Постанова
іменем України
20 травня 2020 року
м. Київ
справа № 750/9632/18
провадження № 51-1112 км 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Бородія В.М., Єремейчука С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Крохмаль В.В.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
захисника Селюха А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Селюха А.В. на вирок Деснянського районного суду
м. Чернігова від 19 квітня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від
16 січня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018270000000153, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Новгорода-Сіверського Чернігівської області, зареєстрованого у
АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3
ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 квітня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 368 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України на строк 2 роки з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.
На підставі ст. 54 КК ОСОБА_1 позбавлено спеціального звання "лейтенант поліції".
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 16 січня 2020 року залишив вирок без зміни.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, працюючи відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від
9 грудня 2016 року № 246 о/с на посаді слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, маючи спеціальне звання "лейтенант поліції", будучи відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" працівником правоохоронного органу, що здійснює функцію представника влади, та відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК - службовою особою, а згідно з п. 2 примітки до ст. 368 КК також і службовою особою, яка займає відповідальне становище, з використанням наданої йому влади та службового становища одержав неправомірну вигоду для себе в інтересах ОСОБА_2 .
Так, слідчий ОСОБА_1 з 5 червня 2018 року здійснював досудове розслідування кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018270010003871 від 5 червня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху, до якого був причетний ОСОБА_2 .
У ході розслідування ОСОБА_1 умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного особистого збагачення, з корисливих мотивів використав надану йому владу та службове становище і пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 6 липня 2018 року під час телефонної розмови з ОСОБА_2 запропонував останньому зустрітися та обговорити питання і процесуальні перспективи розслідування кримінального провадження.
Цього ж дня у період часу з 10 по 11 год, ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_2
і повідомив йому про те, що він як слідчий може прийняти процесуальне рішення про закриття кримінального провадження за фактом порушення ОСОБА_2 правил безпеки дорожнього руху та висловив при цьому до нього прохання передати йому за вчинення таких дій неправомірну вигоду, а саме 300 дол. США або коштів
у національній валюті України, еквівалентних зазначеній сумі, що становить 7800 грн. Крім того, вказав що час, місце та спосіб передачі неправомірної вигоди (грошових коштів) повідомить ОСОБА_2 пізніше.
Продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 з метою отримання грошових коштів від ОСОБА_2 8 липня 2018 року 17:03 під час телефонної розмови з останнім, який вже діяв під контролем правоохоронних органів (конфіденційно співпрацював), призначив йому зустріч біля супермаркету " Симпатик ", що на проспекті Миру в
м. Чернігові.
Під час їх зустрічі 8 липня 2018 року о 17:32 ОСОБА_1, перебуваючи
у приміщенні супермаркету, одержав від ОСОБА_2 обумовлену раніше неправомірну вигоду в розмірі 7800 грн.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі захисник Селюх А.В. просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_1 вирок та ухвалу і закрити кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), посилаючись на порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Суть доводів захисника зводиться до тверджень про те, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтували свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині недопустимими доказами та припущеннями. Зазначає, що проведення досудового розслідування доручалося слідчій групі, але усупереч ст. 39 КПК доручення про це було підписане неуповноваженою особою і повноваження заступника начальника слідчого відділу УСБУ в Чернігівській області, який це доручення підписав, ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду належним чином не були підтверджені і стороні захисту не були відкриті. За таких обставин захисник вважає, що проведені та прийняті слідчими дії є незаконними, а докази, отримані внаслідок таких дій, - недопустимими. Крім того, вказує, що під час обшуку ОСОБА_1 було порушено його право на захист, оскільки в ході обшуку та затримання останнього не було залучено захисника, а особистий обшук проведено без ухвали слідчого судді. На думку захисника, суди безпідставно не застосували закон, який підлягав застосуванню, а саме ст. 17 КК, оскільки в цьому випадку мала місце добровільна відмова при незакінченому злочині. Крім того, суди проігнорували, що в діях особи, яка надавала ОСОБА_1 неправомірну допомогу і який діяв за вказівкою працівників УСБУ, містяться ознаки провокації вчинення засудженим злочину.
Захисник вважає, що апеляційний суд усупереч вимогам кримінального процесуального закону належним чином не розглянув доводів, наведених в апеляційній скарзі, про зазначені порушення закону та залишив їх поза увагою.
Прокурор подав на касаційну скаргу захисника заперечення, в яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Селюх А.В. підтримав подану касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор заперечувала щодо задоволення касаційної скарги захисника та просила залишити судові рішення щодо ОСОБА_1 без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Статтею 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, а також правильності правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено
в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення
й особі засудженого.
Тому суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки судів першої та апеляційної інстанцій.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, зроблено з дотриманням вимог ст. 23 КПК на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Так, в основу вироку суд обґрунтовано поклав показання самого ОСОБА_1, який свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав частково та не заперечував, що 8 липня 2018 року в магазині "Симпатик" ОСОБА_2 передав йому 7800 грн, які еквівалентні 300 дол. США, але стверджував, що намагався заволодіти ними шляхом обману ОСОБА_2 . Зокрема, пояснив, що він був єдиним слідчим у кримінальному провадженні за фактом ДТП за участю водія ОСОБА_2, внаслідок якого пасажири автомобіля - діти останнього від першого і теперішнього шлюбу -отримали тілесні ушкодження. Він повідомив ОСОБА_2, що може допомогти йому
і домовитися з експертом про те, що згідно з висновками експертизи у потерпілих будуть виявлені легкі тілесні ушкодження і тоді він закриє кримінальне провадження. До експерта він не звертався, а ввівши таким чином ОСОБА_2 в оману, хотів заволодіти його грошима.
Зазначені показання узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_2, який у судовому засіданні пояснив, що, керуючи автомобілем, здійснив наїзд на навантажувач, внаслідок чого він та його діти отримали тілесні ушкодження. За фактом цієї ДТП досудове розслідування здійснював слідчий ОСОБА_1, який повідомив, що колишня дружина ОСОБА_2 хоче домовитися, щоб за висновками експертизи у потерпілих було виявлено не легкі тілесні ушкодження, а - середньої тяжкості, і що він може допомогти уникнути кримінальної відповідальності, оскільки експерт його знайома, і це коштуватиме 300 дол. США. Після цієї розмови він звернувся до УСБУ в Чернігівській області, де написав заяву про вимагання грошей слідчим ОСОБА_1 8 липня 2018 року в магазині " Симпатик " він передав ОСОБА_1 7800 грн за сприяння у закритті кримінального провадження.
Такі показання свідка підтверджуються іншими доказами, в тому числі: показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 ; заявою
ОСОБА_2 до УСБУ в Чернігівській області від 6 липня 2018 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 вимагає у нього неправомірну вигоду в розмірі 300 дол. США за закриття ним кримінального провадження № 12018270010003871 від 5 червня