Постанова
Іменем України
21 травня2020 року
м. Київ
справа № 330/855/15-ц
провадження № 61-19447св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Племзвод "Атманай" про стягнення суми боргу за договором позики за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 05 липня 2017 року у складі судді Федорець С. В. та постанову апеляційного суду Запорізької області від 18 січня
2018 року у складі колегії суддів: Воробйової І. А., Бєлки В. Ю.,
Онищенка Е. А.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Племзвод "Атманай",
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю "Племзвод "Атманай" (далі - ТОВ "Племзавод "Атманай") з позовом, у якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив стягнути заборгованість за договором позики, з урахуванням відсотків за несвоєчасне виконання зобов`язання, інфляційних затрат, відсотків за користування чужими коштами та пені, у загальній сумі
7 537 260,52 грн.
Позовна заява мотивована тим, що за умовами договору позики, укладеного 01 січня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Племзвод "Атманай", останнє отримало грошові кошти у сумі 3 500 000 грн строком на 36 місяців, тобто до 01 січня 2014 року. Сторони погодили, що протягом 10 днів після спливу зазначеного строку ТОВ "Племзвод "Атманай" було зобов`язано повернути йому вказану суму у повному розмірі.
Посилаючись на те, що у зазначений у договорі строк відповідач суму позики не повернув, на неодноразові звернення щодо повернення грошей позитивних відповідей не надає, позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанцій
Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 05 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване безпідставністю позовних вимог ОСОБА_1, оскільки сума позики за договором від 01 січня 2011 року повернута позивачу, про що останній особисто засвідчив своїм підписом у додатковій угоді до вказаного договору від 23 травня
2014 року.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанцій
Постановою апеляційного суду Запорізької області від 18 січня
2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 05 липня 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника зоцінкою доказів, наданою судом, а також до неповного встановлення судом фактичних обставин справи. Заявник вважає, що суд безпідставно не взяв до уваги рецензію на висновок повторної експертизи.
Аргументом касаційної скарги також указано те, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження поверення коштів. Посилання на касові ордери є безпідставним, оскільки в силу закону такі документи не є доказом зарахування коштів.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Племзвод "Атманай" заперечило проти доводів касаційної скарги, вважає їх безпідставними та надуманими. Судами повно досліджено всі платежі та допустимі докази проведення взаєморозрахунків за договором позики, реалізовано право сторін щодо проведення експертизи, витребування доказів, надано їм належну оцінку та винесено законні і обґрунтовані судові рішення.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 січня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Племзавод "Атманай" було укладено договір грошової позики за умовами якого останнє отримало грошові кошти у розмірі 3 500 000 грн.
Зазначений договір був підписаний позивачем (позикодавець) ОСОБА_1 та ним же, як керівником ТОВ "Племзавод "Атманай" (позичальник).
У пункті 2.2 договору позики сторони погодили, що строк, на який надається позика відповідачеві, складає 36 місяців з моменту отримання позики, а саме - до 01 січня 2014 року.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що після спливу строку, зазначеного у пункті 2.2, відповідач зобов`язаний повернути позивачеві суму отриманої позики протягом 10 днів.
23 травня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Племзавод "Атманай" було укладено додаткову угоду до договору грошової позики від 01 січня 2011 року, згідно якої, сторони вирішили припинити дію договору з дати підписання цієї угоди, а на дату підписання угоди усі розрахунки сторонами за договором проведені, передана за договором сума позики повернута позичальником позикодавцю у повному обсязі, сторони не мають одна до одної будь-яких претензій відносно виконання договору.