Постанова
іменем України
20 травня 2020 року
м. Київ
справа № 748/1344/18
провадження № 51-6351км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ковтуновича М. І.,
суддів Луганського Ю. М., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Лагоди І. О.,
прокурора Руденко О. П.,
виправданого ОСОБА_1,
потерпілих ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої й апеляційної інстанцій, потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та їх представника - адвоката Боброва П. М. на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 04 червня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 15 листопада 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013260000000107, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 271 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 04 червня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 271 КК і виправдано за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
Цивільний позов потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без розгляду. Вирішено питання щодо процесуальних витрат.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачено у тому, що він, перебуваючи згідно з наказом начальника Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області від 06 грудня 2012 року № 238-к на посаді провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів зазначеного управління, будучи відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", п. 1 Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 січня 2012 року № 26, п. 1.2 посадової інструкції провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів Чернігіврибоохорони, затвердженої начальником Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області від 06 грудня 2012 року посадовою особою структурного підрозділу правоохоронного органу державної влади, виконував організаційно-розпорядчі функції та функції представника влади і, таким чином, за ч. 3 ст. 18 КК, п. 1 примітки до ст. 364 КК був службовою особою.
Згідно з пунктами 1. 2 Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України органи рибоохорони у своїй діяльності керуються Конституцією України та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступника, наказами Держрибагенства України, дорученнями Голови Держрибагенства України, актами місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про охорону праці" працівник зобов`язаний дбати про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
ОСОБА_1 під час проведення рибоохоронного рейду 07 травня 2013 року, будучи старшим рейдової групи, вивів її на човні у плавання на воду річки Десни з порушенням таких нормативно-правових актів.
Зокрема, порушуючи п. 3.2 Правил користування водними об`єктами для плавання на маломірних (малих) суднах в Чернігівській області, затверджених рішенням сімнадцятої сесії четвертого скликання Чернігівської обласної ради від 05 липня 2005 року, ОСОБА_1 випустив човен на воду в темний час доби, до сходу сонця.
Усупереч підпунктам 3.13.1, 3.13.2 Правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 16 лютого 2004 року № 91, випущений ОСОБА_1 уночі човен не був обладнаний типовими або бортовими вогнями (ходовою сигналізацією).
Не додержуючись п. 7.7 Правил охорони життя людей на водних об`єктах України, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 03 грудня 2001 року № 272, ОСОБА_1 випустив човен на воду з перезавантаженням плавзасобу понад визначену вантажопідйомність і пасажиромісткість.
Порушуючи п. 5.4 Правил користування водними об`єктами для плавання на маломірних (малих) суднах в Чернігівській області та п. 3.15 Порядку проведення рибоохоронних рейдів, затвердженого наказом Держкомрибгоспу України від 06 грудня 1999 року № 158, ОСОБА_1 випустив на воду човен, пасажири та судноводій якого не були одягнуті в рятувальні жилети.
Усупереч підпунктам 2.1; 2.4 Порядку проведення рибоохоронних рейдів, затвердженого наказом Держкомрибгоспу України від 06 грудня 1999 року № 158, та наказу начальника Чернігіврибоохорони від 08 жовтня 2012 року № 82 ОСОБА_1 взяв та допустив до проведення рибоохоронного рейду сторонню особу - ОСОБА_5 .
Так, під час проведення рибоохоронного рейду 07 травня 2013 року старший рейдової групи - провідний державний інспектор відділу охорони водних біоресурсів Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області ОСОБА_1 умисно порушив вимоги підпунктів 3.2, 5.4 Правил користування водними об`єктами для плавання на маломірних (малих) суднах в Чернігівській області, підпунктів 3.13.1, 3.13.2 Правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, п. 7.7 Правил охорони життя людей на водних об`єктах України, ст. 14 Закону України "Про охорону праці", наказ начальника Чернігіврибоохорони від 08 жовтня 2012 року № 82 та як старший групи випустив 07 травня 2013 року, у період часу з 04:00 до 04:30, в темний час доби, тобто до сходу сонця, без використання рятувальних жилетів, в умовах обмеженої видимості та перевантаження судна, без ходової сигналізації судна, для проведення рибоохоронного рейду на воду річки Десни в районі с. Ульянівка Чернігівського району Чернігівської області моторний прогулянковий човен типу "Казанка" з бортовим реєстраційним номером НОМЕР_1 із човновим двигуном "Вихор 25" під керуванням ОСОБА_6 з пасажирами ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5, у ході якого вказаний човен під час руху зіткнувся з невідомою перешкодою, що надалі призвело до перекидання човна і спричинило загибель ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .
За висновком судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності від 26 квітня 2017 року № 10140 причинний зв`язок із настанням нещасного випадку має невиконання провідним державним інспектором Чернігіврибоохорони ОСОБА_1 вимог п. 3.2 Правил користування водними об`єктами для плавання на маломірних (малих) суднах в Чернігівській області, підпунктів 3.13.1, 3.13.2 Правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, п. 7.7 Правил охорони життя людей на водних об`єктах України, ст. 14 Закону України "Про охорону праці", наказу начальника Чернігіврибоохорони від 08 жовтня 2012 року № 82.
Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 15 листопада 2019 року вирок районного суду щодо ОСОБА_1 залишив без змін.
Вимоги, викладені в касаційних скаргах, та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, потерпілі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та їх представник - адвокат Бобров П. М., вказуючи на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просять скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Вважають, що суд першої інстанції, порушуючи вимоги ч. 3 ст. 374?Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а суд апеляційної інстанції - ч. 2 ст. 419 КПК, в рішеннях не вмотивували, чому відкинули докази обвинувачення, досліджені в судах та долучені до матеріалів провадження. Наголошують на тому, що судами не надано об`єктивної оцінки окремим доказам та не обґрунтовано визнання доказів наданих стороною обвинувачення недопустимими чи неналежними.
Скаржники вказують на те, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно дійшли висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК, оскільки він не є суб`єктом такого злочину. У свою чергу прокурор зазначає, що в матеріалах кримінального провадження наявні докази, досліджені судами, які підтверджують, що ОСОБА_1 за займаною посадою був службовою особою Чернігіврибоохорони, виконував функції представника влади та організаційно-розпорядчі функції, був у цьому рибоохоронному рейді безпосереднім керівником робіт і старшим рейдової групи, зобов`язаний був виконувати сам та контролювати виконання підлеглим йому складом рейдової групи вимог законодавства та інших нормативно-правових актів з охорони праці.
Крім того, вказує, що суди не взяли до уваги і неналежно оцінили ряд доказів, які беззаперечно підтверджують факт початку рибоохоронного рейду з моменту виходу осіб на воду в районі с. Ульянівка на човні.
Як на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, прокурор, потерпілі та їх представник посилаються на те, що помилковими є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що один із загиблих - ОСОБА_5 - не є потерпілим від злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК, оскільки на час загибелі не перебував у трудових відносинах із Чернігіврибоохороною.
Свої доводи скаржники обґрунтовують також і тим, що усупереч вимогам ч. 1 ст. 101, п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК судами не наведено та не вмотивовано незгоди з висновком судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності від 26 квітня 2017 року № 10140.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3 висловили доводи про наявність підстав для задоволення касаційних скарг.
Прокурор Руденко О. П. просила задовольнити касаційні скарги частково і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
ОСОБА_1 заперечив проти задоволення касаційних скарг, навів аргументи щодо законності й обґрунтованості судових рішень, просив залишити їх без зміни, а касаційні скарги - без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційних скаргах, суд касаційної інстанції дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.