_1 засуджено за сукупністю злочинів, передбачених ст. 69, пунктами "а", "г", "з", "і" ст. 93, ч. 3 ст. 142, ч. 2 ст. 215-3 Кримінального кодексу України 1960 року (далі - КК 1960 року), ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України 2001 року і на підставі ст. 42 КК 1960 року остаточно визначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Ухвалою Верховного Суду України від 29 травня 2003 року вирок залишено без змін.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Буглов проти України" від 10 липня 2014 року, яке набуло статусу остаточного 15 грудня 2014 року, констатовано порушення щодо ОСОБА_1 ст. 3, п. 3 ст. 5, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
20 лютого 2018 року постановою Великої Палати Верховного Суду заяву ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Донецької області від 16 грудня 2002 року й ухвали Верховного Суду України від 29 травня 2003 року у зв`язку з встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом, залишено без задоволення.
ОСОБА_1 просить переглянути за виключними обставинами вищезазначені судові рішення щодо нього. Підставою для такого перегляду заявник вважає рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/202.
Суддя Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 04 травня 2020року заяву засудженого ОСОБА_1 залишила без руху, надавши строк для усунення недоліків заяви.
Копію судового рішення надіслано скаржникові та згідно з наявними у матеріалах провадження даними отримано ним 13 травня 2020 року.
14 травня2020 року ОСОБА_1 повторно надіслав до Суду заяву, в якій недоліків первісної заяви не виправив.
Заявник, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020, вважає, що Верховний Суд є судом, який не має повноважень.
Однак, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 створення та діяльність Верховного Суду не були визнані неконституційними.